Ухвала суду № 88127724, 27.02.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/5885/17

Провадження №6/428/66/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» м. Старобільськ Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи – Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_1 ,

встановив:

КС «Імперіал ЛТД» звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи – Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_1 , мотивуючи вимоги тим, що 22.09.2017р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області було ухвалено рішення яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Імперіал ЛТД» заборгованість за кредитним договором та в подальшому видано виконавчий лист. 06.11.2019р. між КС «Імперіал ЛТД» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором. Тому, КС «Імперіал ЛТД» звернулася до суду з заявою і просить суд замінити стягувача КС «Імперіал ЛТД» на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №428/5885/17, виданого 04.07.2018р.

Представник заявника КС «Імперіал ЛТД» у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи №428/5885/17, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими особами є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. У разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Таким чином, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор – банк або інша фінансова установа. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 465/646/11.

З матеріалів справи вбачається, що з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця - КС «Імперіал ЛТД», який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з вищенаведеними нормами права та не має відповідної ліцензії, що суперечить положенням ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №909/968/16.

Разом з цим, за змістом ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 21 Закону України «Про кредитні спілки» визначено види господарської діяльності кредитної спілки, а п. 11 ч. 1 цієї статті врегульовано, що провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.

Отже, кредитна спілка, як кредитодавець, з огляду на особливості правового статусу, визначеного законом, не має права відступати право вимоги за кредитним договором, оскільки такі повноваження законом не передбачені.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спірні зобов`язання випливають з кредитного договору, укладеного КС «Імперіал ЛТД» з фізичною особою, надання кредитних коштів здійснено за рахунок об`єднання грошових внесків членів вказаної кредитної спілки, такі зобов`язання тісно пов`язані з особою кредитора і в силу положень ст. 515 ЦК України заміна кредитора у таких зобов`язаннях не допускається.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією висловленою у постановах Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі № 6-59цс15, від 02.09.2015р. у справі №6-667цс15, постанові Верховного Суду від 22.12.2018р. у справі №642/1269/16-ц, а також у постанові Луганського апеляційного суду від 06.02.2020р. у справі №428/5814/19.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні заяви Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» м. Старобільськ Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. 258-260, 442 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» м. Старобільськ Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи – Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя