Ухвала суду № 88129482, 03.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 Справа №607/19779/18

Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Кунцьо С.В.

суддів Черніцької І.М., Братасюк В.М.

за участю секретаря с/з Дуркало Т.В.

прокурора Жук І.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та захисників адвокатів Данильчук Н.Б., Черничинець С.П.

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210010001617 від 05 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за №12018210010001617 від 05 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.289 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.289 КК України.

Під час розгляду в судовому засіданні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, прокурор зазначив, що слід залишити без змін застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжити його строк терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується, а на даний час кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу та його продовження, не зменшились, зокрема зважаючи на санкцію статті обвинувачення, ОСОБА_1 зможе переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Данильчук Н.Б. в судовому засіданні заперечив щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Інші учасники судового розгляду при вирішенні питання доцільності продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладаються на думку суду.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та враховуючи думку прокурора, який вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Данильчук Н.Б. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, думку обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав клопотання свого захисника, та думку інших учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні клопотання захисника слід відмовити за безпідставністюта продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до двох місяців з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 червня 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому останньому неодноразово продовжувався через наявність ризиків, які продовжували існувати, зокрема 17 січня 2020 року строк запобіжного заходу було продовжено до 16 березня 2020 року.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 р., у справі «Летелье проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув`язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з`ясування, мається лі суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, колегія суддів вважає необхідним продовжити застосування обраного раніше запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою та не вбачає підстав для його зміни, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема, домашнього арешту, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, частина з яких, передбачених ч. 3 ст.289 КК України, згідно ст. 12 КК України є умисними особливо тяжкими злочинами, за які у разі доведеності його вини передбачено покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, ризики визначені в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , а також в ухвалах суду про продовження строку тримання під вартою, на даний час не зменшились, зокрема ОСОБА_1 , зважаючи на санкцію статті обвинувачення, може переховуватися від суду, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Данильчук Н.Б. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись: главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, 336, ч.ч.1, 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Данильчук Н.Б. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт – відмовити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_1 терміном до двох місяців, тобто до 02 травня 2020 року.

Судове засідання в кримінальному провадженні за №12018210010001617 від 05 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.289 КК України, відкласти на 14.00 год. 10 квітня 2020 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_1 .

Головуючий Кунцьо С.В.

Судді Черніцька І.М.

Братасюк В.М.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо