Ухвала суду № 88124975, 11.03.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/325/20

Провадження № 1-кс/202/1944/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

11 березня 2020 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гемай В.В.,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області – Шевченка С.В.,

захисника – Цалина Р.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката Цалина Романа Володимировича, в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Захисник - адвокат Цалин Р.В. звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, у кримінальному провадженні № 42019040000000283 від 03 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт відносно ОСОБА_1 , оскільки підозрюваний є раніше не судимим, відсутня потреба здійснювати спроби щодо переховування від органів досудового розслідування, так як жодного разу за період судового розслідування (понад 9 місяців) ОСОБА_1 не порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, зокрема не проігнорував жодного виклику до правоохоронних органів чи до суду. Окрім цього він не зможе переховуватися і з тих причин, що у нього на утриманні знаходиться його матір ОСОБА_2 , 1946 року народження, яка є інвалідом ІІ групи з 1999 року, прикута до ліжка та потребує постійного догляду та піклування з його боку. ОСОБА_1 також позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки протягом 8 місяців досудового розслідування слідством вже вилучено всі можливі докази вчиненого правопорушення. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, якими є в тому числі і підлеглі ОСОБА_1 , з метою зміни показань чи спотворення документальних доказів, ОСОБА_1 не має наміру та фактичної можливості, оскільки станом на цей час серед підлеглих підозрюваного відсутні особи, які є свідками у справі.

Враховуючи вищевикладене, є потреба у зміні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

У судовому засіданні захисник - адвокат Цалин Р.В. підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Прокурор Шевченко С.В. заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчий суддя, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, доходить наступного висновку.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000283 від 03 травня 2019 року за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

29 січня 2020 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Шевченка С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21:00 год. по 07:00 год.

26 лютого 2020 року ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2020 року скасовано, до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При розгляді вказаного клопотання слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та колегією суддів Дніпровського апеляційного суду при розгляді апеляційного скарги, перевірялася наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та зазначено, що вона підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисником ОСОБА_3 доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри в ході досудового розслідування на теперішній час не здобуто. А тому, перевіряти ще раз докази, які надавалися стороною обвинувачення та досліджувалися при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає не доцільним.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя не погоджується з доводами захисту щодо відсутності доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки наявність цих ризиків було доведено під час розгляду клопотання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що знайшло своє відображення в ухвалі суду апеляційної інстанції, та не спростовано в даному судовому засіданні.

Так, наявність у підозрюваного хворої матері, яка є інвалідом ІІ групи, не зменшує встановлених при застосуванні запобіжного заходу ризиків.

Виходячи з вищевикладеного та з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що ризики, наявність яких було встановлено при застосування запобіжного заходу, не перестали існувати.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, та виключають можливість зміни міри запобіжного заходу підозрюваному на більш м`який.

Вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі явки до суду і позитивної процесуальної поведінки підозрюваного, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що зміна запобіжного заходу на особисте зобов`язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому оголошено про підозру ОСОБА_1 , дані про його особу та наявність ризиків, відповідно до ст. 177 КПК слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки підстави застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Застосований запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає підставам і меті запобіжного заходу.

За такого, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-197, 201, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Цалина Романа Володимировича, в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва