Ухвала суду № 88140131, 12.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2020 року м. Житомир справа № 272/166/20

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 1912 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1912 щодо не виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно речове майно та середнього заробітку;

- зобов`язати військову частину А1912 виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно згідно довідки військової частини А1912 від 31.01.2020 року №350/122/10/239 в сумі 46228,08 грн.;

- зобов`язати військову частину А1912 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати за період з 10.11.2017 року по день фактичної виплати компенсації за неотримане речове майно шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати.

Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, судом ураховано наступне.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Перелік обов`язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 вказаної статті КАС України. У статті 161 КАС України закріплено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Встановлено, що згідно із витягу з наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 06 листопада 2017 року №448 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв`язку з закінченням строку контракту).

До позовної заяви додано копію заяви, з якою позивач звертався до військової частини А1912, в якій просив виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно та надати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.

Із заявою про виплату компенсації за неотримане речове майно за час проходження військової служби, позивач звернувся 09 січня 2020 року. На звернення позивача відповідач надіслав довідку на отримання грошової компенсації замість належного речового датовано 31.01.2020.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені строки звернення до адміністративного суду.

Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 04 липня 2019 року у справі №821/2/18 (адміністративне провадження №К/9901/55500/18) вказав: віднесення справ стосовно невиплати військовослужбовцям, звільненим з військової служби, грошової компенсації за неторимане речове майно, до юрисдикції адміністративних судів робить актуальним питання про строки звернення до суду за захистом цього права, оскільки фактично спір стосується відновлення майнового стану у зв`язку із неотриманням належного їм речового майна під час проходження служби. Колегія суддів указує що предметом у зазначеній категорії справ, належать, до категорії справ щодо проходження публічної служби, однак безпосередньо стосується порушення майнових прав особи, яке пов`язане зі звільненням з публічної служби. Специфічний характер правовідносин у категорії спорів, що розглядаються, у яких на публічно-правовий характер спору накладається майновий аспект, змушує брати до уваги ці особливості при визначенні того, які норми визначають строки звернення до суду для цих справ. В той же час враховуючи специфіку публічно - правових спорів, для вирішення яких Кодексом адміністративного судочинства України визначені спеціальні строки, то колегія суддів вважає достатнім строком для реалізації позивачем права звернення до суду за захистом порушеного права загальний шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Отже, до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так в позовній заяві, позивач вказує, що наказом командира військової частини від 10.11.2017 його було виключено зі списків особового складу. Тобто відповідачем розрахунки з позивачем були проведені у 2017 році, а отже про невиплату грошової компенсації за неотримане речове майно позивач повинен був дізнатись саме у 2017 року, у той час, як із позовною заявою про зобов`язання виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно звернувся до суду лише у лютому 2020 року, тобто більше чим через два роки з дня, коли позивач дізнався про недоотримання коштів за речове майно.

Суд зауважує, що доказів неможливості звернення до відповідача із заявою у період із листопада 2017 року по січень 2020 року позивачем не надано та не зазначено, що перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин.

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом разом із доказами поважності причин його пропуску та надати до суду належно завірену копію наказу про виключення позивача зі списків особового складу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова