Ухвала суду № 88115241, 11.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

11 березня 2020 р. № 400/741/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:заява про забезпечення позову, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2019 р. № 00001613306, № 00001653306, № 00001593306.

Ухвалою від 14.02.2020 року суд відкрив провадження в даній справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

10 березня 2020 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати заходи стягнення податкового боргу визначеного податковою вимогою від14.02.2020р. № 2392-50 сформованої на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач в обгрунтування заяви зазначив, що отримавши вимогу відповідача від 13.02.2020р. за № 2392-50, якою визначена сума податкового боргу в розмір 1572288,57грн., не погоджується з вказаним у вимозі боргом. Відповідно до вказаної вимоги, на будь-яке майно позивача, яке перебуває у власності і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також інше майно податкової застави, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, поширюється право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня за застосовуються штрафні санкції визначені Поадтковим кодексом україни. Вимога від 13.02.2020р. винесена на підставі оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень. В разі невжиття заходів забезпечення позову в спосіб який просить позивач, може призвети до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення суду яке буде винесене в майбутньому по справі, що розглядається.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В той же час, ч.1, 2 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову при існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Водночас, позивачем належним чином не обґрунтовано та не подано доказів на підтвердження того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Надана до суду заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, що на думку суду, не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень.

Крім того, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивач просить забезпечити адміністративний позов не в спосіб визначений ч.1 ст.151 КАС України.

Таким чином, суд розглянув заяву позивача та не знайшов підстав для її задоволення, оскільки така заява є необґрунтованою, а забезпечення позову у такий спосіб не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин.

Керуючись ст. 150-151, 154 КАС України, адміністративний суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст ухвали підписано суддею 11.03.2020 р.

Суддя І. А. Устинов