Ухвала суду № 88140718, 10.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/229/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якій 14.02.2020 прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.

28.02.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, у якій заявник просила роз`яснити рішення суду, а саме зазначає, що:

- у зв`язку зі зміною кількості утриманців, пенсійний фонд відмовив у нарахуванні пенсії дитині 18.10.2019 і керуючись якою законодавчою базою, вимагав від дитини 9 місяців, довідку про утримання. Якщо Закон №1058 встановлено, що: 1. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разу смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених в частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія, у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Пасинок та падчерка мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків (частина 5 статті 36 Закону №1058). Згідно з пунктом 2.2. Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в пунктах 2,3 пункту 2.1 цього розділу, а саме: 9) документи про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

- відповідно до статті 39 Закону №1058, на вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Вказала, що вимагала (9 місяців) нарахувати дитині її законну пенсію, а не виділити частку. Зазначила, що отримує одну спільну пенсію на обох дітей, на один і той же рахунок на її прізвище, у зв`язку з чим просить пояснити про яке виділення частки йде мова і про які окремі рахунки йдеться. Всі необхідні документи були подані ще 18.03.2019. Пенсійний фонду незаконними вимогами затягував час, а тому таких діях пенсійного фонду заявник вбачає службове недбальство та шахрайство.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви /частина третя статті 254 КАС України/.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Виходячи із системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його складно виконати або високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

У пункті 19 постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

З огляду на зазначені положення Кодексу, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення може бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Судом встановлено, що рішенням від 14.02.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У рішенні зазначені мотиви, з яких суд дійшов до відповідних висновків, і норми закону, якими керувався суд, приймаючи його.

Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №440/229/20 судом встановлено, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України «Зміст рішення» та містить усі необхідні складові та реквізити.

Підстав для роз`яснення вказаного судового рішення суд не вбачає, оскільки воно є чітким та зрозумілим, відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 слід відмовити.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя К.І. Клочко