Ухвала суду № 88129612, 11.03.2020, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1676/19

Провадження №1-кп/594/38/2020

У Х В А Л А

11 березня 2020 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Чир П.В.

з участю: секретаря Козій Я.Ю.

прокурора Носовського М.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої - адвоката Матущак Р.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника-адвоката Боднарчука Т.Д.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Борщева обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018210050000153 від 09 червня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Базар Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року з Чортківської місцевої прокуратури до Борщівського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018210050000153 від 09 червня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

07 лютого 2020 року адвокат Боднарчук Т.Д., який є захисником обвинуваченого ОСОБА_2 подав скаргу в порядку ч.2 ст.303 КПК України, на незаконну бездіяльність слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №12018210050000153, в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність начальника та слідчих СВ Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Озимка І.Г., Щура І.Я., Герасиміва Я.Ю., Спольського В.Є. та Калинчука В.С. в частині невиконання письмових вказівок процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12018210050000153 - заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Носовського М.В. щодо допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та проведення слідчого експерименту із Голомша С ОСОБА_5

- визнати незаконною бездіяльність старшого групи прокурорів та прокурорів у кримінальному провадженні № 12018210050000153 - Носовського М.В., Маржана В.І., Попіль І.Г. в частині незабезпечення виконання письмових вказівок старшого групи прокурорів Носовського М.В. начальником та слідчими СВ Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Озимком І.Г., Щуром І.Я., Герасимівим Я.Ю., Спольським В.С. Калинчуком В.С. щодо допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та проведення слідчого експерименту із ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Боднарчук Т.Д. в судовому засіданні підтримали скаргу та просять її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечує проти задоволення скарги, оскільки така є необґрунтованою та не підлягає задоволенню під час підготовчого судового засідання. Вказав, що ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_8 і в цій частині вказівки виконано. Крім того вказівки прокурора були ширші і при їх виконанні відпала потреба в допиті всіх осіб. Також захисник 18.11.2019 знайомився з матеріалами кримінального провадження, заявляв клопотання про допит свідків, однак щодо цих свідків звернувся тільки в підготовчому судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник – адвокат Матущак Р.М. в судовому засіданні заперечили щодо задоволення скарги, вважають, що така не підлягає до задоволення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані суду матеріали, суд встановив наступне.

Згідно ч.2. ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Відповідно до ч.3. ст. 303 КПК України, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені п.п. 5 та 6 частини першої цієї статті, а це п.5 рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, та п.6. рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Рішення, дії, бездіяльність, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії, бездіяльність слідчого чи прокурора, які не визначені у ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання. Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише 2 різновиди рішень: 1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Статтями 314-316 КПК України передбачено які рішення має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні та ст. 315 КПК України, які питання повинен вирішити суд пов`язані з підготовкою до судового засідання. Статті 314-316 КПК України, взагалі не передбачають розгляд таких скарг судом під час підготовчого судового засідання.

Таким чином, суд, розглянувши скаргу приходить до такого висновку, оскільки дана скарга заявлена захисником на стадії підготовчого судового засідання і доводи, викладені у ній повно, всебічно та об`єктивно можуть бути досліджені судом тільки під час безпосереднього судового розгляду та дослідження документів (доказів) у даному кримінальному провадженні, які на даній стадії відсутні у суду і не можуть бути долучені стороною обвинувачення до обвинувального акту, то ці скарги та доводи у них заявлені передчасно, у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню.

12 лютого 2020 року адвокат Щербань О.В., який діяв в інтересах цивільного позивача ОСОБА_1 подав клопотання про арешт майна в якому просив накласти арешт на все майно та грошові суми цивільного відповідача ОСОБА_2 , мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 є обвинуваченим за ч.2 ст.286 КК України по даному кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.3 ст.171 КПК України, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_2 , а також розмір позовних вимог складає 130421,04 грн, з яких 30 421,04 грн – матеріальна шкода, 100 000 грн – моральна шкода. Доказом факту заподіяння шкоди ОСОБА_2 є вручення йому підозри про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та матеріалами кримінальної справи №594/1676/19. Крім того зазначає, що існують ризики того, що ОСОБА_2 можуть бути вчинені дії по прихованню або відчуженню належного йому майна, що унеможливить виконання рішення суду щодо стягнення цивільним позивачем завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник – адвокат Матущак Р.М. в судовому засіданні підтримали клопотання та просять його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.

Прокурор висловися про залишення клопотання про арешт майна без задоволення з підстав його передчасності та необґрунтованості, а також зважаючи на те, що клопотання не містить конкретного майна, яке слід арештувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Боднарчук Т.Д. в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про арешт майна, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Позов потерпілої ОСОБА_1 подано в судовому засіданні та відповідно до ухвали суду від 29 січня 2020 року, її визнано цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_2 – цивільним відповідачем.

Порядок звернення до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні визначений ч. 1 ст. 171 КПК України, де зазначено, що з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення крім іншого, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч. 8 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання, цивільного позивачпросить накласти арешт на все майно та грошові суми, що належать обвинуваченому ОСОБА_2 , при цьому не вказує ні переліку майна, ні реальної вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити вказану співмірність.

Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності, що зокрема, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України); сторони є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим кодексом (ст. 26 КПК України). Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.

Крім того, в поданому клопотанні відсутнє обґрунтування з посиланням на відповідні докази необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, що передбачені абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Частиною 1 статті 173 КПК України встановлено, що суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження просять призначити справу до судового розгляду.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілу, її представника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду виходячи з наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Борщівському районному суду Тернопільської області.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 170-173, 303, 314-316, ч. 2 ст. 369, ст. 372, КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Боднарчука Т.Д. поданої в порядку ч.2 ст.303 КПК України, на незаконну бездіяльність слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №12018210050000153 відмовити.

У задоволенні клопотання цивільного позивача ОСОБА_1 про арешт майна - відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018210050000153 від 09 червня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Борщівського районного суду (м.Борщів, вул.Я.Кондри, 5) на 19 березня 2020 року о 12 год.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2 , його захисника-адвоката Боднарчука Т.Д., потерпілу ОСОБА_1 її представника-адвоката Матущак Р.М., свідків зазначених в реєстрі матеріалів кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Чир П.В.