Рішення № 88113295, 26.02.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/12274/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Капустинської Г.О.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Морозова П.О., представника відповідача Самчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Житомирській області № ЖИ/123/ЖТ2337/94/АВ/П/ТД-ФС від 22.11.2019 про накладення на нього як на фізичну особу-підприємця штрафу у розмірі 125190 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що серед підстав для накладення штрафу такого документу як акт інспекційного відвідування "Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженим постановою КМ України від 17.07.2013 № 509, не передбачено; інспекційне відвідування проведено безпідставно; працівник ОСОБА_2 вперше прийшов працевлаштуватись лише 12.11.2019 та проходив стажування; 13.11.2019 позивач з ОСОБА_2 уклав трудовий договір.

Ухвалою від 18.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с. 53-56), в якій просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що незважаючи на факт усунення порушення (порушення усунено під час інспекційного відвідування, а саме прийнято на роботу ОСОБА_2 ), п. 20 Порядку № 823 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

В судовому засіданні:

- позивач та його представник просили позов задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача проти задоволення позову заперечували.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2019 за наслідками інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області складено акт № ЖТ2337/94/АВ (а.с. 21-30), в якому вказано, що в ході інспекційного відвідування встановлено порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП та ПКМУ № 413 в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом власника та без повідомлення відповідного органу про прийняття працівників на роботу до початку роботи працівників за укладеним трудовим договором.

Перший заступник начальника управління Держпраці у Житомирської області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 18.11.2019 № ЖТ2337/94/АВ прийняв Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 22.11.2019 ЖИ123/ЖТ2337/94/АВ/П/ТД-ФС (а.с.19-20), якою наклав штраф на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190 грн.

Як вбачається зі спірної постанови, нею встановлено порушення позивачем ч.3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413 від 17.06.2015 (допуск громадянина ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу), у зв`язку із чим на позивача був накладений штраф на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В Розділі ІІІ акту № ЖТ2337/94/АВ від 18.11.2019 (а.с.27) зазначено:

"В ході проведення інспекційного відвідування 12.11.2019 о 15 год. 05 хв. з виїздом на місце здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 ... встановлено наступне. На робочому місці за полірувальним станком працював гр. ОСОБА_2 . Згідно наданих письмових пояснень ФОП ОСОБА_1 гр. ОСОБА_2 12.11.2019 "прийшов попробувати працювати на полірувальному станку...".

Згідно наказу № 2 від 13.11.2019 ОСОБА_2 прийнято на роботу полірувальником каменю. ...

Порушення усунуто під час проведення інспекційного відвідування."

З наданих під час інспекційного відвідування письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.11.2019 (а.с.37, 62) видно, що 12.11.2019 ОСОБА_2 прийшов до позивача влаштовуватися на роботу, та не вбачається, що останній до такої роботи був допущений.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 від 12.11.2019 (а.с. 38, 62), на момент перевірки він знаходився в цеху та курив, працює на посаді "Стажувальник на поліровочному станку" з 12.11.2019, режиму роботи не знає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що 12.11.2019 він ніякої роботи у ФОП ОСОБА_1 він не виконаував, за полірувальним станком не працював; 12.11.2019 до обіду прийшов до ФОП ОСОБА_1 з метою влаштуватись на роботу, написав заяву про прийняття на роботу полірувальником каменю (а.с.40) та в цей же день, за вказівкою ОСОБА_1 , після обіду прийшов на робоче місце, щоб показати свої навички та оформити документи про працевлаштування; ОСОБА_1 на місці не було; прибули працівники Держпраці, якім він написав пояснення (а.с.38, 62); потім прибув ОСОБА_1 , але документи про працевлаштування були оформлені вже на наступний день.

Ніяких доказів на підтвердження того, що 12.11.2019 на робочому місці, як вказано в акті № ЖТ2337/94/АВ від 18.11.2019 (а.с.27), за полірувальним станком працював гр. ОСОБА_2 , відповідачем не надано.

Враховуючи покази свідка ОСОБА_2 , надані під час інспекційного відвідування письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.11.2019 (а.с.37, 62), заяву ОСОБА_2 про прийняття на роботу полірувальником каменю від 12.11.2019 (а.с.40), які узгоджуються між собою. суд вважає доказаним, що 12.11.2019 ОСОБА_2 перебував у ФОП ОСОБА_1 з метою працевлаштування полірувальником каменю, ніякої роботи не виконував та був працевлаштований 13.11.2019 (а.с.59, 61).

Оскільки відповідачем не доказано факту допуску 12.11.2019 ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору та, як передбачено ч.2 ст. 77 КАС України, відповідно, і правомірності спірного рішення, суд визнає постанову від 22.11.2019 ЖИ123/ЖТ2337/94/АВ/П/ТД-ФС протиправною та скасовує її.

Щодо твердження позивача, що серед підстав для накладення штрафу, такого документа як акт інспекційного відвідування "Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" не передбачено, то суд вважає його хибним з наступних підстав.

Згідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штрафи накладаються, крім іншого, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Згідно п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26 квітня 2017 р. № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Тобто на підставі акту, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, який здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань і у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників, накладаються штрафи.

Щодо твердження позивача, що інспекційне відвідування проведено безпідставно, то суд не приймає його до уваги, оскільки перевірка проводилась відповідно до наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 11.11.2019 № 2072 (а.с.31), предметом дослідження в даній справі не є правомірність проведення перевірки, доказів визнання протиправним та скасування наказу від 11.11.2019 № 2072 позивачем не надано.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18а, м. Житомир, 10008, код 39790560) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Житомирській області № ЖИ/123/ЖТ2337/94/АВ/П/ТД-ФС від 22.11.2019 про накладення штрафу.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 10 березня 2020 року