Рішення № 88135400, 10.01.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/283/19

Провадження № 2/589/103/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Прачук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Антошко Т.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

-про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідачів по справі матеріальну шкоду в розмірі 36 744,48 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000 грн та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 жовтня 2017 року близько 07 год. 46 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем МАЗ 642208 р.н. АТ НОМЕР_1 з напівпричепом VAN HOOL T-200 р.н. НОМЕР_2 , рухаючись в районі опори ЛЕП біля озера Галинківське по вул. Кутузова в м. Шостка Сумської області, проявив неуважність, не в повній мірі врахував дорожню обстановку, рухався з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху, на заокругленні проїзної частини частково виїхав на зустрічну смугу руху, не виявив своєчасно автомобіль, який рухався в зустрічному напрямку, та своїми діями допустив занос задньої частини напівпричепа та зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив п.п 2,3 (б), 11.3, 12.1, 12.9 (б) п. 10.1, п.16.13 Правил дорожнього руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що потребувало витрат на лікування. Також внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль позивача, в зв`язку з чим необхідні кошти на його ремонт. Вказаним позивачу була також завдана моральна шкода.

Представник відповідача ПАТ «СК «Еталон» надав відзив, в якому, заперечуючи проти позову, зазначив, що вимога позивача про солідарну відповідальність ОСОБА_3 та СК «Еталон» щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди є безпідставною, а позовна заява такою, що не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Також посилається на те, що страхова компанія не була учасником ДТП та не завдавала шкоду позивачу. Крім того, відповідач вважає необґрунтованим розмір матеріальної шкоди, оскільки розмір витрат на лікування документально не підтверджений, а висновок експертного товарознавчого дослідження, наданий позивачем, на думку відповідача, не є належним підтвердженням розміру заподіяної шкоди. Посилаючись на вказане, просять позовну заяву залишити без розгляду.

Представник ТОВ «Європа Транс Агро» також надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги, пред`явленні до ТОВ «Європа Транс Агро» є безпідставними, оскільки згідно діючого законодавства завдана шкода повинна відшкодовуватися саме СК «Еталон».

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити. Так, позивач зазначив, що після ДТП ОСОБА_3 жодної допомоги йому не надавав, навіть не вибачився. В лікарні він перебував 10 днів і ще місяць лікувався вдома. Витрати на лікування становлять значно більшу суму, але не всі документи та чеки він зберіг. В день ДТП його дружина (позивача) телефонувала до страхової компанії СК «Еталон» та повідомляла про страховий випадок, а тижнів через два після виписки з лікарні він заповнював заяву на відшкодування у представника компанії в м. Шостка. Однак відшкодування і досі не отримав. Стрес, внаслідок ДТП, отримані тілесні ушкодження та пошкодження автомобіля призвели до сильних переживань та страждань.

Представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, зазначені в позові, просила позов задовольнити. Також зазначила, що вказівка осіб, яких позивач вважає відповідачами по справі, є правом позивача, а тим більше - у справах про відшкодування шкоди особа має право заявляти позов, як до особи безпосередньо винної у заподіянні шкоди, так і до особи, яка несе відповідальність за заподіювача шкоди.

Відповідачі ТОВ «Європа Транс Агро» та СК «Еталон» в судове засідання не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки не є належним відповідачем по справі, так як шкода була завдана ним під час виконання трудових обовязків, а отже відповідальність несе роботодавець – ТОВ «Європа Транс Агро».

Заслухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд прийшов до наступного висновку:

Відповідно до обвинувального акту від 30 листопада 2017 року, ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. (а.с.8)

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2018 року у справі № 589/4760/17-к встановлено, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Так, 09 жовтня 2017 року близько 07 год. 46 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем МАЗ 642208 р.н. АТ НОМЕР_1 з напівпричепом VAN HOOL T-200 р.н. НОМЕР_2 , рухаючись в районі опори ЛЕП біля озера Галинківське по вул. Кутузова в м. Шостка Сумської області, проявив неуважність, не в повній мірі врахував дорожню обстановку, рухався з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху, на заокругленні проїзної частини частково виїхав на зустрічну смугу руху, а при виявленні автомобіля, який рухався в зустрічному напрямку, своїми діями допустив занос задньої частини напівпричепа та зіткнення з зустрічним автомобілем ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив п.п 2,3 (б), 11.3, 12.1, 12.9 (б) п. 10.1, п.16.13 Правил дорожнього руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої тім`яно-скроневої ділянки, лінійного перелому лівої ніжки 6 шийного хребта.

Згідно ухвали ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності в зв`язку з переданням його на поруки трудовому колективу ТОВ «Європа Транс Агро». Цивільний позов ОСОБА_1 , заявлений в межах кримінального провадження, було залишено без розгляду та роз`яснено, що він має право звернутись з позовом у порядку цивільного судочинства. (а.с.9-10)

Дана ухвала має преюдиційне значення для вирішення даного спору в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Згідно полісу №АК/7173877 та №АК/7173211 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 04.09.2017 року ТОВ «Європа Транс Агро» застрахувало свою цивільну відповідальність у разі настання страхового випадку. Строк дії договору страхування встановлений з 21.09.2017 до 20.09.2018. Згідно даного договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль МАЗ 642208 р.н. НОМЕР_4 з напівпричепом VAN HOOL T-200 р.н. НОМЕР_2 , тобто автомобіль, на якому ОСОБА_3 вчинив ДТП.(а.с.12,13)

Страховиком згідно полісів є ПАТ «Страхова компанія «Еталон».

Правомірність володіння ТОВ «Європа Транс Агро» вказаним автомобілем підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.11)

Як вбачається з матеріалів даної справи, матеріалів кримінального провадження № 589/4760/17, провадження № 1-кп/589/219/18, досліджених в судовому засіданні, та не заперечується сторонами, вказане ДТП трапилось під час виконання ОСОБА_3 своїх трудових обов`язків за трудовим договором з ТОВ «Європа Транс Агро».

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ «Європа Транс Агро» виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП.

У той же час між ТОВ «Європа Транс Агро», відповідальність якого застрахована в силу положень п.1.4 ст. 1 Закону, та страховою компанією існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 04 липня 2018 року, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1. статті 38 зазначеного Закону).

Судом встановлено, що відповідно до страхового полісу №АК/7173877 та №АК/7173211 страховиком на момент вчинення ДТП було ПАТ « СК «Еталон».

Дослідженими в судовому засіданні заявою про виплату страхового відшкодування та повідомленням про настання випадку з підписом позивача, наданими ПАТ «СК «Еталон», а також звукозаписом телефонної розмови дружини позивача – ОСОБА_4 та представника ПАТ «СК «Еталон», яка відбулась 09.10.2017, підтверджується, що позивач повідомив ПАТ «СК «Еталон» про настання страхового випадку та звернувся за страховим відшкодуванням.

Відповідно до положень ч. 36.1 ст. 36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Однак, доказів того, що СК «Еталон» розглянула вказану заяву, здійснила відповідну виплату або відмовила у виплаті, та повідомила позивача про результати розгляду заяви суду не надано.

Вказане підтверджується і поясненнями позивача в судовому засіданні.

Отже, ПАТ СК «Еталон» є належним відповідачем у даній справі, посилання останніх на те, що вони не несуть солідарну відповідальність, судом не приймається, оскільки в позовній вимозі не вказано, що ОСОБА_1 просить стягнути заподіяну шкоду солідарно. Крім того, згідно ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів, а вирішення питання належного відповідача при доведеності заподіяння шкоди є прерогативою суду, тому позиція відповідачів про необхідність залишення позову без розгляду є хибною і задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд враховує наступне.

Як зазначалось, в результаті ДТП ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Так, 11.10.2017 року ОСОБА_1 було проведено комп`ютерну томографію головного мозку, під час якої виявлено «ЗЧМТ», та томографію шийного відділу хребта, в ході якої встановлено діагноз «Лінійний перелом лівої ніжки шийного хребта С6». (а.с.15,16)

Згідно виписки № 1531 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Шосткинська ЦРЛ» з 09.10.2017 по 18.10.2017, після виписки йому рекомендовано, крім іншого, подальше лікування в травматології. (а.с.14)

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За вказаним договором страховик прийняв на себе зобов`язання в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування, що не може перевищувати 200 000 грн на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю та 100 000 грн за шкоду заподіяну майну потерпілого.

Зазначена вище ДТП сталася в період дії даного договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому витрати на лікування, посилене харчування, сторонній догляд.

Згідно положень ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п. 24.1. ст. 24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Виходячи з роз`яснень, наданих у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Так, позивачем заявлено вимоги про відшкодування витрат на лікування у сумі 2 894 грн 48 к., разом з тим підтвердженою належними доказами: випискою з медичної карти з зазначенням призначень, листком медичних призначень, товарними та касовими чеками є сума 2 674 грн 74 к., яка і підлягає до відшкодування. Чеки на оплату через термінал на суму 101 грн та 106,34 грн, не можуть бути враховані судом, оскільки в них відсутнє зазначення придбаних товарів; також не підлягає до відшкодування сума в 12 грн 40 к. на придбання мінеральної води, яка не входить до переліку медичних призначень.

Відповідно до п. 12.2 ст. 12 Закону франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Отже сума матеріальної шкоди, завдана здоров`ю позивача та яка підтверджена документально, повністю покривається лімітом страхової відповідальності та має бути стягнута з відповідача ПАТ СК «Еталон».

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно з вини третіх осіб завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Тобто, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 2.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту користування ним на достатній правовій підставі, відповідно до пункту 2.2Правил дорожнього руху, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183 цс 14.

Верховний Суд у своїх постановах від 20 травня 2019 року у справі № 521/8965/16-ц, від 03 квітня 2018 року у справі № 553/3281/14-ц підтвердив зазначений висновок.

Згідно роз`яснень п. 13 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року враховуючи, що відповідно до статей 386,395,396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1.Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(даліПравила дорожнього руху), (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Правомірність володіння та користування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2121д.н.з. НОМЕР_3 , а отже і наявність права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням вказаного автомобіля, підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю на управління і розпорядження транспортним засобом від 02.11.2004 року, виданою на позивача, та наявністю у нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається з висновку № 048 від 31 березня 2018 року ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження, а отже вартість завданого матеріального збитку на момент ДТП - 09.10.2017 року складає 31 056 грн (а. с. 23-27).

Вказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження, наданий позивачем, виконано судовим експертом-автотоварознавцем Петрик О. І., внесеним до Реєстру атестованих судових експертів, повноваження якого підтверджуються відповідним свідоцтвом, виданим Міністерством юстиції.

Відповідачем же не надано суду належних доказів, які б спростовували зазначений висновок.

Так, посилання СК «Еталон» на висновок оцінювача ОСОБА_5 щодо визначення утилізаційної вартості автомобіля не може бути прийнято судом, оскільки з долученого до відзиву ніби-то висновку – (оскільки вказаний документ не містить назви - а.с. 50-52) неможливо встановити коли було проведено таке дослідження, наявність у особи повноважень на надання експертних висновків, зважаючи на відсутність даних про таку особу в Реєстрі атестованих судових експертів.

З огляду на вказане та враховуючи, що сума франшизи згідно полісу становить 0 грн, вимога позивача про стягнення шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, підлягає задоволенню та до стягнення з ПАТ СК «Еталон» належить 31 056 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що такі підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно п. 1, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 та ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п.1 ч. 2 моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин.

У цьому контексті суд враховує визнання Європейським Судом з прав людини (далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі» зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Зважаючи, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 було пошкоджено транспортний засіб, що перебуває у користуванні позивача, та заподіяні останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що викликало у ОСОБА_1 тривалий розлад здоров`я, фізичний біль і страждання, моральні переживання, порушення звичайного життєвого укладу, спричинення останньому моральної шкоди є безсумнівним.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер і обсяг заподіяних моральних та фізичних страждань, їх тривалість і, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає заявлену позивачем вимогу про відшкодування моральної шкоди, в сумі 20 000 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, до стягнення з ПАТ «СК «Еталон» на відшкодування заподіяної моральної шкоди належить: 133 грн 74 к. (2 674,74 х 5%).

До стягнення з ТОВ «Європа Транс Агро», в силу положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України, належить 19 866 грн 20 к.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконання своїх трудових обов`язків на підставі трудового договору із особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Зважаючи на вказане, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 139, 141 ЦПК України підлягає вирішенню питання розподілу судових витрат.

Так, позивачем понесені витрати на сплату судового збору за вимогу відшкодування моральної шкоди у сумі 768 грн 40 к., 1 500 грн на оплату послуг експерта (квитанція № 000395 від 31.03.2018 – а.с. 28) та 4 700 грн витрат на правничу допомогу.

Надання правничої професійної допомоги підтверджується договором між позивачем та адвокатом Матеко Л. А. від 21.01.2019 та попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, згідно якого позивачем сплачено, а адвокатом отримано 4 700 грн за надання правової допомоги, яка включала консультацію щодо характеру спірних відносин, підготовку позовної заяви та участь у судових засіданнях. (а.с. 29-31)

Так, з ТОВ «СК Еталон» підлягає стягненню на користь позивача 4 326 грн 39 к. судових витрат пропорційно до задоволених вимог:

- про стягнення шкоди, завданої ушкодженням транспортного засобу (96%), 1 440 грн витрат на залучення експерта;

- 5 грн 15 к. – судового збору за задоволену вимогу про відшкодування моральної шкоди (0,67%)

- 2 881 грн 24 к. – витрат на правничу допомогу (63,03 %).

Загалом судом задоволено вимог на суму 53 730,74 грн, що складає 97,26 % від заявленої суми. Отже, до відшкодування належить 4 571,22 грн витрат на правничу допомогу. Так, з ТОВ «СК «Еталон» підлягає стягненню – 33 864,48 грн, що становить 63,03 % від стягнутої суми, з ТОВ «Європа Транс Агро» - 19 866,26 грн, що становить 36,97 %.

Відповідно з ТОВ «Європа Транс Агро» підлягає стягненню 2 453 грн 23 к. судових витрат:

- 763 грн 25 к. судового збору за задоволену вимогу про стягнення моральної шкоди (99,33%);

- 1 689 грн 98 к. – витрат на правничу допомогу (36,97%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (юридична адреса: м. Київ вул. Дегтярівська 33-Б, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої здоров`ю - 2 674 грн 74 к., у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна, - 31 056 грн 00 к., та моральну шкоду у розмірі 133 грн 74 к., загалом визначивши до стягнення 33 864 грн 48 к.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20, код ЄДРПОУ 32605152) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 19 866 грн 26 к.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (юридична адреса: м. Київ вул. Дегтярівська 33-Б, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 5 грн 15 к., 1 440 грн – витрат на залучення експерта та 2 881 грн 24 к. витрат на правничу допомогу, загалом визначивши до стягнення 4 326 грн 39 к.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, кв. 20 , код ЄДРПОУ 32605152) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 763 грн 25 к. та 1 689 грн 98 к. витрат на правничу допомогу, загалом визначивши до стягнення 2 453 грн 23 к.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук