Рішення № 88137777, 02.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30453/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар Габрись О.М.,

справа № 757/30453/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: ОСОБА_2

відповідач 2: ОСОБА_3

третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок проведення реконструкції будинку,

представник позивача ОСОБА_4

представники відповідачів ОСОБА_9., ОСОБА_10.

представник третьої особи Кубів С.І .

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок проведення реконструкції будинку.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку за літерою «А», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 130,7 кв.м., житловою площею 83 кв.м. та гараж літ. «В». Відповідачі є співвласниками житлового будинку за літерою «А», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 166,3 кв.м., житловою площею 61,0 кв.м. та гараж літ. «Б» в рівних частках кожен із них. Разом із тим, відповідачі без погодження із позивачем, як співвласницею вказаного будинку та за відсутності розробленої та затвердженої в установленому законом порядку проектно-кошторисної документації, провели реконструкцію своєї частини будинку з влаштування надбудови на місці житлової мансарди, що призвело до втручання в основні конструктивні елементи покрівлі і будинку, появи тріщини на стінах та фундаменті житлового будинку. Вказане підтверджується висновком судового експерта Українського незалежного інституту судових експертиз Голубенко І.М. від 22.12.2017 за №17/12-2017. Згідно з висновком будівельно-технічного експертного дослідження від 14.03.2018 за №ЕD-1727-1-965.18, складеного судовим експертом Судової незалежної експертизи Комашком Р.В. , вартість ремонтно-будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_3 складає 89 292 грн. Оскільки відповідачі в добровільному порядку відмовляються відшкодувати спричинену позивачу шкоду, остання просить стягнути з них на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 за вказаною адресою в розмірі 89 292 грн., а також витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 13 500 грн. Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідачів їй завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях і яку вона оцінює у 50 000 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2018 відкрито провадження у вказаній справі за правилами позовного (спрощеного) провадження (а.с. 79).

06.08.2018 представника відповідачів ОСОБА_10. через канцелярію суду подав відзив на позов, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача зазначає, що подані позивачем висновки експертів є недопустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам ч. 7 ст. 102, ч. 5 ст. 106 ЦПК України. Крім того, висновок експерта від 22.12.2017 за №17/12-2017 ґрунтується на припущеннях, що є порушенням ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Також зазначає про відсутність належних доказів заподіяння позивачу шкоди, протиправної поведінки відповідачів, причинно-наслідкового зв`язку між проведенням будівельних робіт та госпіталізацією ОСОБА_7 (а.с. 81-84).

17.08.2018 представник третьої особи ОСОБА_8 через канцелярію суду подав письмові пояснення, згідно з яких просив ухвалити рішення згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до письмових пояснень 19.05.2017, 22.05.2017, 21.06.2017, 04.08.2017 уповноваженими особами департаменту під час виїзду було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_5 виконуються будівельні роботи із реконструкції житлового будинку без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, розробленої та затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки складено акт від 24.05.2017, на підставі якого замовникам будівництва ОСОБА_2 , ОСОБА_3 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 24.05.2017. Вказані приписи відповідачами виконані не були (а.с. 91-94).

Ухвалою суду від 03.04.2019 за клопотанням представника відповідачів ОСОБА_10., яке зазначено у відзиві на позов, справу призначено до розгляду за правилами загального (позовного) провадження та призначено підготовче судове засідання на 12 червня 2019 року (а.с. 109).

12 червня 2019 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 9 вересня 2019 року (а.с. 117).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позові обставини та доводи, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на викладене у відзиві на позов, просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні послався на викладене в письмових поясненнях, просив ухвалити рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 13.02.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В. та зареєстрованого за № 457, є власником 1 / 2 житлового будинку по АДРЕСА_5 , з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд (а.с. 12, 17).

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.02.2013 року за номером 259017 (а.с. 18).

Відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 08.12.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_5 припинено (а.с. 19-20).

