Ухвала суду № 88132865, 10.03.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/1386/20

Номер провадження 2/725/218/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 року м. Чернівці

Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Федіна А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Управління держпраці у Чернівецькій області, АТ «Чернівціобленерго», Управління виконавчої дирекції фонду в Чернівецькій області Фонду соціального страхування України, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання членами сім`ї потерпілого від нещасного випадку на виробництві, визнання права на отримання одноразової страхової допомоги у зв`язку із смертю потерпілого від нещасного випадку на виробництві, зобов`язання внести зміни до акту про нещасний випадок на виробництві, зобов`язання виплатити одноразову страхову допомогу, визнання права на отримання щомісячної страхової виплати, визнання права на одержання заробітної плати померлого, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року позивач звернулась до суду з вище вказаним позовом та просила встановити факт проживання однією сім`єю з 01.09.2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , 1977 р.н. ОСОБА_2 , 2007 р.н. та ОСОБА_4 , 1975 р.н. та визнати ОСОБА_2 , 2007р.н. ОСОБА_1 , 1977 р.н. членами сім`ї потерпілого від нещасного випадку ОСОБА_4 . 1975 р.н., який загинув в наслідок нещасного випадку на виробництві 23.10.2019 року; визнати за ОСОБА_1 , 1977 р.н. та ОСОБА_2 , 2007 р.н., як членами сім`ї потерпілого, право на отримання одноразової страхової виплати у зв`язку із смертю потерпілого ОСОБА_4 1975 року, який загинув в наслідок нещасного випадку на виробництві 23.20.2019 року; визнати за ОСОБА_2 , 2007 р.н. право на одержання щомісячної страхової виплати у зв`язку із смертю члена сім`ї - батька ОСОБА_4 , 1975 р.н.; визнати протиправним рішення спеціальної комісії при розслідуванні нещасного випадку на виробництві в наслідок якого загинув ОСОБА_4 ,1975 р.н. про визнання представником потерпілого матір загиблого ОСОБА_3 , як члена його сім`ї; зобов`язати відповідача Управління Держпраці у Чернівецькій області внести зміни до акту Н-1 про нещасний випадок виключивши дані про ОСОБА_3 як потерпілу в наслідок нещасного випадку на виробництві із ОСОБА_4 та внести в даний акт дані про потерпілих членів сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати управління виконавчої дирекції фонду в Чернівецькій області Фонду соціального страхування України виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову страхову виплату у зв`язку із смертю члена їх сім`ї ОСОБА_4 від нещасного випадку на виробництві 23.10.2019 року; визнати право на отримання заробітної плати ОСОБА_4 , яка підлягала виплаті на день смерті, за мною ОСОБА_1 , як члену його сім`ї та зобов`язати AT «Чернівціобленерго» здійснити виплату заробітної плати ОСОБА_4 , яка підлягала виплаті станом на 23.10.2019 року.

Одночасно з вказаною позовною заявою позивач звернулась до суду з клопотанням про зменшення суми судового збору, який підлягає сплаті за звернення до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що дохід її сім`ї на даний час складається із заробітної плати та пенсії у зв`язку із втратою годувальника , загальний дохід сім`ї на місяць за період - листопад 2019 року по лютий 2020 року складає 26372 грн. 41 коп., місячний дохід на 2-х осіб складає 6593 грн.11, а дохід на кожного члена сім`ї складає 3296 грн. 56 коп., без вирахування податку. Даний позов подається як в її інтересах, так і в інтересах неповнолітньої дитини, а тому просила зменшити суму судового збору з 4624 грн. 40 коп. до 384 грн.20 коп.. Копію квитанції про сплату судового збору в сумі 384,20 грн. додала до позовної заяви.

Так, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі було встановлено відсутність підстав для повного задоволення клопотання позивача про зменшення від сплати судового збору, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою ст. 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за звернення фізичною особою до суду з позовною заявою немайнового характеру розмір судового становить 840,80 грн., а у разі заявлення майнових вимог судовий збір обчислюється у розмірі 1% ціни позову.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Оскільки позивачем в позовній заяві об`єднано кілька окремих позовних вимог немайнового характеру кожна з заявлених вимог є об`єктом справляння судового збору.

Так, у відповідності до вимог ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та практику ЄСПЛ (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Враховуючи наявні в матеріалах позовної заяви докази щодо майнового стану позивача, а також з урахуванням кількості позовних вимог, предмету доказування та підстави позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру судового збору до 2312,20 грн.

Таким чином, на даний час позивачем фактично сплачено судовий в сумі 384,20, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для сплати судового збору в повному обсязі.

Крім того, одна з копій позовної заяви не підписана позивачем, що також є підставою для залишення її без руху, як такої, що не відповідає вимогам ст.. 177 ЦПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 184, 258, 260, 272, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 суму судового збору, яка підлягає сплаті за звернення до суду з даним позовом з 4624,40 грн. до 2312,20 грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 , що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Управління держпраці у Чернівецькій області, АТ «Чернівціобленерго», Управління виконавчої дирекції фонду в Чернівецькій області Фонду соціального страхування України, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання членами сім`ї потерпілого від нещасного випадку на виробництві, визнання права на отримання одноразової страхової допомоги у зв`язку із смертю потерпілого від нещасного випадку на виробництві, зобов`язання внести зміни до акту про нещасний випадок на виробництві, зобов`язання виплатити одноразову страхову допомогу, визнання права на отримання щомісячної страхової виплати, визнання права на одержання заробітної плати померлого - залишити без руху, надавши позивачу з дня отримання ним даної ухвали 5-денний строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали.

У разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у вказаний строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна