Ухвала суду № 88132611, 10.03.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

10.03.2020

Справа № 642/8171/19

Провадження № 2-др/642/4/20

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Шаповал Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 642/8171/19 за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В с т а н о в и в:

05 лютого 2020 року Ленінським районним судом м. Харкова постановлена ухвала про прийняття відмови від позову Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Провадження за вказаним позовом закрито та повернуто сплачену суму судового збору за подання позову до суду у розмірі 960 грн. 50 коп.

11 лютого 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Боженко Г.В. звернулася до суду із заявою, у якому просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5900 грн.

В обгрунтування заяви зазначено, що для надання правової допомоги в даній справі відповідачем було залучено адвоката Боженко Г.В., з якою був укладений Договір про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019 року. За ч. 1 вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати Клієнту наступну правову допомогу, зокрема, Консультування, складання і підписання процесуальних документів, захист і представництво інтересів Клієнта у цивільній справі № 642/8171/19, що розглядається Ленінським районним судом міста Харкова, за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру отриманих коштів субсидії. Адвокат зобов`язується надати правову допомогу у вищевказаній справі з підготовки документів, збирання доказів, складення відзиву за позовну заяву, а також складення інших заперечень, заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом даної справи, представництво інтересів клієнта в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції. За ч. 1 та 2 Додатку № 1 вказаного Договору Адвокат надає правову допомогу Клієнтові ка платній основі. Гонорар Адвоката сплачується в наступному порядку: 3000 грн. протягом одного місяця з дня підписання Договору та остаточно сума гонорару адвоката визначається в акті приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги. У разі ускладення або суттєвої зміни завдання порівняно з первісним Сторони узгоджують відповідну зміну гонорару. Сторони погодили, що вартість гонорару адвоката визначається виходячи з наступних розцінок: консультування - 500 грн. за годину, складання процесуальних документів - 500 грн. за сторінку, участь у судовому засіданні - 700 грн. за один раз. При цьому, якщо судове засідання було призначено судом і Адвокат з`явився в відповідний час та місце для прийняття в ньому участі, для виникнення у нього права на отримання оплати не має значення, чи відбулась зазначена дія.

Також зазначено, що при проведенні розрахунку були використані рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03 2018 року, у відповідності до яких мінімальний гонорар адвоката за складання, зокрема, однієї сторінки процесуального документу складає 500 грн. На виконання Договору про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019 року Сторони уклали Акт приймання-передачі правової допомоги від 07.02.2020 року та остаточно погодили вартість наданих правових послуг за вказаним Договором, яка складає 5900 грн. Детальний розрахунок вартості наданих правових послуг за Договором про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019 року міститься в ч. 2 Акту приймання-передачі правової допомоги від 07.02.2020 року до вказаного Договору.

На даний час вартість надання правових послуг за вказаним Договором сплачена Відповідачем адвокату Боженко Г.В. в повному обсязі, що підтверджується чеками № 1-01/20 від 03.01.2020 року, № 2-01/20 від 17.01.2020 року та № 1-02/20 від 07.02.2020 року, виданими адвокатом Боженко Г.В., про прийняття оплати від ОСОБА_2 за надання послуг за Договором про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019 року. Отримання адвокатом вказаних коштів підтверджується записами у в книзі доходів самозайнятої особи адвоката.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Боженко Г.В. уточнила заяву та просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3700 грн. Уточнену заяву підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У якості доказів понесених судових витрат представник ОСОБА_2 надала копії договору від 20.12.2019 про надання правової допомоги, копію додатку до договору про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019 та акт приймання-передачі правової допомоги до договору про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019. Копії наданих документів не завірені належним чином згідно вимог ст. 95 ЦПК України. Крім того, у наданих до суду копіях сторінок з книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці; крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність візуально відсутні ознаки того, що вони були прошиті та пронумеровані, а у графі реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, реквізити наданих копій товарних чеків відсутні. У зв`язку з тим, що представник ОСОБА_2 не надав належного документального підтвердження витрат на правову допомогу, тому Управління просить відмовити у задоволенні заяви про додаткове рішення суду.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали заяви встановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правової допомоги від 20 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Боженко Г.В., Додаток № 1 до Договору про надання адвокатом правової допомоги від 20.12.2019 року, в якому визначений розмір гонорару, копія Акту приймання-передачі правової допомоги до Договору про надання правової допомоги, а також копії товарних чеків № 2-01/20, 1-01/20, 1-02/20, виписаних самим адвокатом, та копія Книги обліку доходів і витрат не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на позов та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 700 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат, та не підтверджені.

Відповідно до Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці; крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481), книга повинна бути прошнурована та пронумерована.

У наданих до суду копіях сторінок з книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці; крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність візуально відсутні ознаки того, що вони були прошиті та пронумеровані, а у графі реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, реквізити наданих копій товарних чеків відсутні.

Враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, відсутності належним чином підтверджених витрат на правову допомогу, відсутності розрахунку таких витрат, а також з урахуванням поданого представником позивача заперечення щодо заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо неналежно підтверджених витрат на правову допомогу, суд вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 15, 137, 141, 258-260, 265, 270, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 642/8171/19 за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подання апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 10 березня 2020 року.

Суддя В.В. Вікторов