У результаті поділу вказаного будинку позивач ОСОБА_1 набула право власності на окремий об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за літерою «А», за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 130,7 кв.м., житловою площею 83 кв.м. та гараж літ. «В», який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №1114044180382. (а.с. 64).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі цього ж договору набули право спільної часткової власності на окремий об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за літерою «А», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 166,3 кв.м., житловою площею 61,0 кв.м. та гараж літ. «Б» в рівних частках кожен із них.

Як встановлено судом, 19.05.2017, 22.05.2017, 21.06.2017, 04.08.2017 уповноваженими особами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва під час виїзду за адресою: АДРЕСА_5 встановлено, що відповідачами виконувались будівельні роботи з реконструкції житлового будинку без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, розробленої та затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами вказаної перевірки уповноваженими особами Департаменту складено акт від 24.05.2017, на підставі якого замовникам будівництва ОСОБА_2 , ОСОБА_3 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 24.05.2017. Станом на час розгляду справи вказані приписи відповідачами виконані не були.

Згідно з висновком судового експерта Українського незалежного інституту судових експертиз Голубенко І.М. від 22.12.2017 за № 17/12-2017 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, відповідачі за відсутності розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектно-кошторисної документації, при здійсненні реконструкції не забезпечили якісного захисту примикання зовнішньої стіни надбудови, влаштованої над частиною житлового будинку квартири АДРЕСА_6 , співвласниками якої є відповідачі до покрівлі (мансарди), над частиною житлового будинку, в якій розташовані приміщення квартири АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності позивачу, що не відповідає вимогам ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будівель і споруд» (а.с. 21-35).

Крім того, при влаштуванні надбудови на місці мансарди над частиною житлового будинку по АДРЕСА_5 візуально спостерігаються втручання в основні несучі конструктивні елементи даху, зміни первинної конструктивної схеми як покрівлі, так і окремих елементів житлового будинку загалом.

Внаслідок виконання робіт з реконструкції, а саме влаштування надбудови на місці мансарди над частиною житлового будинку, змінилась первинна конструктивна схема покрівлі і житлового будинку в цілому та його елементів.

Зокрема, змінилося первинне об`ємно-планувальне рішення будинку, внаслідок чого несучі елементи будинку (стіни, перекриття, дах) втратили свою цілісність та відбулися зміни в їх роботі зі сприйняття та передачі навантажень, що негативно впливає на частину житлового будинку, в якій розташовані приміщення квартири АДРЕСА_4 , що належать ОСОБА_1 . Внаслідок цього виникли тріщини в основних конструктивних елементах будинку, що може призвести до втрати їх несучої здатності і навіть руйнування.

Наявність в приміщенні квартири АДРЕСА_4 (власник ОСОБА_1 ) житлового будинку по АДРЕСА_5 ) тріщин осідаючого характеру, свідчить про збільшення навантаження на стіни та фундамент будинку, що спричинило нерівномірність просідання фундаментів, яке викликане наймовірніше влаштуванням надбудови на місці житлової мансарди над частиною житлового будинку по АДРЕСА_5 , в якій розташовані приміщення квартири АДРЕСА_6 співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язковими підставами відшкодування матеріальної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, додержуватись правил користування жилими приміщеннями.

Зазначені обставини щодо проведення відповідачами будівельних робіт з реконструкції частини вказаного будинку з влаштування надбудови на місці житлової мансарди, що призвело до втручання в основні конструктивні елементи покрівлі і будинку, появи тріщини на стінах та фундаменті житлового будинку за відсутності розробленої та затвердженої в установленому законом порядку проектно-кошторисної документації та без погодження із позивачем ОСОБА_1 , як співвласником цього житлового будинку не спростовані. Інших даних та належних доказів, які б свідчили про те, що будівельні роботи з реконструкції вказаного будинку відбулись за відсутності вини відповідачів, або з інших причин суду не надано.

Оцінюючи наведений експертний висновок у сукупності з іншими дослідженими під час розгляду справи доказами, суд дійшов висновку про доведеність тієї обставини, що будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_5 з влаштування надбудови на місці житлової мансарди здійснювались відповідачами, як співвласниками цього будинку самовільно, без згоди позивача, як співвласника цього ж будинку і за відсутності розробленої та затвердженої в установленому законом порядку проектно-кошторисної документації.

