Ухвала суду № 88126477, 10.03.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5911/19

2-о/214/35/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

10 березня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гринь Н.Г., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 до Виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2019 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою, в якій просить суд: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що ОСОБА_2 доводився ОСОБА_1 рідним братом .

Ухвалою суду від 08.08.2019 року заява ОСОБА_1 була залишена судом без руху. Копія ухвали направлялась на адресу заявника ОСОБА_1 поштовою кореспонденцією, однак поверталась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». При цьому, протягом майже чотирьох місяців з моменту залишення заяви без руху позивач до суду не з`явився, поштові відправлення не отримує, станом розгляду поданої нею заявою не цікавиться.

Сторони зобов`язані вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку, цікавитись ходом розгляду їх справи (матеріалів), на чому також акцентує увагу Європейський суд з прав людини в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України».

Так, Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є обов`язковою для застосування, у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «право на суд» та право на доступ не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав. Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони. Така позиція Європейського суду з прав людини викладена в п.59 рішення у справі «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», п.28 рішення у справі «Станєв проти Болгарії та ін.».

Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, позивачі, як учасники справи у справах позовного провадження, зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч.ч.3, 5, 6 ст.185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові. Про повернення заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія заяви залишається в суді.

З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 не усунула виявлені недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 08.08.2019 року, інтересу до ходу розгляду поданої нею заяви не проявляє, тому суддя приходить до висновку про необхідність повернення заяви разом з копіями доданих до неї матеріалів – заявникові.

Окремо суддя звертає увагу заявника, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.185, 351, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі (50000, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 32) про встановлення факту родинних відносин – вважати неподаною та повернути заявникові разом з доданими до неї матеріалами.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Н.Г. Гринь