Ухвала суду № 88144870, 11.03.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

265/1381/19

1-кп/264/142/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020 Колегія суддів Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі: судді-доповідача Пустовойт Т.В., суддів Іванченко А.М., Литвиненко Н.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Соклакова М.В., потерпілої ОСОБА_1 , захисника Д`яконової К.І., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі за засобом відеофіксації кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

У С Т А Н О В И Л А:

У провадженні суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22 січня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 березня 2020 року включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказуючи що його позиція не змінилась, є наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та при застосуванні інших більш м`яких заходів неможливе їх запобігання.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на постійне місце реєстрації обвинуваченого та наявність у його власності нерухомого майна, зокрема квартири за місцем реєстрації, наявність батьків та працевлаштування на момент затримання. Крім того, захисник зазначила, що потерпілі та свідки вже допитані, докази по справі всі зібрані та знаходяться у сторони обвинувачення, в зв`язку з чим наведені прокурором ризики відпали.

Колегія суддів, вислухавши учасників процесу, приходить до наступного.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Смирнов проти Росії» визначено, що наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, на момент затримання був працевлаштований, має постійне місце мешкання та реєстрації, батьків, разом з тим обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад 10 років, провину у скоєнні якого не визнає, а тому може переховуватися від суду, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та рахується у Лівобережному ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області на обліку категорії «сімейний насильник», що в сукупності з великою часткою ймовірності спонукатиме обвинуваченого до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи.

Будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для скасування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного та з метою виконання процесуальних рішень у справі, з урахуванням наведених вище ризиків, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів.

Доказів, які б спростовували наведені ризики або дали можливість суду обрати більш м`який запобіжний захід, стороною захисту та обвинуваченим суду не надано.

Керуючись статтями 177, 178, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» до шістдесяти днів тобто до 09 травня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: А.М. Іванченко

Суддя: Н.В. Литвиненко