Рішення № 88125722, 11.03.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15424/19

Провадження № 2/344/967/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайла О.В.

секретаря с/з Устинської Н.С.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача АТ "Івано-Франківськгаз" Данилюк Г.Й.

розлянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут" про захист прав споживача, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити інші дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз Збут" про захист прав споживача, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити інші дії.

В обгрунтування позову вказав, що йому, як споживачу, відповідачем АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" неправомірно нараховано в період з 01.10.2017 року по 01.02.2019 року обсяги спожитого газу у квартирі АДРЕСА_1 по особовому рахунку № НОМЕР_1 на трьох побутових споживачів. В доведення цієї вимоги вказує, що за цією адресою було зареєстровано 3 споживачів, однак з жовтня 2017 року його дочка ОСОБА_2 в квартирі не проживає, навчається на стаціонарній формі навчання в Сілезійському університеті в м. Катовіце, Республіка Польща, що підтверджується довідкою (а.с.12-13) від 26.10.2018 року, яку 13.02.2019 року позивач подав відповідачу разом із заявою про проведення перерахунку за минулий період, однак в проведенні такого перерахунку позивачу було відмовлено. У відповідь на клопотання про проведення перерахунку обсягів спожитого природного газу з трьох побутових споживачів газу на двох, які фактично проживають за спірною адресою починаючи з 01.10.2017 року, ПАТ «Івано-Франківськгаз» позивачу було повідомлено про те, що обсяг спожитого у його квартирі газу визначається за показниками будинкового вузла обліку газу, встановленого на багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 з урахуванням положень пункту 5 «Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання будинкового вузла обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №620 від 16.05.2002 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 року № 46). Також вказав, що співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 не приймалось жодного рішення щодо надання згоди Оператору газорозподільних систем на встановлення будинкового вузла обліку газу на даному будинку та щодо надання повноважень управителю цього будинку на укладення договору про умови експлуатації та зняття показань будинкового лічильника газу. Вказує, що згідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №214/2435/17 (провадження № 14-347 цс18) загальні будинкові лічильники газу повинні бути демонтовані як такі, що встановлені незаконно. Вважає, що на підставі викладеного, в AT «ОГС «Івано-Франківськгаз» не було жодних правових підстав проводити розрахунки спожитого у квартирі позивача обсягу природного газу за показниками будинкового лічильника газу.

Також позивач зазначив, щодо необхідності проведення постачальником газу перерахунку за фактично спожитий об`єм природного газу в квартирі АДРЕСА_3 за період з 23.08.2016 року по 31.03.2017 року у зв`язку із скасуванням відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 року по справі № 826/9665/16, що набрало законної сили 08.07.2019 року, після перегляду в апеляційній інстанції, постанови KM України № 315 від 27.04.2016 року, якою було встановлено граничну роздрібну ціну 6,879грн. за 1м3 природного газу.

Також позивач просив врахувати, що він, як побутовий споживач природного газу не можу відмовитись від надання йому послуг розподілу та постачання природного газу і вказані послуги до червня 2019 року позивач мав змогу отримати тільки у Відповідача 1 та Відповідача 2, а тому відмова AT «ОГС «Івано-Франківськгаз» від проведення перерахунку обсягів спожитого позивачем природного газу в період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року за встановленими KM України нормами споживання природного газу, а не за показаннями будинкового лічильника газу, що не віддоповідає фактичним обсягам спожитого ним природного газу, ставить тим самим його в нерівне становище з побутовими споживачами, в квартирах яких встановлені індивідуальні лічильники газу та грубо порушує права позивача, як споживача газу, а відмова ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» позивачу в проведенні перерахунків за спожитий природний газ в період з 01 серпня 2016 року по 31 березня 2017 року за тарифами встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 року до внесення в неї змін постановою KM України № 315 від 27.04.2016 року, яку відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2019 року у справі № 826/9665/16, яке набрало законної сили 08.07.2019року після перегляду Шостим апеляційним адміністративним судом, визнано економічно необґрунтованою, протиправною та нечинною - ставить позивача в скрутне матеріальне становище, зважаючи на те, що він отримує незначну пенсію, а його дружина в даний час безробітна і пенсії не отримує.

Просив суд визнати протиправними дії AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» щодо нарахування в період з 01 жовтня 2017 року до 01 лютого 2019 року обсягів спожитого природного газу у квартирі АДРЕСА_4 (по особовому рахунку № НОМЕР_1 ) на трьох побутових споживачів та зобов`язати AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» здійснити за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2019 року перерахунок фактично спожитого об`єму природного газу та послуг газопостачання з розрахунку на двох побутових споживачів газу у квартирі АДРЕСА_4 (по особовому рахунку № НОМЕР_1 ), а також визнати протиправними дії AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» щодо нарахування обсягів спожитого природного газу в квартирі АДРЕСА_4 (по особовому рахунку № НОМЕР_1 ) у період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року за показаннями будинкового лічильника газу, встановленого на будинку АДРЕСА_5 і зобов`язати AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» здійснити перерахунок фактично спожитого об`єму природного газу за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, встановлених чинними постановами Кабінету Міністрів України. Також позивач просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальність «Івано-Фран¬ківськгаз ЗБУТ» здійснити перерахунок вартості надання послуг постачання природного газу у період з 23 серпня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) до квартири АДРЕСА_4 і по особовому рахунку № НОМЕР_1 , виходячи з тарифу 3,60 грн. за 1 м3,встановленого постановою KM України № 758 від 01.10.2015 року, в редакції, чинній до 27.04.2016 року та після проведення перерахунку надмірно сплачені кошти визнати як переплату за фактично спожитий по особовому рахунку № НОМЕР_1 природний газ.

Відповідач АТ "Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» скористався своїм правом на відзив, який долучено до матеріалів справи. AT «Івано-Франківськгаз» викладені позивачем вимоги вважає безпідставними, необгрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а відтак - такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. З відзиву вбачається, що на позовну вимогу про визнання протиправними дії AT «Івано-Франківськгаз» щодо нарахування в період з 01.10.2017 року до 01.02.2019 року обсягів спожитого природного газу у квартирі АДРЕСА_4 на трьох побутових споживачів та зобов`язання AT «Івано-Франківськ» здійснити перерахунок фактично спожитого об`єму природного газу та послуг газопостачання за вказаний період з розрахунку на двох побутових споживачів позивач ОСОБА_1 у заявленому ним позові мотивує тим, що з 01.10.207 року його дочка ОСОБА_2 у квартирі № НОМЕР_2 за вищевказаною адресою не проживає, оскільки з вказаної дати проживає та навчається на стаціонарній формі навчання, на факультеті біології і охорони навколишнього середовища по напряму біотехнологія в Сілезійському університеті, який знаходиться в м.Катовіце в Польщі, що підтверджується довідкою, виданою Сілезійським університетом від 26.10.2018 року, виданою на польській мові, переклад якої позивачем було здійснено в січні 2019 року і 13 лютого 2019 року дану довідку разом із заявою, в якій просить провести перерахунок за спожитий природний газ з трьох побутових споживачів на двох побутових споживачів , за період з 01.10.2017 року до 01.02.2019 року, ним було подано до AT «Івано-Франківськгаз». На підтвердження того факту, що дочка ОСОБА_2 фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_4 , позивач також долучає до позову заяву № 02-02/3483 від 09.11.2018 року, складену паспортистом КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» Трофімовою О.Р. в присутності двох сусідів позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підписали дану заяву. Однак, в задоволенні даного клопотання позивачу було відмовлено. З приводу даної вимоги відповідач вказує таке. AT «Івано-Франківськгаз» здійснює на території Івано-Франківської області господарську діяльність з розподілу природного газу різним категоріям споживачів, в тому числі і побутовим споживачам на підставі ліцензії виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.03.2015 року серії АЕ № 642458 (переоформленої Рішенням від 14.09.2015 року № 2302), а з 29.06.2017 року на підставі Постанови НКРЕКП № 852 та є Оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) в розумінні ст.37 Закону України «Про ринок природного газу». Основна діяльність даного суб`єкта господарювання полягає в здійсненні розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться в його власності або користуванні, відпо¬відно до законодавства, та здійсненні щодо неї функції оперативно-технологічного управління. З грудня 2015 року відносини між Оператором ГРМ та споживачами природного газу, в тому числі і споживачами, що не є побутовими, регулюються нормами: Закону України «Про ринок природного газу» від 19.04.2015 року № 329-VIII, введеного в дію з 01.10.2015 року; Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженого Постановою НКРЕКП 30.09.2015 року № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27892 та умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП 30.09.2015 року № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1384/27829 та іншими законами України. Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Типовий договір розподілу природного газу, який укладається між AT «Івано-Франківськгаз» та споживачами природного газу Івано-Франківської області було опубліковано в журналі «Офіційний вісник України» № 92 від 27.11.2015 року. Позивач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення-квартири АДРЕСА_4 . До даного об`єкту газопостачання Позивачу та членам його сім`ї надавались послуги з газопостачання та розподілу природного газу по абонентському рахунку № НОМЕР_1 , як побутовим споживачам.Фактом приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов Типового договору розподілу природного газу є підписана ним та повернута Оператору ГРМ заява - приєднання від 01.04.2016 року до Типового договору розподілу природного газу з присвоєним персональним ЕІС кодом, копія якої додається до відзиву. Положеннями абз.2 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ зобов`язано споживача своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті. У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомити про це Оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи. Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати Оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами. Відповідно до положень абз.3 пункту 5 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 620 від 16.05.2002 року ( із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 року № 46) (далі- «Тимчасове положення»)- кількість осіб у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні для проведення розрахунку та розподілення спожитих обсягів газу визначається відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Інформація про зміну їх кількості подається побутовими споживачами оператору газорозподільної системи до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Відповідальність за своєчасність та достовірність поданої інформації несе побутовий споживач, що її подає. У разі подання такої інформації із запізненням - вона враховується в наступному розрахунковому періоді без перерахунку минулих періодів. Беручи до уваги, що тільки 13 лютого 2019 року позивачем ОСОБА_1 було подано до AT «Івано-Франківськгаз» заяву про проведення перерахунку фактично спожитого об`єму природного газу у його квартирі АДРЕСА_4 з трьох споживачів на двох споживачів, до якої було долучено довідку, видану Сілезійським університетом від 26.10.2018 року з її перекладом, тому AT «Івано-Франківськгаз» було здійснено даний перерахунок з 01 лютого 2019 року, тобто з початку календарного місяця (звітнього періоду) в якому звернувся із вказаною заявою побутовий споживач.

Другу позовну вимогою, яку висуває позивач ОСОБА_1 до AT «Івано-Франківськгаз» є визнання протиправними дій AT «Івано-Франківськгаз» у період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року за показаннями будинкового лічильника газу, встановленого на будинку АДРЕСА_5 та зобов`язання AT «Івано-Франківськгаз» здійснити перерахунок фактично спожитого об`єму природного газу за вказаний період , відповідно до норм споживання природного газу, встановлених постановами Кабінету Міністрів України. Дану позовну вимогу позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_5 -оранківську не приймалось жодного рішення щодо надання згоди Оператору газорозподільних систем на встановлення будинкового вузла обліку газу на даному будинку, а також щодо надання повноважень управителю цього будинку на укладення договору про умови експлуатації та зняття показань будинкового лічильника газу, у зв`язку з чим у AT «Івано-Франківськгаз» не було правових підстав для проведення розрахунків обсягів спожитого природного газу у його квартирі за показаннями будинкового лічильника газу. Особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку. Відповідач1 вказує, що згідно до вимог наведеного вище закону (в редакції., що була чинною до 21.12.207 року) був зобов`язаний в термін до 01.01.2018 року забезпечити для визначених законом груп населення встановлення індивідуальних і загально-будинкових лічильників газу, щоб забезпечити 100% облік спожитого газу населенням. Встановлення лічильників повинно було проводитися за рахунок коштів газорозподільних підприємств, при не встановленні лічильників заборонялось припинення розподілу коштів споживачам, а облік газу до моменту встановлення лічильників повинен був проводитися за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України .

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення зростання тарифів на розподіл природного газу, ліцензіатами з 01.10.2015 року проводилися заходи щодо забезпечення побутових споживачів приладами обліку природного газу, зокрема, в частині запровадження масштабного встановлення будинкового обліку природного газу, що потребує значно менше коштів.

Так, відповідно до Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Івано-Франківськгаз» на 2016-2025 року, затвердженого Постановою НКРЕКП № 394 від 24.03.2016 року для обліку газу споживачам, на будинку АДРЕСА_7 було передбачено встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу типу «КУРСК-01 G-16 A3», який забезпечуватиме комерційний облік газу всіх житлових приміщень у будинку АДРЕСА_2 , (тобто по всіх корпусах даного будинку), копія якого додана відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, у цьому Кодексі терміни Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) вживається у таких значеннях-це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до положень п. 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРМ, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Згідно до вищевказаних вимог законодавства України Відповідачем-1 було встанов-лено будинковий лічильник газу на будинку АДРЕСА_8 , з огляду на те, що з 01 січня 2018 р. у випадку не забезпечення обліку природного газу у побутових споживачів, AT «Івано-Франківськгаз» будучи Оператором ГРМ, буде змушений припинити розподіл природного газу, як це визначено ст. 5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з п. 2 «Тимчасового положення», дія порядку проведення розрахунків, передбаченого цим Тимчасовим положенням, поширюється на всіх суб`єктів (учасників) ринку природного газу.

В п. 5 «Тимчасового положення» передбачено, що обсяги спожитого мешкан¬цями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються:

1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показання¬ми будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні;

2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:

для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

Відповідно до п. 1 постанови від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», затверджено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників згідно з додатком. Таким чином, дані норми не можуть застосовуватись, коли за об`єктом споживання побутового споживача, забезпечено облік природного газу, як шляхом встановлення індивідуального лічильника природного газу, так і будинкового лічильника газу.

Таким чином, AT «Івано-Франківськгаз», будучи Оператором ГРМ, здійснив встановлення будинкового лічильника газу на будинку АДРЕСА_7 , що цілком і повністю узгоджується з нормами законодавства України, і як наслідок, такі дії спрямовані виключно на забезпечення обліку природного газу за об`єктами споживання природного газу побутових споживачів, з метою не допущення припинення розподілу природного газу останнім.

В заявленій позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не наведено жодної норми чинного законодавства, яка була б порушена AT «Івано-Франківськгаз» при встановленні будинкового лічильника газу на вищевказаному будинку, в якому він проживає.

Твердження позивача щодо не дотримання AT «Івано-Франківськгаз», при встановленні вищевказаного загальнобудинкового вузла обліку газу, вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» в частині отримання згоди співвласників житлового будинку АДРЕСА_5 на встановлення будинкового вузла обліку газу, а також не укладення відповідних договорів між окремими мешканцями (власниками квартир, не обладнаних індивідуальними лічильниками газу) щодо проведення оплати за показниками такого лічильника, слід зазначити наступне:

Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» не передбачає необхідність отримання згоди співвласників на встановлення будинкового лічильника газу, а пунктом 4 «Тимчасо¬вого положення» встановлено, що у разі не врегулювання зазначених питань, газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Аналізуючи твердження позивача про те, що нарахування об`єму та обсягу, а також вартості спожитого ним природного газу у власному помешканні має здійсню¬ватись виключно на підставі норм споживання, встановлених постановою КМУ від 18.06.1996 року № 619, слід брати до уваги наявну, передбачену нормами чинного законодавства, можливість обліку природного газу за об`єктами газопостачання побутових споживачів, 4-ма способами, а саме:

1) індивідуальний лічильник природного газу (абзац третій п.1 глава 4 розділ IX Кодексу ГРМ);

2) загальнобудинковий вузол обліку газу (п.2 глава 5 розділ IX Кодексу ГРМ);

3) норми споживання (абзац перший п.З глава 4 розділ IX Кодексу ГРМ);

4) граничні об`єми споживання природного газу населенням, згідно з додатку № 15 Кодексу ГРМ (абзац перший п.1 глава 3 розділ XI Кодексу ГРМ);

З посиланням на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, яких суд дійшов у постанові від 08.08.2018 року по справі № 296/6536/17 за позовом громадської організації «Об`єднання споживачів природного газу м. Житомира до ТОВ «Житомиргаз Збут» та ПАТ «Житомиргаз» зазначивши, що ПАТ «Житомиргаз» розпочало встановлення загальнобудинкових лічильників газу у багатоквартирних будинках м. Житомира з єдиним газовим приладом (газовою плитою) з метою комерційного (приладового) обліку природного газу з 2016 року. На той час редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-VI не містила вимогу до суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, оснащувати споживачів природного газу - фізичних осіб індивідуальними лічильниками газу. Тому, дії відповідача щодо оснащення споживачів - фізичних осіб загально-будинковими лічильниками газу з одним газовим приладом не можна визнати неправомірними, а відтак відповідач1 заперечує в повному обсязі проти задоволення позовних вимог побутового споживача ОСОБА_1 до AT «Івано-Франківськгаз» та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач2 ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ» скористався своїм правом на відзив, який долучено до матеріалів справи та зазначив таке.

