Рішення № 88116885, 17.12.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18029/19

Провадження № 2/752/6478/19

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 грудня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

02.09.2019 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики до ОСОБА_1

03.09.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 28.05.2016 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 на підставі заповненої позичальником заявки було укладено договір позики.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. зазначеного договору позики: позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 1 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою; строк дії договору 23 дні, але, в будь-якому, разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань; позика надається строком на 23 дні; дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем; нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,5 % від суми позики, але не менше ніж 30, 00 грн. за перший день користування позикою; 1,5 % процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.2. договору; 3 % від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2. договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Свої зобов`язання щодо повернення боргу та сплати відсотків ОСОБА_1 не виконала.

Просили стягнути з ОСОБА_1 у примусовому порядку заборгованість у розмірі 35 930, 00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні відсутній, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов не подала, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не зверталася.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Врахувавши думку представника позивача про те, що останній не заперечує проти заочного вирішення справи, а також з огляду на те, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила суду про поважність причин її неявки, не подала відзив, суд приходить до висновку про можливість завершення розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачем підстави для позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.05.2016 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 на підставі заповненої позичальником заявки було укладено договір позики (а.с. 7-14).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. зазначеного договору позики: позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 1 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою; строк дії договору 23 дні, але, в будь-якому, разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань; позика надається строком на 23 дні; дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем; нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,5 % від суми позики, але не менше ніж 30, 00 грн. за перший день користування позикою; 1,5 % процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п. 1.2. договору; 3 % від суми позики, що не була повернута своєчасно за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2. договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ТОВ «ВЕЛЛФІН» зазначили, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення боргу та сплати відсотків не виконала.

Відповідно до вимог ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наразі, зазначені позивачем вимоги про повернення заборгованості за договором позики є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у розмірі 35 930, 00 грн.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 526, 626, 627, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (Код ЄДРПОУ 39952398) заборгованість за договором позики 35 930, 00 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 37 851 (тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят одну) гривню.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя К.Г. Плахотнюк