Вирок № 88126657, 11.03.2020, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 р. м. Кремінна Справа № 414/505/20 Провадження № 1-кп/414/115/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі

секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

прокурора Неманова М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шмуйлової І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12019130460000109 від 21.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боровеньки Кремінського району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянину України, освіта професійно-технічна, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

Епізод № 1.

у середині вересня 2019 року, більш точної дати встановити не вдалося, ОСОБА_1 , перебуваючи у лісовому масиві, на відстані приблизно 1,5 км від вул. Підборної с. Боровеньки Кремінського району Луганської області, знайшов корпус ручної осколкової гранати з запалом. Після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на придбання, носіння та зберігання зазначеного бойового припасу, без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 поклав корпус гранати з запалом до пакету та переніс вказаний предмет за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив зберігатись у господарській будівлі, тим самим вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. В ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у господарській споруді виявлено корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2, які в подальшому було знищено, у зв`язку з небезпечністю. Після підриву виявлених предметів, вилучено металеві уламки - залишки корпусу ручної осколкової гранати РГД-5, які утворилися в результаті її вибуху, а також металеві фрагменти - залишки підриву УЗРГМ-2, які утворилися внаслідок його вибуху. Згідно до висновку експерта № 19/113/11-41е-19/113/8/1-29е від 28.02.2020 року, вилучені в ході обшуку предмети до моменту її руйнування (вибуху), могли бути конструктивно поєднані між собою, тобто були бойовим припасом - ручною осколковою гранатою РГД-5, яка була придатна до вибуху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Епізод № 2.

Наприкінці вересня 2019 року, більш точну дату встановити не вдалося, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , зірвав одну дикорослу рослину коноплі, після чого переніс до літньої кухні, де залишив сушитися на горищі, тим самим вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , використовуючи сито, подрібнив засушені листя з гілок коноплі та поклав у паперовий згорток, який залишив на горищі літньої кухні, та вживав шляхом куріння через саморобний пристрій, який складається з обрізаної пластикової пляшки з фольгою, зануреної у другу пластикову пляшку з водою, тим самим здійснив незаконне виготовлення наркотичного засобу без мети збуту. 21.02.2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: 2 паперових згортки з речовиною рослинного походження у сухому стані зеленого кольору, 2 фрагменти пластикових пляшок з фольгою та залишками рослинної речовини зеленого кольору, 3 гілки рослини зеленого кольору у висушеному стані з характерним запахом коноплі. Згідно висновку експерта № 19/113/8/2-291е від 27.02.2020 року виявлені та вилучені у ОСОБА_1 речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину склала: 65,65 грама.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

29 лютого 2020 року під час досудового розслідування між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Немановим М.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019130460000109, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури, за адресою: вул. Центральна, 10, м. Кремінна Луганської області, в присутності захисника Шмуйлової І.М., було укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді про визнання винуватості від 29 лютого 2020 року прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також зазначені обставини, які пом`якшують покарання згідно приписів ст. 66 КК України - щире каяття.

Сторони угоди узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. З застосуванням ст.ст. 75,76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді визначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор у судовому засіданні просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді покарання. Зазначив, що при обранні обвинуваченому міри покарання сторони враховують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а саме, щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Свою позицію прокурор обґрунтовує тим, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просить затвердити укладену угоду про визнання винуватості, беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі обвинувачення та дає згоду на застосування узгодженої сторонами міри покарання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просить затвердити укладену угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, одне з яких, а саме за ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкціям, які передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, в ході підготовчого судового засідання, судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Дослідивши укладену між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Немановим М.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості від 29 лютого 2020 року, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Враховуючи викладене, наявні підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 по першому епізоду вчинив носіння, придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України; по другому епізоду - як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України, та дійшов висновку про необхідність ОСОБА_1 призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки за ч. 1 ст. 263 КК України, у виді 2 років позбавлення волі за ч. 1 ст. 309 КК України, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. З застосуванням ст.ст. 75,76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не був заявлений, запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Судом встановлено, що витрати на проведення судової комплексної вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 19/113/11-41е/19/113/8/1-29 від 28.02.2020 року склали 2512,16 грн,; комплексної судової дактилоскопічної експертизи та судової експертизи наркотичних засобів, психотропної речовини, їх аналогів та прекурсорів № 16/113/8/2-295е/7/1-160е від 27.02.2020 року становить 1884,12 грн.; експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8/2-291е від 27.02.2020 року становить 1570,10 грн., а загалом 5966,38 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475, 100, 122, 124 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості від 29 лютого 2020 року, укладену між прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Немановим Микитою Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника Шмуйлової Інни Миколаївни.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України та призначити узгоджену сторонами міру покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази: сито та канабіс, які запаковані до спеціального пакету Експертної служби №3281037; два фрагмента пластикових пляшок, поміщені до спеціального пакету №4137081; зразки ґрунту та металеві фрагменти, що залишилися після вибуху, запаковані до спеціального пакету Експертної служби №2446535, які знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 5966 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн. 38 коп. витрат на проведення судових експертиз на користь держави на наступні реквізити: отримувач: УК у Кремін.р-ні/КРЕМІНС.Р-Н/24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37796309, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313080115000012151, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Вирок може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.О. Тесленко