Щодо вимоги позивача про надання послуг з постачання газу та проведення нарахування за послуги з газопостачання:

З 1 липня 2015 року ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» являється постачальником природного газу для всіх категорій споживачів у Івано-Франківської області. Свою діяльність товариство здійснює на підставі ліцензії на постачання природного газу виданої згідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, окрім того, ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» було визначено постачальником на якого покладені спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам і релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу. (Виписка з Єдине державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та додається).

Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), які є однаковими для всіх побутових споживачів України та Типового договору на постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015року № 2500 (далі-Договір), ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» надає послуги по забезпеченню природним газом ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_9 ;

Положеннями п.1.1 Договору встановлено, що Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Його умови є однаковими для всіх побутових споживачів України. В п.1.3. Договору зазначається, що цей Договір є Договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 663,634,641. Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Однією з особливостей Договору є те, що він публічний і не потребує двостороннього підписання. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання ) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з: постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник.

Крім того, відповідно до абз. 3 п.4 глави III "Правил постачання природного газу", - у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов`язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Позивач не звертався у Товариство із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувався послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав і обов`язків, що з них випливають. Договорів з іншими постачальниками Відповідачем газу не укладено.

Відповідно до «Правил постачання природного газу», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, які регулюють правовідносини між ТОВ "Івано-Франківськгаз ЗБУТ" та споживачами, - ТОВ „Івано-Франківськгаз ЗБУТ" зобов`язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов`язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу.

З вказаними положеннями Правил кореспондуються умови п.2.1. Типового Договору. Відповідно до пункту 13 розділу III «Правил постачання природного газу» затверджених з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 та Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827 зазначено, що розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. Порядок розрахунків та планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні.

З липня 2015 року ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», як постачальник природного газу не забезпечує облік природного газу, а лише здійснює розрахунок оплати вартості послуг з газопостачання.

Усі дані щодо об`ємів споживання природного газу побутовим споживачем, ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» отримує від оператора газорозподільної мережі (Оператор ГРМ-відповідач1), тобто АТ«Івано-Франківськгаз». Такі дані передаються Оператором ГРМ ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ», як постачальниками із спеціальними обов`язками на підставі даних, отриманих за результатами зняття показань лічильників, як індивідуальних, так і загальнобудинкових.

ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від AT «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ », а тому ТОВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» дотримується вимог чинного законодавства України, які регламентують вказаний порядок передачі інформації між суб`єктами ринку природного газу Крім того, дії ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії AT «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ » Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов`язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об`єктами споживання побутових споживачів.

ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх опосередковано, тобто через оператора ГРМ. Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.

З посиланням на постанову Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 серпня 2018 року в справі № 296/6536/17 відповідачем2 зазначено, що: «Судом установлено, що на даний час укладено між:побутовими споживачами та ТОВ «Житомиргаз Збут» договір на постачання природного газу в порядку, визначеному Правилами № 2496.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на те, що всі дані щодо об`ємів споживання природного газу побутовим споживачем, відповідач отримує від оператора газорозподільної мережі (Оператор ГРМ ), за виключенням планових величин середньомісячного споживання. Такі дані передаються Оператором ГРМ ТОВ «Житомиргаз Збут», як постачальниками із спеціальними обов`язками на підставі даних, отриманих за результатами зняття показань лічильників, як індивідуальних, так і загально будинкових.

Судом установлено, що відповідно до умов договору ТОВ «Житомиргаз Збут» отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від ПАТ «Житомиргаз», а тому ТОВ «Житомиргаз Збут» дотримується вимог чинного законодавства України, які регламентують вказаний порядок передачі інформації між: суб`єктами ринку природного газу.

Проте, апеляційний суд не звернув уваги на те, що дії ТОВ «Житомиргаз Збут не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині правильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії ПАТ «Житомиргаз» як Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов`язок здійснення обліку природного газу, зокрема об`єктами споживання побутових споживачів.

Апеляційний суд не врахував, що ТОВ «Житомиргаз Збут» не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через ПАТ «Житомиргаз». Тому за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними...».

Щодо вимоги стосовно питання проведення перерахунку коштів по особовому рахунку у зв`язку з визнанням нечинною Постанови Кабінету Міністрів №315 від 27 квітня 2016 року та застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. №758 у попередній редакції, то в даному випадку слід зазначити, що: відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 p. N 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" на ТОВ "ЇВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ", як на постачальника природного газу, було покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності). Відповідно до вимог даної Постанови зазначено, що постачальники визначені у додатку 1, зобов`язані постачати природний газ побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), об`єкти газоспоживання яких розташовуються в межах відповідної території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, за ціною, що не може перевищувати граничних роздрібних цін на природний газ, а також у порядку та на умовах, що передбачені пунктами 11 і 12 цього Положення, до моменту зміни постачальника природного газу, п.10 даної постанови зазначено, що купівля-продаж природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником природного із спеціальними обов`язками здійснюється за регульованою оптовою ціною, розрахованою з урахуванням формули, визначеної пунктом 12 цього Положення, відповідно до договору. який укладається на підставі примірного договору купівлі-продажу природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником природного газу із спеціальними обов`язками, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідач2, як суб`єкт господарювання на протязі спірного періоду закуповував природний газ для потреб побутових споживачів в AT "Нафтогаз України" за цінами встановленими нормативними документами та договором.

У зв`язку з визнанням нечинною Постанови Кабінету Міністрів № 315 від 27 квітня 2016 р. та застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 234 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758») відповідно до ч. 2 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 ціна природного газу в період з 01 травня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) встановлюється окремим рішенням Кабінету Міністрів України. Станом на сьогоднішній день таке (окреме) рішення Уряду, яким би визначалась ціна природного газу протягом спірного періоду, відсутнє. (Пільгова гранична роздрібна ціна на природний газ, який використовувався населенням для індивідуального опалення або комплексно (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води), в розмірі 3,60 гривні за 1 метр кубічний у разі використання до 1200 метрів кубічних природного газу (включно), була встановлена виключно на період з 1 жовтня 2015 р. по 31 березня 2016р. ( п.13 Постанови №758 в редакції до прийняття Постанови №315 від 27.04.2016 p.).

Також відповідач2 зазначає, що Окружним адміністративним судом м.Києва від 04 березня 2019 року, у справі №826/9665/16 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758" з моменту її прийняття, а саме з 27 квітня 2016 року, однак вищезгаданим рішенням суд визнавши протиправним та нечинним акт Уряду, не зобов`язав учасників ринку газу здійснювати будь-які перерахунки чи вносити зміни до договорів, а на даний час спір знаходиться в провадженні Верховного Суду і кінцевого рішення по даній справі не прийнято.

За таких обставин просив відповідач2 відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗЗБУТ" в повному обсязі.

Позивач вимоги, викладені в позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Сторона відповідача через своїх представників проти позову заперечували, з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву та просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши позовну заяву, відзиви, матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій AT «Івано-Франківськгаз» щодо нарахування в період з 01.10.2017 року до 01.02.2019 року обсягів спожитого природного газу у квартирі АДРЕСА_4 на трьох побутових споживачів та зобов`язання AT «Івано-Франківськ» здійснити перерахунок фактично спожитого об`єму природного газу та послуг газопостачання за вказаний період з розрахунку на двох побутових споживачів, суд вказує таке.

У відповідності до будинкової книги, копія якої долучена до матеріалів справи позивач є домовласником у квартирі АДРЕСА_4 , разом з ним у вказаній квартирі значаться зареєстрованими його дружина та донька, однак з жовтня 2017 року дочка позивача - ОСОБА_2 в квартирі не проживає, навчається на стаціонарній формі навчання в Сілезійському університеті в м. Катовіце, Республіка Польща, що підтверджується довідкою (а.с.12-13) від 26.10.2018 року, яку 13.02.2019 року позивач подав відповідачу разом із заявою про проведення перерахунку за минулий період, однак в проведенні такого перерахунку позивачу було відмовлено.

Положеннями абз.2 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ зобов`язано споживача своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті. У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомити про це Оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи. Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати Оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами. Відповідно до положень абз.3 пункту 5 Тимчасового положення про порядок -роведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 620 від 16.05.2002 року ( із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 року № 46) (далі- «Тимчасове положення»)- кількість осіб у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні для проведення розрахунку та розподілення спожитих обсягів газу визначається відповідно до кількості зареєстрованих осіб.

А тому суд погоджується з доводами відповідача1 про те, що інформація про зміну кількості зареєстрованих осіб подається побутовими споживачами оператору газорозподільної системи до 25 числа місяця, що передує розрахунковому, а відповідальність за своєчасність та достовірність поданої інформації несе побутовий споживач, що її подає. У разі подання такої інформації із запізненням - вона враховується в наступному розрахунковому періоді без перерахунку минулих періодів. Беручи до уваги, що позивачем ОСОБА_1 13 лютого 2019 року було подано до AT «Івано-Франківськгаз» заяву про проведення перерахунку фактично спожитого об`єму природного газу у його квартирі АДРЕСА_4 з трьох споживачів на двох споживачів, до якої було долучено довідку, видану Сілезійським університетом від 26.10.2018 року з її перекладом, то суд вважає, що AT «Івано-Франківськгаз» було правомірно здійснено даний перерахунок з 01 лютого 2019 року, тобто з початку календарного місяця (звітнього періоду) в якому звернувся із вказаною заявою побутовий споживач, що є позивачем. А відтак відсутні підстави для задоволення вимог позиву в цій частині позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій AT «Івано-Франківськгаз» у період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2019 року за показаннями будинкового лічильника газу, встановленого на будинку АДРЕСА_5 та зобов`язання AT «Івано-Франківськгаз» здійснити перерахунок фактично спожитого об`єму природного газу за вказаний період, відповідно до норм споживання природного газу, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, а також зобов`язання ТОВ «Івано-Фран¬ківськгаз ЗБУТ» здійснити перерахунок вартості надання послуг постачання природного газу у період з 23 серпня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) до квартири АДРЕСА_4 і по особовому рахунку № НОМЕР_1 , виходячи з тарифу 3,60 грн. за 1 м3,встановленого постановою KM України № 758 від 01.10.2015 року, в редакції, чинній до 27.04.2016 року та після проведення перерахунку надмірно сплачені кошти визнати як переплату за фактично спожитий по особовому рахунку № НОМЕР_1 природний газ, то суд зазначає наступне.

ТОВ «Івано-Фран¬ківськгаз ЗБУТ» здійснює діяльність з постачання природного газу, а AT «Івано-Франківськгаз» виконує господарську діяльність з розподілу природного газу різним категоріям споживачів (в тому числі і побутовим) та є оператором газорозподільної системи (Оператор ГРМ).

Пунктом 4 статті 1 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що споживачами природного газу є фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Аналогічне поняття споживача передбачено у Правилах постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року (Правила): побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Матеріалами справи встановлено, що з ОСОБА_1 01.042016 року (а.с.72) було укладено договір розподілу природного газу. Це підтверджується заявою-приєднання до умов договору, наданою АТ «Івано-Франківськгаз», з якої випливає, що на ім`я позивача оформлено особовий рахунок НОМЕР_1 , присвоєно персональний ЕІС-код, як суб`єкта ринку природного газу.

Судом з`ясовано, що з 01.10.2015 року ліцензіатами проводилися заходи щодо забезпечення побутових споживачів приладами обліку природного газу, зокрема і в частині встановлення будинкового обліку природного газу.

Відповідно до Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Івано-Франківськгаз» на 2016-2025 року, затвердженого Постановою НКРЕКП № 394 від 24.03.2016 року для обліку газу споживачам, на будинку АДРЕСА_7 було передбачено встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу типу «КУРСК-01 G-16 A3», який забезпечуватиме комерційний облік газу всіх житлових приміщень у будинку АДРЕСА_5 А (а.с.72-75), що і було виконано, а з моменту встановлення такого лічильника споживачам природного газу за вказаною адресою нараховується плата на підставі показань загальнобудинкового газового лічильника.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, у цьому Кодексі терміни Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) вживається у таких значеннях-це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до положень п. 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРМ, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Згідно до вищевказаних вимог законодавства України Відповідачем-1 було встанов-лено будинковий лічильник газу на будинку АДРЕСА_8 , з огляду на те, що з 01 січня 2018 р. у випадку не забезпечення обліку природного газу у побутових споживачів, AT «Івано-Франківськгаз» будучи Оператором ГРМ, буде змушений припинити розподіл природного газу, як це визначено ст. 5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з п. 2 «Тимчасового положення», дія порядку проведення розрахунків, передбаченого цим Тимчасовим положенням, поширюється на всіх суб`єктів (учасників) ринку природного газу.

В п. 5 «Тимчасового положення» передбачено, що обсяги спожитого мешкан¬цями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються:

1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показання¬ми будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні;

2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:

для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

Відповідно до п. 1 постанови від 08.06.1996 № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі ВІДСУТНОСТІ газових лічильників», затверджено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників згідно з додатком. Таким чином, дані норми не можуть застосовуватись, коли за об`єктом споживання побутового споживача, забезпечено облік природного газу, як шляхом встановлення індивідуального лічильника природного газу, так і будинкового лічильника газу.

За таких обставин суд вважає, що AT «Івано-Франківськгаз», будучи Оператором ГРМ, здійснив встановлення будинкового лічильника газу на будинку АДРЕСА_7 , у відповідності до вимог чинного законодавства, з метою не допущення припинення розподілу природного газу споживачам за вказаною адресою.

Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» не передбачає необхідність отримання згоди співвласників на встановлення будинкового лічильника газу, а пунктом 4 «Тимчасо¬вого положення» встановлено, що у разі не врегулювання зазначених питань, газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок, групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти, проте доказів встановлення квартирного лічильника газу в квартирі АДРЕСА_1 позивачем суду не надано.

Правомірність дій відповідача1 узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, яких суд дійшов у постанові від 08.08.2018 року по справі № 296/6536/17 за позовом громадської організації «Об`єднання споживачів природного Газу м. Житомира до ТОВ «Житомиргаз Збут» та ПАТ «Житомиргаз» зазначивши, що ПАТ «Житомиргаз» розпочало встановлення загальнобудинкових лічильників газу у багатоквартирних будинках м. Житомира з єдиним газовим приладом( газовою плитою) з метою комерційного (приладового) обліку природного газу з 2016 року. На той час редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16 червня 2011 року № 3533-VI не містила вимогу до суб`єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, оснащувати споживачів природного газу - фізичних осіб індивідуальними лічильниками газу. Тому, дії відповідача щодо оснащення споживачів - фізичних осіб загально-будинковими лічильниками газу з одним газовим приладом не можна визнати неправомірними.

За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення даного позову в частині позовних вимог до AT «Івано-Франківськгаз», а тому і в цій частині позовних вимог до цього відповідач слід відмовити за їх недоведеністю.

Щодо позовних вимог до відповідача ТОВ «Івано-Фран¬ківськгаз ЗБУТ», то слід вказати таке.

Пунктом 13 Розділу ІІІ Правил передбачено, що розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

З 01 липня 2015 року ТОВ «Івано-Франківськгаз ЗБУТ», як постачальник природного газу не забезпечує облік природного газу, а лише здійснює розрахунок оплати вартості послуг з газопостачання.

Усі дані щодо об`ємів споживання природного газу побутовим споживачем, ТОВ «Івано-Франківськгаз ЗБУТ» отримує від оператора газорозподільної мережі (Оператор ГРМ), тобто АТ «Івано-ФранківськГАЗ». Такі дані передаються Оператором ГРМ (АТ «Івано-ФранківськГАЗ») ТОВ «Івано-Франківськгаз ЗБУТ», як постачальниками із спеціальними обов`язками на підставі даних, отриманих за результатами зняття показань лічильників, як індивідуальних, так і загальнобудинкових.

Судом установлено, що ТОВ «Івано-Франківськгаз ЗБУТ» отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від АТ «Івано-ФранківськГАЗ», а тому дотримується вимог чинного законодавства України, які регламентують вказаний порядок передачі інформації між суб`єктами ринку природного газу.

Відтак, дії відповідача2 не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії відповідача1, як Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов`язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об`єктами споживання побутових споживачів.

Оскільки судом не встановлено неправомірності дій відповідача1 і за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих споживачу обсягів природного газу Оператором ГРМ, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо відповідача2.

Наведене узгоджується із правовими висновками, що викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 296/6536/17-ц.

Керуючись наведеним вище та на підставі ст.ст.2-5,12, 76-81, 259, 263-265, 268 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шамотайло О.В.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2020 року