Ухвала суду № 88118073, 10.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7266/20

Провадження № 2/761/4834/2020

У Х В А Л А

10 березня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛОСІЇВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ: 34865767, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 95),

відповідач: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 7),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, кім. 9),

предмет позову: про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та про внесення запису щодо скасування права власності,

встановив:

04 березня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2020 року передана на розгляд судді Саадулаєва А. І .

Позивач просить визнати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29794495 від 27.05.2016 року, зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Манойло Наталією Григорівною - незаконним, скасувати його. Зобов`язати відповідача внести до відповідного розділу Державного реєстру прав запис про скасування права власності (індексний номер: 29794495 від 27.05.2016 року).

Як вбачається із змісту позовної заяви спір виник нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 474,8 кв.м. в літ. «А». Вказане нерухоме майно зареєстровано на підставі рішення суду, яке на даний час скасовано постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року. Скасування рішення суду є підставою для скасування рішення № 13475231 від 02.06.2014 року про державну реєстрацію права власності, винесено державним реєстратором Державної реєстраційної служби України.

16 липня 2019 року, Позивач звернувся із заявою до Центру надання адміністративних послуг у якій просив припинити (скасувати) запис про право власності за спірне нерухоме майно на підставі рішення Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року.

16 липня 2019 року, Рішенням № 47805295 державного реєстратора прав на нерухоме майно - ОСОБА_3 , Позивачеві було відмовлено у скасуванні запису про право власності/внесенні запису про скасування державної реєстрації за номером 14747017 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених п.43 вказаної постанови, якщо пред`явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об`єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV.

Пунктом 5 частини першої статті 19 закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

За змістом статті 26 цього закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

В даному випадку, вимоги про скасування державної реєстрації не пов`язані із ухваленням рішення по суті спору щодо такого майна.

Разом із тим, суд враховує висновок Велика палата Верховного Суду щодо застосування норми права про те, що незалежно від того, чи позивач був заявником щодо вчинення оскаржуваних реєстраційних дій щодо прав власності на нерухомість та чи ці дії вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право. Віднесення вказаної справи до категорії цивільних не залежить і від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються разом з вимогами про скасування оспорюваного рішення, зобов`язання скасувати запис у Державному реєстрі, також вимоги щодо правомірності правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення.

Таким чином, оскарження рішення про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов`язане із захистом цивільного права, оскільки виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю володіння об`єктом нерухомого майна. Такий спір не є публічно-правовим, оскільки має приватноправовий характер.

Саме такий правовий висновок викладено у постановах Великої палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року (провадження №11-1093апп18), від 30 жовтня 2018 року (провадження №11-858апп18), від 11 грудня 2018 року (провадження №11-994апп18), та від 15 травня 2019 року (справа №522/7636/14-ц).

Отже спірні правовідносини, які пов`язані з реєстрацією майнових прав, впливають на цивільні права позивача та виникли із приводу нерухомого майна.

Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва, за місцем знаходження відповідача.

Однак враховуючи предмет спору, який виник із приводу нерухомого майна, то позов, відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України повинен розглядатися за місцезнаходженням майно або основної його частини. Оскільки нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва, то суд дослідивши і оцінивши обставини справи, визначивши юридичну природу спірних правовідносин, з метою всебічного, об`єктивного розгляду справи, а також з метою дотримання правил підсудності, дійшов висновку про передачу справи за підсудністю та направлення даної цивільної справи до Подільського районного суду м. Києва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №49 та №50 від 19 лютого 2020 року.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В даному випадку судовий збір сплачено за реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Голосіївського районного суду м. Києва.

Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку №787 «Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», відповідно до яких повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Зважаючи на зазначене, та у зв`язку з порушення правил підсудності, на підставі Порядку №787, суддя вважає за можливе повернути помилково сплачений судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 Порядку №787 "Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", ч.2 ст. 30, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОСІЇВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ: 34865767, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 95) до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 7), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Манойло Наталія Григорівна (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, кім. 9), про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та про внесення запису щодо скасування права власності - направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Подільського районного суду м. Києва.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОЛОСІЇВСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ: 34865767, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 95) 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок, судового збору сплаченого згідно платіжних доручень №49 та №50 від 19 лютого 2020 року за реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен. р-ні/Шевченк. р-н /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37995466 ); банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA628999980313151206000026011.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: