Вирок № 88125120, 21.02.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.02.2020 Єдиний унікальний номер 205/7476/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Скрипник К.О.

за участю секретаря – Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040690001274 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 09.04.2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. 18.09.2015 року звільнився з Криворізької ВК по відбуттю покарання;

-17.12.2018 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 345 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. У відповідності до ст. ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Патєха О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 16.04.2019 року близько 22 години 40 хвилин, знаходився біля будинку № 15 по вул. Новоорловській у м. Дніпро, де побачив відчинені двері до приміщення під`їзду вказаного будинку, в якому знаходилася кабельна продукція, що належить ПАТ «Укртелеком». В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме, кабельної продукції, яку останній визначив як об`єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення повторного, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), із корисливих мотивів, приблизно о 22 годині 55 хвилин 16.04.2019 року, ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, зайшов в приміщення під`їзду будинку АДРЕСА_2 , всередині якого знаходився телефонний кабель ТПП 10х2х0,4 та телефонний кабель ТПП 10x2x0,5, який належний ПАТ «Укртелеком». Знаходячись всередині зазначеного приміщення під`їзду, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою заздалегідь заготовлених інструментів, шляхом розрізання, демонтував телефонний кабель ТПП 10x2x0,4 довжиною 10 м., вартість якого складає 165,80 грн. та телефонний кабель ТПП 10x2x0,5 довжиною 20 метрів, вартість якого складає 455,40 грн. який належить ПАТ «Укртелеком». Умисними діями ОСОБА_1 охоплювалось привласнення даного фрагменту кабелю та подальше його використання на власний розсуд. Виконати, всі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця йому не вдалось з причин, які не залежали від його волі, так як його дії були викриті та припинені працівниками поліції на місці вчинення злочину. Своїми діями ОСОБА_1 міг спричинити ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду, яка складає 621 грн. 20 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро покаявся та погодився надати показання щодо обставин викладених в обвинувальному акті, одночасно погодившись на застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України щодо не дослідження обставин, викладених у обвинувальному акті щодо його обвинувачення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час, намагався таємно викрасти майно, що належить ПАТ «Укртелеком», проте, його дії були викриті та припинені працівниками поліції на місці вчинення злочину.

Судом, роз`яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме, позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.

З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думки прокурора та відсутності заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 .

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, правильно кваліфіковано за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено рецидив злочинів.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення корисливого злочину, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення корисливихзлочинів, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працевлаштований, який не має на утриманні малолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах установленої санкцією статті обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає необхідним призначити покарання з урахуванням вимог ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив даний злочин після винесення попереднього вироку Індустріальнимрайонним судом м. Дніпропетровська від 17.12.2018 року, яким останній засуджений за ч. 2 ст. 345КК України, до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, з іспитовим строком в два роки, а тому йому необхідно остаточно призначити покарання із застосуванням вимог ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання покарання за попереднім вироком.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 1737 від 27.05.2019 року, витрати на яку складають 170,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 ККУкраїни та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2018 рокуу вигляді одного місяця позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 16 серпня 2019, року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 170 (сто сімдесят гривень) 00 копійок витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 1737 від 27.05.2019 року.

Речові докази, яким було визнано :

-вилучену кабельну продукцію в ізоляції білого, синього та чорного кольору, яка запакована в поліетиленовий пакет білого кольору, який було передано до камери схову речових доказів Новокодацького ВП – повернути потерпілому за належністю;

-вилучений складний ніж, який запакований в прозорий поліетиленовий пакет, який було передано до камери схову речових доказів Новокодацького ВП – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: К.О. Скрипник