Рішення № 88135053, 05.03.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/19596/19

Провадження №2/592/723/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Косолап М.М.,

за участю секретаря - Павлович Ю.С.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

У с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

28.12.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором № б/н 26.11.2013 у розмірі 59028,31 грн., яка складається з наступного: 455,56 грн. - заборгованість за кредитом; 52486,39 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2799,30 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2787,06 грн. - штраф (процентна складова), судові витрати у розмір 2102 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 26.11.2013, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Пунктом 1.1.3.2.3 договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору.

Вказує, що відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 26.11.2019 утворилася заборгованість у розмірі 59028,31 грн., з яких: 455,56 грн. - заборгованість за кредитом; 52486,39 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2799,30 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2787,06 грн. - штраф (процентна складова).

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

27.01.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за змістом Анкети-заяви про приєднання умов та правил надання банківських послуг, яку він підписав 26.11.2013, він отримав банківський продукт у вигляді банківського рахунку копилка з вкладенням на нього 50 грн. При цьому, у графі пам`ятку клієнта, що містить у тому числі відомості про тарифи та основні умови обслуговування та кредитування отримав та ознайомився з їх змістом під розпис, відсутня відмітка про ознайомлення та отримання ним примірника умов, тарифів та правил кредитування. Вказує, що така обставина обумовлена тим, що станом на 26.11.2013 йому було сімнадцять років та був неповнолітньою особою, а тому факт підписання ним кредитних договорів з позивачем є непідтвердженим (а.с. 55-56).

Вказує, що не згоден з сумами, які зазначені в розрахунку заборгованості, оскільки він їх взагалі не сплачував. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано виписки з банківського рахунку про перерахування суми кредиту на картковий рахунок. У Анкеті-заяві не зазначені ні сума кредиту, ні сума процентів, ні розмір неустойки. Надані позивачем документи не підтверджують, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).

19.02.2020 до суду електронною поштою та 25.02.2020 поштою надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначає, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 26.11.2013, згідно якої отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На підставі підписаної відповідачем заяви, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок - ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач в заяві (а.с. 67-73,83-89).

Вказує, що згідно укладеного договору банком відкрито відповідачу банківський рахунок з встановленням дебетово-кредитної схеми, з початковим встановленим кредитним лімітом у розмірі 0 грн. Згідно статті 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку), що додатково підтверджується положеннями Глави 6 Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», якою встановлено, що неповнолітні особи віко від 16 до 18 років відкривають поточні рахунки в загальному порядку встановленому для повнолітніх осіб.

Згідно виписки по картрахунку вбачається, що банком відкрито рахунок з нульовим кредитним лімітом, що не суперечить чинному законодавству, адже особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцять років мають право самостійно укладати договори про відкриття банківських рахунків. 12.03.2014 (вже після досягнення клієнтом повноліття) банком на підставі раніше укладеного договору про надання банківського обслуговування в межах діючої платіжної схеми збільшено кредитний ліміт на картрахунку з 0 грн. до 500 грн. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 у задоволенні позову просив відмовити. Вказував, що факт відкриття поточного рахунку 26.11.2013 вони не оспорюють. Позивач не мав права встановлювати кредитний ліміт, оскільки на час підписання заяви ОСОБА_2 був неповнолітній, тому не міг бути стороною кредитного договору. Доказів на підтвердження волевиявлення ОСОБА_2 на встановлення кредитного ліміту позивач суду не надав.

Заяви, клопотання.

11.02.2020 до суду електронною поштою надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника банку.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 08.01.2020 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12.02.2020 розгляд справи відкладено, витребувано у позивача документи на підставі яких 26.11.2013 був укладений кредитний договір між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та неповнолітнім ОСОБА_2 , докази про отримання ОСОБА_2 кредитної картки та кредитного ліміту на картку з зазначенням строку дії кредитної картки її перевипуску, докази про погодження сторонами розміру відсотків, пені та штрафів за кредитним договором, а також виписку з банківського рахунку про надходження грошових коштів та перерахування сум кредиту на картковий рахунок ОСОБА_2 за весь період дії кредитної картки.

Разом з відповіддю на відзив представником позивача надано виписку по картковому рахунку ОСОБА_4 за період з 26.11.2013 по 11.02.2020 та довідку про отримання ОСОБА_2 карток банку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

26.11.2013 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі Анкета - заява), у якій маються персональні дані ОСОБА_2 та відмітка в полі «Послуга накопичування «Копилка» поряд з якою рукою дописано - 50 грн., будь-яких інших відомостей Анкета-заява не містить. Зокрема, не містить умов щодо видачі кредитної карти (не зазначено номер кредитної карти), умов щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, пені та штрафів (а.с. 12).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які відповідачем не підписані (а.с. 13, 14-37).

Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 26.11.2013 отримав картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 (а.с. 80).

Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_2 12.03.2014 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 12.03.2014 - встановлено кредитний ліміт 500 грн., 14.07.2015 - знижено кредитний ліміт до 460 грн., 210.7.2015 - встановлено кредитний ліміт 460 грн., 24.01.2020 - знижено кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с. 107).

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 26.11.2013 по 11.02.2020 вбачається, що 12.03.2014 на картковий рахунок № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн., та з 12.03.2014 вбачається рух коштів по кредитній картці (а.с. 47 - 76, 90 - 92, 102 - 106).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н від 26.11.2013, згідно якого станом на 26.11.2019 розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком становить 59028,31 грн., з яких: 455,56 грн. - заборгованість за кредитом; 52486,39 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2799,30 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2787,06 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 10-11).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що право кредитора вимагати повернення кредиту наступає у разі прострочення позичальником повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, тому позивач повинен надати суду докази у підтвердження даних обставин, а також довести розмір заборгованості, яку просить стягнути з відповідача.

Суд встановив, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним шляхом підписання 26.11.2013 Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

При цьому відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 26.11.2013 був неповнолітнім, йому виповнилося 17 років.

Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну фізичну дієздатність, і, окрім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Згідно статті 31 Цивільного кодексу України ця особа також має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Відповідно до частин 2, 4 статті 32 Цивільного кодексу України неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

У статті 33 Цивільного кодексу України визначено, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Верховний Суду у постанові від 12.04.2018 (справа № 289/1996/16-ц) виклав правову позицію щодо застосування норм права до правовідносин, які виникли між сторонами у даній цивільній справі, де зазначено, що для укладання кредитного договору, фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 Цивільного кодексу України може бути визнано недійсним. Нормами статті 32 Цивільного кодексу України визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладання кредитних договорів.

Твердження представника позивача про те, що ОСОБА_2 на час укладення кредитного договору мав право самостійно укладати договір про відкриття банківського рахунку, а також, що станом на 12.03.2014, коли відбувся старт карткового рахунку на підставі підписаної відповідачем Анкети-заяви від 26.11.2013 був повнолітнім, тому повинен нести відповідальність за невиконання зобов`язання за кредитним договором, суд не бере до уваги, оскільки кредитний договір, складовими якого є Анкета-заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», а також «Тарифи», був укладений коли відповідач не мав повної цивільної дієздатності і саме на підставі Анкети-заяви від 26.11.2013 заявлено вимоги за даним позовом.

Крім того, у даному випадку суд також не може погодитись із доводами позивача про те, що відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна», оскільки, неповнолітня особа не наділена правом на укладення кредитних договорів, а наділена правом відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності.

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно статті 215 Цивільного процесуального кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, правочин, вчинений особою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності є нікчемним правочином з моменту його вчинення і визнання його недійсним в судовому порядку не потребується.

Факт ознайомлення відповідача з «Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку», не можна визнати доведеним, а самі «Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки на момент підписання Анкети - заяви ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач перебував у віці 17 років, тобто не мав повної цивільної дієздатності, яку має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття), тому не мав права самостійно укладати кредитний договір.

У свою чергу позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження отримання банком згоди від батьків або піклувальників ОСОБА_2 на вчинення правочину.

Безпосередньо представник позивача посилається на відкриття банком відповідачу банківського рахунку з встановленим кредитним лімітом у розмірі 0 грн.

Доказів, що саме на підставі Анкети-заяви від 26.11.2013, доданої до позову, був встановлений кредитний ліміт у розмірі 500 грн. та відкрито картковий рахунок, який стартував 12.03.2014 суду не надано, а позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором від 26.11.2013, на момент підписання якого ОСОБА_2 був неповнолітнім та не мав права підписувати кредитний договір.

Зважаючи на встановлені обставини, оскільки кредитний договір укладений 29.11.2013 між позивачем та відповідачем є нікчемним з моменту його вчинення, відсутні підстави для стягнення заборгованість за цим договором:- заборгованості за тілом кредиту - 455 грн. 56 коп., 52486,39 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2799,30 грн. - заборгованості за пенею, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 2787,06 грн. - штраф (процентна складова).

Відтак, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, понесені АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.11.2013 року у розмірі 59028,31 грн. станом на 26.11.2019 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ковпаківський районний суд міста Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570).

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 10 березня 2020.

Суддя М.М. Косолап