Ухвала суду № 88132228, 11.03.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3785/20

Провадження № 2/643/2392/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020 Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в якій просить визнати бездіяльність відповідача у розгляді заяви від 12.08.2019 неправомірною, що виражається у порушенні ст. 40 Конституції України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян»; та зобов`язати відповідача надати відповідь на заяву від 12.08.2019 із перерахунком сплати згідно Актам-претензіям від 24.11.2019, 26.11.2019, 06.12.2019, 29.12.2019, 24.01.2020 та переплати за послуги теплопостачання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушені ст. ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», та порушені його, як споживача, права.

Згідно положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позовна заява подана позивачем до Московського районного суду м. Харкова – за своїм місцем проживання.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1006 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є

лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє,

використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи,

послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини

споживача з підприємством, установою, організацією чи

громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари,

виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності

та організаційних форм підприємництва.

Поняття споживача визначено в пункті 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п.19 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Пунктом 17 частини першої статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено поняття «послуга» - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

У даному випадку Закон України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюється, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу невиконання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, зазначені в позові порушення прав позивача не охоплюються терміном «споживач».

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що позовна заява подана з порушенням правил підсудності, встановлених ч.2 ст. 27 ЦПК України.

Місцезнаходження відповідача КП «Харківські теплові мережі» - м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, що знаходиться на території Слобідського району м. Харкова.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч.3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше піти днів після залишення її без задоволення.

Оскільки, відповідач не знаходиться у Московському районі м. Харкова, вищезазначена позовна заява не підсудна Московському районному суду м. Харкова.

Суд передає справу на розгляд Комінтернівському районному суду м. Харкова за місцезнаходженням відповідача, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 260 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, передати до Комінтернівського районного суду м. Харкова, для розгляду за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В. Поліщук