Рішення № 88122480, 11.03.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер № 317/42/20

Провадження № 2/317/359/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Колесник Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та просить стягнути з відповідача шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 22122 грн. 94 коп. та судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що 12.06.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Григоренком О.В. встановлений факт здійснення ОСОБА_1 порушення ст. 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 9, 10 Закону України «Про рослинний світ», а саме порубки восьми дерев породи «акація біла» у лісосмузі неподалік с. Кушугум Запорізького району Запорізької області.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.12.2016 № 000651/02/04 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 65-1 КУпАП.

Результатом такої протиправної поведінки та порушення природоохоронного законодавства України стало спричинення державі шкоди у розмірі 22122 грн. 94 коп. Розрахунок шкоди здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у заяві від 10.03.2020 просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подав.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 005322 від 17.06.2019, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Григоренком О.В. за ст. 65-1 КУпАП, 17.06.2016, о 21 год. 10 хв., ОСОБА_1 в лісосмузі поблизу с. Кушугум Запорізького району Запорізької області, не маючи дозвільних документів на спилювання дерев, здійснив порубку восьми дерев породи «акація біла» за допомогою механічного пристрою – пила бензинова «Мотор Січ». Діаметри спиляних дерев у корі біля шийки кореня становлять: 34 см, 32 см, 22 см, 22 см, 36 см, 31 см, 17 см, 23 см. Цим ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 9,10 Закону України «Про рослинний світ».

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Гончарова І.М. № 000651/02/04 від 09.12.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Відомості щодо оскарження вказаної постанови та її скасування у матеріалах справи відсутні.

21.06.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Григоренком О.В. проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок незаконної порубки восьми дерев породи «акація біла» у лісосмузі неподалік с. Кушугум Запорізького району Запорізької області. Відповідно до Додатку 1 «Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконними вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс, загальний розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства відповідачем, склав 22122,94 грн.

Матеріали справи містять листи Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на адресу відповідача за № 688/12 від 02.03.2017 та № 669/12 від 22.02.2019 про добровільне відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 22122,94 грн. Разом із тим, у матеріалах справи немає доказів їх направлення відповідачу.

Відомості щодо добровільного відшкодування вказаної шкоди відповідачем у матеріалах справи також відсутні.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року № 312 затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 1, 3 указаного наказу Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі і щодо законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема: законності вирубки, ушкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження й самосівів на площах, призначених під лісовідновлення та тощо (Розділ ІІ).

Згідно з п.п. 6, 7 Розділу ІІ Положення, для виконання покладених на неї завдань Держекоінспекція має право: розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, пред`являти претензії, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до приписів ст. 20-2 Закону України «Про охорону природного навколишнього середовища» до компетенції державної екологічної інспекції належить організація і здійснення державного контролю за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень. Вказаним законом вищезазначений орган наділений повноваженнями виступати позивачем у судах.

Стаття 3 Закону України «Про рослинний світ» визначає, що рослинний світ, це сукупність усіх видів рослин. Отже, дерева є видом рослин.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом – лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Оскільки ОСОБА_1 добровільно не відшкодував завдану шкоду, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повного чи часткового відшкодування шкоди, не спростував наданий позивачем розрахунок та обставин, на які посилається позивача як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-а, код ЄДРПОУ 38025388) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави (р/р № UA388999980000033114331008124, код ЄДРПОУ 38025393, МФО 899998, код бюджетної класифікації – 24062100, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), отримувач – Управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області / с. Кушугум Запорізький район, Запорізька область) шкоду, завдану внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 22122 грн. 94 коп. (двадцять дві тисячі сто двадцять дві грн. 94 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-а, код ЄДРПОУ 38025388, р/р НОМЕР_2 , МФО 820172, банк ОПЕРУ Державного казначейства України) судові витрати в розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривні 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Д.І. Сакоян