Ухвала суду № 88122446, 11.03.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/580/20

Провадження №: 1-кс/332/120/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 р. місто Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сінєльнік Р.В., при секретарі Литвиненко І.Т., за участю: прокурора Цикіна М.В., захисника Моргуна А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні внесене в кримінальному провадженні № 12020080030000403 старшим слідчим СВ Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП в Запорізькій області Ніколаєвою Е.В. і погоджене прокурором Цикіним М.В. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Біленьке, Запорізького району, Запорізької області, українці, громадянці України, яка має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованій, не одруженій, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 30.10.1980 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнилась 14.09.1981 на підставі Указу ПВС СССР «Про амністію»;

- 14.07.1982 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнилась 29.04.1985 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 04.04.1986 Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у вигляді виправних робіт строком 1 рік 6 місяців з утриманням 15 % від заробітної плати. 29.01.1988 перегляд вироку Шевченківським районним судом міста Запоріжжя, і визначено остаточне покарання у вигляді 1 року 1 місяця 10 днів позбавлення волі. Звільнилась 10.03.1989 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 01.01.1990 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна. Звільнилась 16.11.1991 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 25.04.1995 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у вигляді виправних робіт строком 12 місяців з утриманням 15 % від заробітної плати;

- 06.05.1997 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 21 день з конфіскацією майна. Звільнилась 16.09.1998 на підставі ст. 4 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року;

- 27.06.2000 Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з конфіскацією майна. Звільнилась умовно-достроково 17.11.2000 з не відбутим терміном 3 місяці 8 днів;

- 14.01.2003 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнилась умовно-достроково 05.09.2003 з не відбутим терміном 11 місяців 16 днів;

- 05.05.2004 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. 28.07.2004 Заводським районним судом міста Запоріжжя засуджена до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. Звільнилась 05.05.2006 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 26.02.2007 Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 2 роки. Звільнилась умовно-достроково 24.04.2008 з не відбутим терміном 5 місяців 9 днів;

- 28.10.2008 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців. Ні підставі ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26.02.2007, та визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців. Звільнилась 05.05.2006 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 05.05.2009 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 162 КК України до обмеження волі на строк 1 рік. Ні підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 28.10.2008, та визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 9 місяців. Звільнилась 13.05.2010 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 17.06.2011 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- 29.08.2011 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати покарання за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.06.2011, та визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці. Звільнилась 02.06.2014 у зв`язку з відбуттям терміну покарання;

- 25.01.2015 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. 22.02.2017 знята з обліку у зв`язку із закінченням іспитового терміну;

- 12.12.2017 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України, до покарання у вигляді одного року обмеження волі;

- 15.01.2018 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді трьох місяців арешту. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2017, та визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці. Звільнилась 03.05.2019 у зв`язку з відбуттям терміну покарання,-

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, в якому ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор та слідчий наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрювана в судовому засіданні з приводу інкримінованого їй злочину вину та пояснила, що наносила потерпілому удари ножем, але не бачила, куди била, просила в задоволенні клопотання відмовити та обрати домашній арешт.Аналогічну позицію висловив захисник.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступних висновків та міркувань.

Як вбачається з клопотання слідчого та наданих матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2020 приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час конфлікту з останнім, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними, використовуючи кухонний ніж, який ОСОБА_1 взяла зі столу кухні та утримуючи в правій руці, нанесла ним ОСОБА_2 два удари в область грудної клітини, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини зліва, поранення серця, поранення жирового привіску серця, поранення верхньої та нижньої частки легені, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином ОСОБА_1 , прагнучи заподіяти смерть ОСОБА_2 від ножового поранення в життєво важливі органи, виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки смерть ОСОБА_2 не настала, у зв`язку з тим, що потерпілому вчасно було надана необхідну медичну допомогу. У вчиненні цього злочину«10» березня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме повідомлено про те, що вона підозрюється у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

1) Протоколом огляду місця події від 10.03.2020, а саме квартири АДРЕСА_3 , де було виявлено і вилучено наступне: 1) Змив РБК з поверхні гумового килиму, який знаходиться на вхідних дверях №2 до приміщення квартири, упаковано до паперового конверту; 2) Гумові черевики з високим берцем чорного кольору з нашаруванням РБК з підлоги приміщення коридору праворуч від вхідних дверей до кімнати №1, упаковано до картонної коробки; 3) Змив нашарування РБК зі стіни приміщення коридору праворуч від вхідних дверей до кімнати №1 на відстані 1,1 метри від підлоги, упаковано до паперового конверту; 4) Уламок скла з нашаруванням РБК поруч з вхідними дверима до кухонного приміщення з підлоги, упаковано до паперового конверту; 5). Фрагменти 3-х ганчірок з нашаруванням РБК з поверхні підлоги у кухонному приміщенні, упаковано до картонної коробки. 6). Фрагмент ганчірки з нашаруванням РБК з підлоги поруч з диваном у кімнаті №1, упаковано до картонної коробки. 7). Предмет схожий на ніж з полімерною рукояткою чорного кольору та нашаруванням РБК, загальною довжиною 20 см, довжина леза 10 см, довжина рукоятки 10 см, найбільша ширина 2 см, з поверхні підлоги приміщення кімнати №1, праворуч від крісла та на відстані 1.4 метри від вхідних дверей до кімнати №1, упаковано до картонної коробки. 8). Штани жіночі з сіро-білою клітиною з нашаруванням РБК з поверхні підлоги поруч з кріслом на відстані 1,4 метри від вхідних дверей кімнати №1, упаковано до картонної коробки.

2) Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 (власник квартири) який показав, що за адресою АДРЕСА_2 , він мешкав сам, але на протязі останнього тижня мешкав разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09.03.2020 року на протязі дня він з нею перебував вдома за вказаною адресою, де разом вживали алкогольні напої. У цей день, приблизно о 20:00 годин, вийшовши на вулицю він білля свого будинку зустрів свого знайомого на ім`я ОСОБА_4 , з яким він знайомий на протязі року, та з яким неодноразово вживали алкогольні напої, у якого у цей час, були різані рани на пальцях правої руки, та який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Він запросив його до себе до квартири, де співмешканка ОСОБА_5 , забинтувала підручними засобами йому рани на руці, після чого, вони разом стали вживати спиртні напої. Через деякий час, вони разом запропонували ОСОБА_4 , залишити квартиру і йти до себе додому на що останній відповів відмовою та в подальшому категорично відмовлявся залишати квартиру, у зв`язку з чим між ним виник конфлікт під час якого його співмешканка ОСОБА_5 , вхопила кухонний ніж який знаходився на кухні, та приблизно два рази нанесла колоті рани в область грудної клітини ОСОБА_4 , після чого кинула даний ніж, а потім його помила. Відразу після цього, як стверджує ОСОБА_3 , він вийшов з квартири та з телефону який належить ОСОБА_5 , викликав «швидку допомогу», яка забрала його знайомого на ім`я ОСОБА_4 до лікарні.

3) Довідкою з КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги», відповідно до якого у вказаному закладі з 09.03.2020 на стаціонарному лікуванні перебуває ОСОБА_2 , із діагнозом проникаючі колото-різані поранення грудної клітини зліва, поранення серця, поранення жирового привіску серця, поранення верхньої та нижньої частки легені.

Опитана ОСОБА_1 пояснила, що за адресою: АДРЕСА_2 , вона мешкає з знайомим чоловіком на ім`я ОСОБА_6 , повних анкетних даних якого не знає. Так, 09.03.2020 приблизно о 18:00 годині ОСОБА_6 на зазначену адресу мешкання привів свого знайомого (анкетні дані якого їй невідомі) який знаходився в побитому стані. Так, надавши останньому первинну медичну допомогу, вони утрьох почали розпивати спиртні напої. В ході розпиття спиртних напоїв, у останньої з невідомим чоловіком котрого привів ОСОБА_6 виник конфлікт, під якого невідомий чоловік розбив скло вхідних дверей до кухонного приміщення. Після чого ОСОБА_1 взяла кухонний ніж с полиці та нанесла останньому 2 удари в область грудної клітини та після цього невідомий чоловік вийшов у коридор. Після цього ОСОБА_1 взяла мобільний телефон та викликала швидку медичну допомогу. Викликавши допомогу остання взяла ніж котрим наносила удари та обмила його у воді.

Таким чином ОСОБА_1 зазіхнула на невід`ємне право будь-якої людини - право на життя та здоров`я, закріплене у ст.ст. 3, 27 Конституції України, скоїв особливо тяжке кримінальне правопорушення – замах на вбивство ОСОБА_7 , за яке Кримінальним кодексом України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_1 :

- може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме – ОСОБА_3 ;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та /або суду орган досудового розслідування оцінює, виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного, тобто фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання підозрюваного та наявні у нього засоби до існування. З матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрювана ОСОБА_1 не має постійного та офіційного місця роботи та джерела прибутку, не одружена, мешкає поза місцем реєстрації. Щодо особливостей характеру та моральних принципів підозрюваної, слід врахувати той факт, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, Окрім того, вказаний ризик обумовлюється можливістю притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для неї наслідками - суворістю передбаченого покарання. За кримінальне правопорушення, у якому він обґрунтовано підозрюється за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. І така тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що свідком у кримінальному провадженні є співмешканець підозрюваної – ОСОБА_1 – ОСОБА_3 із яким остання постійно проживає за однією адресою, тому перебування підозрюваного поза межами місця позбавлення волі, негативно впливатиме на психологічний та моральний стан свідка, що провокуватиме у нього бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваної ОСОБА_1 , у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з її боку, або відчуваючи до підозрюваної співчуття. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру завданої шкоди тощо.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_1 , є особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за злочини, які відповідно до статті 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, що свідчить про те, що підозрювана на шлях виправлення не стала та в подальшому може продовжити вчиняти інші, переважно корисливі, кримінальні правопорушення, що пов`язані із відсутністю у останньої постійного місця роботи та джерел доходів.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи особливу тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років та розуміння невідворотності покарання, є ризик того, що підозрювана, може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності, а також проживаючи разом із свідками, поза межами місця позбавлення волі, в одному населеному пункті, буде впливати на них умовляннями чи погрозами, схиляючи таким чином їх до зміни показів.

До теперішнього часу не надійшли заяви від осіб, які б виявили бажання бути поручителями підозрюваного, що виключає можливість застосування відносно нього запобіжного заходу особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована та не має постійного джерела прибутку і доходу, що свідчить про неможливість обрання їй запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на початковій стадії досудового розслідування не зможе запобігти ризикам, встановленим під час проведення досудового розслідування, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_1 під впливом тяжкості покарання, що їй загрожує у разі доведеності її вини, може на даному етапі проведення досудового розслідування незаконно вплинути на свідків, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 186, 193-194, 196, 197 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням її в Державній установі «Запорізькій слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою - по 09 травня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п`яти днів зі дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 11.03.20р.

Слідчий суддя Р.В.Сінєльнік