Вирок № 88131758, 11.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4731/19

Номер провадження 1-кп/623/144/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

прокурора Дмитренка О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм, Харківської області кримінальне провадження № 12019220320000985 від 04 листопада 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше судимого:

1) 09.01.1996 Ізюмським міськрайоним судом за ч. 1 ст. 229-6 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

2) 03.02.1997 Ізюмським міськрайониим судом за ч. 2 ст. 229-6, ст. 43 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 10.09.1998 на підставі ЗУ «Про амністію» ст. З 24.07.1998;

3) 24.04.2001 Ізюмським міськрайониим судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений умовно-достроково 12.12.2002, невідбутий строк 7 місяців 7 днів;

4) 28.04.2006 Ізюмським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

5)27.12.2005 Барвінківським районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України строком на 2 роки, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

6) 04.02.2011 Ізюмським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75, 76 КК України з випробувальним терміном у 2 роки;

7) 06.07.2011 Ізюмським міськрайонним судом за ч, 2 ст. 186, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений 05.10.2015 за відбуттям покарання,

зареєстрованого та проживаючого за адресою; АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року, в денний час доби, більш точної дати та часу ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду встановлено не було, ОСОБА_1 , перебуваючи у яру, розташованому неподалік вулиці Медової у м. Ізюм Харківської обл., зірвав дикорослі рослини коноплі, тим самим, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, для особистого вживання, шляхом куріння, без мети збуту, який переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , де шляхом висушування та подрібнення, незаконно, без мети збуту, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, а декілька кущів залишив сушитися цілими, та з липня став зберігати вказані наркотичні речовини за вищезазначеною адресою до 04.11.2019.

04.11.2019 в період часу з 11 години 40 хвилин до 13 години 05 хвилин в ході огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_1 - на території домоволодіння за адресою; АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, загальною масою 355,357 г, яка згідно з висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 3/12-1147 від 15.11.2019, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 312, 39 г., які ОСОБА_1 незаконно зберігав за вищевказаною адресою без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб канабіс загальною вагою у перерахунку на суху речовину 312,39 г.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю. Підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення, їх не оспорював пояснив, що дійсно у липні 2019 року знайшов наркотичний засіб – траву конопель, зірвав та переніс додому, де висушив та зберігав вказаний наркотичний засіб для особистого вживання, шляхом куріння. Частину скурив, іншу частину знайшли при ошуку. У скоєному щиро розкаявся та повідомив, що вживає наркотичні засоби з 13 років, є наркозалежним, використовував наркотичний засіб, як знеболююче, так як потерпає від сильного болю.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Кузнєцов О.О., посилаючись на щире каяття свого підзахисного та активне сприяння розкриттю злочину, наявність у нього тяжкого захворювання, у зв`язку з яким він і в теперішній час проходить курс лікування, страждання на хронічний біль, наркозалежність, перебування на обліку у лікарів психіатра та нарколога, просив про призначення мінімального покарання для свого підзахисного, не пов`язаного з позбавленням волі.

Прокурор Дмитренко О.В. в судовому засіданні просив суд урахуванням обставин, пом`якшуючих покарання та за відсутності обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.ст.66,67 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України з випробувальним терміном у 2 роки. Просив стягнути з обвинуваченого витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник Кузнєцов О.О. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Крім того, обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику адвокату Кузнєцову О.О. та прокурору Дмитренку О.В. було роз`яснено, що в такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п.3 ППВСУ №4 від 26.04.2002 року під незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Під незаконним виготовленням прекурсорів слід розуміти процес їх одержання з відповідної вихідної сировини будь-яким способом, у будь-якому вигляді (порошку, рідини, суміші тощо), приготування шляхом змішування. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці).

Такі дії обвинуваченого утворюють склад злочину, передбачений ч.1 ст.309 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Тому, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він являється громадянином України, не працює, не є особою з інвалідністю, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, на обліку в Ізюмському ОМВК перебуває, строкову військову службу не проходив згідно ст. 9-б наказ Міністерства Оборони від 1987 р. № 260 (психічні розлади після травми), раніше неодноразово судимий за злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується негативно, перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, знаходиться на обліку з 08.04.2019 року в КНП Харківської обласної ради «Обласний протитуберкульозний диспансер № 4», хворіє на МРТБ легень (інф.), з 08.04.2019 по теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні, про що свідчать копії: паспорту громадянина України, довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимостей, копії вироків та його особисті свідчення.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» № 733 від 21.12.2019 року ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі дисоціального розладу особистості та синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації, з урахуванням високого ризику повторного кримінального правопорушення та середнього ризику небезпеки для суспільства, вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості.

Згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного злочину та ризик небезпеки для суспільства був оцінений як середній.

Судом при призначенні покарання також враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що ОСОБА_1 є наркозалежним, страждає на психічне захворювання та захворювання, у зв`язку з яким з 08.04.2020 року і по теперішній час проходить курс стаціонарного лікування в КНП Харківської обласної ради «Обласний протитуберкульозний диспансер № 4».

Судові витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 50, 65-67, ч.1 ст.309 КК України, ст. ст. 2, 94, 351 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у виді у виді 2 (два) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном у 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_1 в період випробувального строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно засудженого ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення: судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) № 3/12-1147 від 15.11.2019, в розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп., виконаної Донецьким НДЕКЦ МВС України (стягувач: Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК м. Слов`янськ, п/рахунок: UA078999980313050115000005075, код отримувача (ЄДРПОУ): 37803368, банк: Казначейство України (ЕАП), код платежу: інші надходження).

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка ОСОБА_2 .П. від 05.11.2019 на чотири пакети сухої речовини, зеленого кольору, зовні схожу на наркотичні речовини, вилучені в ході огляду місця події від 04.11.2019 за місцем реєстрації та фактичного мешкання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та зберігаються в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: пров. Георгіївський, 2, м. Ізюм, Харківської області.

Речові докази, а саме: особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину 312, 39 г.,переданий на зберігання до складу УЛМТЗ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 40- знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

СУДДЯ Т. Д. Бєссонова