Ухвала суду № 88128317, 10.03.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1019/20

Провадження № 2/456/773/2020

УХВАЛА

про залишення позову без руху

10 березня 2020 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. , перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням викладених вимог просить здійснити реальний розподіл часток будинковолодіння між співвласниками за адресою: АДРЕСА_1 згідно державних актів на земельні ділянки. Одночасно позивач подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову до суду.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви вважаю, що таку слід залишити без руху, як подану без додержання вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Так у відповідності до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України передбачено, шо суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплат судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно роз`яснень, що містяться в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.Із аналізу вказаних норм слідує, що законодавець передбачив можливість звільнення сторони від сплати судового збору лише з підстав, пов`язаних з її майновим становищем.

Як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком, а розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк,але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови,що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного

доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду довідку про доходи № 7767 6670 6871 1766 від 18.02.2020 року, яка видана Стрийським відділенням обслуговування громадян (сервісний цент) Головного управляння пенсійного фонду України у Львівській області згідно якої він перебуває на обліку в Стрийському об`єднаному управляння ПФУ у Львівській області і отримує пенсію за віком, розмір річного доходу за 2019рік складає 49951,80 грн. Таким чином 5% річного доходу позивача за попередній календарний період становить 2497,55 грн..

Так у відповідності до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.), а із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.).

Згідноч.1 п.2 ст. 176 ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно – вартістю майна.

У відповідності до висновку про вартість майна долученого позивачем до матеріалів справи вартість майна, а саме Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 на яку згідно змісту позовної заяви претендує позивач становить 1 044349,00 грн..

Таким чином розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 10443,49 грн, що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (2497,55 грн).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19.06.2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

При цьому слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, а також врахувавши той факт, що позивач є особою пенсійного

віку, при цьому отримує пенсію по віку не мінімального розміру, приходжу до переконання про часткове задоволення заявленого клопотання, а саме зменшення судового збору до 2497,55 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Державне мито (судовий збір) повинно бути сплачено: одержувач – Стрийське УК/м. Стрий/ 22030101, КОД 37969195, р/р UA178999980313171206000013017 , МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

На підтвердження оплати судового збору до суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати пять днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння до 2497,55 грн..

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків на протязі 5-ти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду, а інакше – вважатися неподаною і повертається йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Янів