Ухвала суду № 88147623, 11.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2074/20

1-кс/569/1206/20

УХВАЛА

11 березня 2020 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Доля В.А., з участю секретаря судового засідання Рижої А.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Рівне клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області Ісакової М.Р., погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури Гуменюком В.Ю., в рамках кримінального провадження № 12020180000000010, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України (далів – це ж кримінальне провадження) про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у клопотанні вказує, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 , за попередньою змовою з арештованим ОСОБА_2 (прізвисько « ОСОБА_3 », кримінальний статус «бродяга») на даний час утримується в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» (далі – слідчий ізолятор) та являється т.зв. «смотрящим» за вказаною установою, ОСОБА_4 , який також утримується у слідчому ізоляторі, являється т.зв. «смотрящим» за «чорним» вказаної установи, ОСОБА_5 який спільно з ОСОБА_6 перебувають в одній камері № 8 вказаної установи, на свободі: ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, вимагають грошові кошти у арештованих, які знаходяться в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор», з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або розголошення відомостей, які потерпілий або його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Також зазначає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 під час погроз для заарештованих в слідчого ізолятора озвучують, що грошові кошти останні повинні перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 , власник картки – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний картковий рахунок ОСОБА_4 отримав від свого брата – ОСОБА_7

28 лютого 2020 року було проведено обшук у житловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого виявлено та вилучено 2 банківські картки, з наступними написами: «Укргазбанк № НОМЕР_2 9107» та «Ощадбанк № НОМЕР_3 7993», які поміщено до спеціального пакету НПУ № INZ1093180 із записом про вмістиме та підписами учасників слідчої дії.

Вказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин злочину, у ході досудового розслідування слідчий у клопотанні вказує на необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як таке, що відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України, з метою збереження майна, як речового доказу, а також задля забезпечення надання майна (речей) як об`єктів для проведення необхідних судових експертиз, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

До початку судового засідання, слідчий СУ ГУНП в Рівненській області Мазур Ю.В. подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив його задоволити.

Клопотання розглядається без участі особи, у якої вилучено майно, про день та час розгляду клопотання який повідомлявся, відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України.

З урахуванням заяви слідчого, неявки особи у якої вилучено майно, відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги ч.2 ст. 173 КПК України, а також що слідчий у клопотанні не навів достатніх обґрунтувань щодо необхідності арешту майна, яке значення майно має для кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на майно, про яке йдеться у клопотанні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області Ісакової М.Р., погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури Гуменюком В.Ю., в рамках кримінального провадження № 12020180000000010, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2020 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України про арешт майна яке було вилучене 28.02.2020 під час проведення обшуку у житловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на 2 банківські картки, з наступними написами: «Укргазбанк № НОМЕР_2 9107» та «Ощадбанк № НОМЕР_3 7993», які поміщено до спеціального пакету НПУ № INZ1093180 із записом про вмістиме та підписами учасників слідчої дії та відповідні банківські рахунки, а саме № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.А. Доля