Рішення № 88127841, 05.03.2020, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2733/18

Провадження № 2/493/250/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

головуючого-судді ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

за участю секретаря АНТОСЮК Н.В.

представника позивача ЖЕЛНОВАЧ Р.В.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 28.12.2018 року постановлено відкрити провадження у вказаній справі та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 07.02.2019 року постановлено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду учасників справи.

Заочним рішенням Балтського районного суду Одеської області від 01.03.2019 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту - 9126,80 грн., заборгованість за відсотками - 6497,56 грн., заборгованість за пенею - 7795,01 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) – 1170,97 грн., судовий збір в сумі 1762 грн., а всього 26852,34 грн.

29.10.2019 року до Балтського районного суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2020 року постановлено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду учасників справи.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 26.03.2012 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 02.12.2018 року має заборгованість в загальній сумі 25090,34 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту – 9126,80 грн., нараховані відсотки за користування кредитом – 6497,56 грн., нарахована пеня – 7795,01 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 1170,97 грн.

В добровільному порядку відповідач не погашає борг. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитом та понесені судові витрати у розмірі 1762 грн.

В судовому засіданні представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що 26.03.2012 року між ним та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір на суму 7000 грн. шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у банку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. Під час укладення кредитного договору він не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, оскільки представником банку йому було запропоновано самостійно з ними ознайомитися у зручний для нього час на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК». За час користування кредитними коштами, банк без його згоди самостійно збільшив кредитний ліміт. 09.02.2018 року з його рахунку шахрайським шляхом були зняті кошти на приблизну суму 11000 грн., у зв`язку з чим останній подав відповідну заяву до банку для проведення службової перевірки та звернувся до правоохоронних органів, де на підставі його звернення були внесені відомості до Єдиного державного реєстру розслідувань та відкрите кримінальне провадження. ОСОБА_2 звертає увагу суду, що нарахування відсотків за користування кредитом, пені та комісії є безпідставним, оскільки умовами договору це не передбачалося.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.03.2012 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення боржником зобов`язання він повинен сплатити кредиторові пеню (ст. 549 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 26.03.2012 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокреманараховані відсотки за користування кредитом – 6497,56 грн., нарахована пеня – 7795,01 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 1170,97 грн. АТ КБ «ПриватБанк», обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26.03.2012 року, посилався на Витяг з «Тарифів банку» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з «Тарифів банку» та Витягом з «Умов та правил надання банківських послуг» в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.

При цьому, позивач не надав доказів того, що саме даний Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг КБ АТ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Отже, в таких випадках неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (26.03.2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (17.12.2018 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19).

Крім того, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19 вбачається, що Витяг з «Тарифів банку» та Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.03.2012 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_2 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та повідомив споживачу про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Отже, що стосується нарахованих відсотків за користування кредитом – 6497,56 грн., нарахованої пені – 7795,01 грн., штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1170,97 грн. суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» зазначених сум, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 26.03.2012 року, оскільки Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦК Ураїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що невідомими особами шахрайським шляхом з його карткового рахунку були зняті кошти на приблизну суму 11000 грн., оскільки він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою вже після ухвалення Балтським районним судом Одеської області заочного судового рішення від 01.03.2019 року, згідно якого з нього була стягнута заборгованість на користь АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 26852,34 грн. та подачі ним заяви про перегляд заочного рішення суду, тобто 19.11.2019 року, а доказів про повідомлення підозри особам, які вчинили протиправні дії щодо зняття з карткового рахунку коштів, не має, будь-які інші об`єктивні докази, які б підтвердили доводи відповідача, відсутні.

Таким чином, належить стягнути з відповідача на користь позивача тіло кредиту – 9126,80 грн.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн., який він просить стягнути з відповідача на свою користь.

Беручи до уваги наведені норми закону і те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_2 слід присудити стягнення понесених позивачем судових витрат з оплати судового збору в пропорційному відношенні до задоволених вимог у розмірі 640,94 грн. грн. (9126,80 грн. ? 1762 грн. ? 25090,43 грн.).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 551, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, заборгованість за кредитним договором від 26.03.2012 року в розмірі 9126,80 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту – 9126,80 грн., а також судовий збір у розмірі 640,94 грн., а всього: 9767,74 грн., в іншій частині позову відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення судуподається через Балтський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10.03.2020 року.

СУДДЯ