Ухвала суду № 88124125, 06.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1053/20

Провадження № 1-кс/461/1562/20

УХВАЛА

Іменем України

06.03.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Пелех О.А., за участю прокурора Мотрука Н.В., слідчого Ригайла М.С., розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинського В.В. про накладення арешту на майно –

в с т а н о в и в:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинський В.В., за погодженням із прокурором Прокуратури Львівської області Мотруком Н.В.,звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 03.03.2020 року під час обшуку у кабінетах службових осіб ПрАТ «Шахта «Надія», що за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, а саме: грошові кошти в сумі 8 000 гривень, що були вилучені у ОСОБА_1 .

Слідчий обґрунтовує своє клопотання тим, що ОСОБА_2 , працюючи виконуючим обов`язків директора шахти ПрАТ «Шахта «Надія», тобто, являючись відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в період часу з 30.01.2020 року по 03.03.2020 року, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи надане йому службове становище, перебуваючи в службовому кабінеті адміністративної будівлі ПрАТ «Шахта «Надія», за адресою: Львівська обл., Сокальський р-н., с. Сілець, одержував від ОСОБА_3 грошові кошти в якості неправомірної вигоди, за вчинення дій з використання свого службового становища, а саме за неперешкоджання законній господарській діяльності суб`єктів підприємництва, в інтересах яких діяв ОСОБА_3 щодо здійснення, на підставі відповідних договорів, поставки товарно-матеріальних цінностей на шахту за комерційно вигідними умовами, а також пов`язаний з цим відпуск вугілля для ОСОБА_3 по зниженій ціні. У ході проведення обшуку в кишені куртки заступника директора з тендерних закупівель ОСОБА_1 , що знаходилась в приміщені його службового кабінету, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 8 000 гривень. 04.03.2020 року, слідчим винесено постанову про визнання зазначених грошових коштів речовими доказами.

У судовому засіданні прокурор та слідчий дане клопотання підтримали, просили таке задоволити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною п`ятою ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140000000512 від 10.06.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи виконуючим обов`язків директора шахти ПрАТ «Шахта «Надія», тобто, являючись відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в період часу з 30.01.2020 року по 03.03.2020 року, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи надане йому службове становище, перебуваючи в службовому кабінеті адміністративної будівлі ПрАТ «Шахта «Надія», за адресою: Львівська обл., Сокальський р-н., с. Сілець, одержував від ОСОБА_3 грошові кошти в якості неправомірної вигоди, за вчинення дій з використання свого службового становища, а саме за неперешкоджання законній господарській діяльності суб`єктів підприємництва в інтересах яких діяв ОСОБА_3 щодо здійснення, на підставі відповідних договорів, поставки товарно-матеріальних цінностей на шахту за комерційно вигідними умовами, а також пов`язаний з цим відпуск вугілля для ОСОБА_3 по зниженій ціні.

У ході проведення обшуку від 03.03.2020 року у кабінетах службових осіб ПрАТ «Шахта «Надія», що за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, в кишені куртки заступника директора з тендерних закупівель ОСОБА_1 , що знаходилась в приміщені його службового кабінету, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 8 000 гривень.

04.03.2020 року постановою слідчого виявлені та вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

У відповідності до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ч.3 ст.132 КПК України).

У матеріалах клопотання, що подане слідчим, відсутні докази того, що вказані грошові кошти, які були виявлені та вилучені у кишені куртки заступника директора з тендерних закупівель ОСОБА_1 , були здобуті злочинним шляхом.

Відтак, слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а тому застосування заходів забезпечення кримінального провадження є недопустимим (ч.3 ст.132 КПК України).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити,оскільки слідчим не доведено, яке значення мають ці речі для даного кримінального провадження, що такі зберегли на собі сліди вчинення злочину, а також те, що вилучені під час обшуку грошові кошти здобуті злочинним шляхом.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНПу Львівській області Бучинського В.В. про накладення арешту на майно – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Зубачик Н.Б.