Доводи відповідачів про недопустимість в якості доказів вказаного висновку судового експерта Українського незалежного інституту судових експертиз Голубенко І.М. від 22.12.2017 за №17/12-2017, оскільки вказаний висновок складений в порушення вимог ч. 7 ст. 102, ч. 5 ст. 106 ЦПК України та ґрунтується на припущеннях, а не на стверджувальних фактах суд вважає необґрунтованими та такими, що базуються на їх власному розсуді та суб`єктивному тлумаченні висновку експерта з огляду на те, що висновок експерта має стверджувальний характер щодо обставин заподіяння шкоди, внаслідок проведення реконструкції будинку. Крім того, невідповідність актів вимогам закону, не може свідчити про відсутність факту заподіяння шкоди, завданої внаслідок проведення реконструкції будинку.

При цьому, суд також бере до уваги, що відповідача на спростування даних висновку експерта не надали жодних доказів.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати збитки в повному обсязі.

Частиною першою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оскільки відповідачами не доведена та обставина, що будівельні роботи з реконструкції частини будинку з влаштування надбудови на місці житлової мансарди проводились не з їхньої вини, а надані позивачем докази свідчать, про те що внаслідок самовільного проведення відповідачами реконструкції частини житлового будинку АДРЕСА_5 з влаштування надбудови на місці житлової мансарди змінилися основні конструктивні елементи покрівлі і будинку та виникли тріщини на стінах та фундаменті житлового будинку, зокрема в квартирі АДРЕСА_4 , належної на праві власності позивачу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що обов`язок по відшкодуванню матеріальної шкоди слід покласти на відповідачів.

Згідно з наданим позивачем висновком будівельно-технічного експертного дослідження від 14.03.2018 за № ЕD-1727-1-965.18, складеного судовим експертом Судової незалежної експертизи Комашком Р.В. , вартість ремонтно-будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_3 складає 89 292 грн. (а.с. 36-45).

Відповідно до наданих позивачем квитанцій від 15.12.2017 та від 27.02.2018 № ЕD-1727-1-965.18, витрати за проведення експертиз складають 13 500 грн. (а.с. 66, 67).

У вказаних експертних висновках зазначено конкретні пошкодження у квартирі АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 в результаті проведення відповідачами будівельних робіт, ремонтно-будівельні роботи, які необхідні для посилення конструкцій та запобігання їх подальшого руйнування, обсяги робіт, які необхідно виконати, конкретний перелік необхідних будівельних матеріалів, їх назва, кількість та ринкова вартість на час проведення оцінювання. Вказані експертні висновки відповідають вимогам Методики оцінки вартості майна та іншим нормативним та довідковим матеріалам.

Таким чином, визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд виходить зі встановлених обставин справи, наявних в матеріалах справи доказів, наданих позивачем та вважає за необхідне стягнути в рівних частинах з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 89 292 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно з абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце самовільне втручання в основні конструктивні елементи покрівлі будинку з вини відповідачів, внаслідок чого було пошкоджено майно позивача, також у зв`язку з проведенням реконструкції будинку позивач зазнала душевні переживання, а тому, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає стягнути в рівних частинах із відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

У зв`язку з частковим задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 902 грн. 92 коп., що пропорційно сумі задоволених вимог (90 292 грн. = 89 292 грн. + 1 000 грн.).

Оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення судового збору в солідарному порядку, то судовий збір підлягає стягнення з кожного з відповідачів порівну, тобто в розмірі 451 грн. 46 коп.

Також суд дійшов висновку про стягнення витрат за проведення експертиз в розмірі 13 500 грн., які документально підтверджені позивачем порівну з відповідачів відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок проведення реконструкції будинку - задовольнити частково.

Стягнути в рівних частинах із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 89 292 грн., у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. та за проведення експертних досліджень 13 500 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 453 грн. 51 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідач 1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

відповідач 2: ОСОБА_3 : АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3

третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 код ЄДРПОУ 40224921.

Суддя О.В.Батрин