Ухвала суду № 88144007, 12.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16/20

Провадження №1-кс/127/2677/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

судді Чернюка І.В.,

при секретарі Павленко І.В.

за участю:

обвинуваченого - заявника Костікова В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни від розгляду справи № 127/16/20 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 26.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010004613,-

в с т а н о в и в :

06.03.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вищевказана заява, яку мотивовано тим, що 02.03.2020 в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області за участю головуючого судді Курбатової І.Л. було проведено підготовче засідання у кримінальному провадженні № 12018020010004613 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 26.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Приймаючи вищевказане рішення, суддя зазначила, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Однак, заявник не погоджується із даною обставиною та вважає, що обвинувальний акт, який наданий суду не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме в обвинувальному акті відсутні наступні відомості: прізвище, ім`я та по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство потерпілого, що є грубим порушенням вимог КПК України. Наведена обставина викликає у заявника сумніви щодо неупередженості головуючого судді. У зв`язку з даною обставиною, заявник вважає за необхідним заявити відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_2 ..

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Суддя Курбатова І.Л., прокурор та захисники обвинувачених в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, заслухавши думку Костікова В.Ю. та Костікова В.Ю., суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які родичами між собою.

Згідно із ч. 6 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Судом встановлено, що в провадженнісудді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_2 знаходиться справа № 127/16/20 по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 26.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010004613.

02.03.2020 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 26 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010004613 на 12 березня 2020 року о 14 годині 30 хвилин в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області в залі судового засідання № 32. Розгляд кримінального провадження призначено у відкритому судовому засіданні. Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово. У судове засідання викликано прокурора, обвинувачених, їх захисників, представника потерпілого та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

На думку суду, вищевикладена обставина для відводу судді не є підставою, яка виключала участь судді в розгляді справи, оскільки вищевказане рішення суду набрало законної сили, а суд першої інстанції не вправі надавати оцінку прийнятому рішенню та перевіряти законність його прийняття.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 року було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року схвалені основні принципи незалежності судових органів, згідно яких судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. Не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, і судові рішення, винесені суддями, не підлягають перегляду. Цей принцип не перешкоджає здійснюваному відповідно до закону судовому перегляду чи пом`якшенню вироків, винесених судовими органами.

Відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.

Крім того, прийняття суддею Курбатовою І.Л. процесуального рішення, яке було винесенне не на користь заявника – не може свідчити про упередженість судді та слугувати підставою для відводу.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що на даний час відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л., а тому слідчий суддя дійшов висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни від розгляду справи № 127/16/20 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесено 26.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010004613 – відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя