Рішення № 88112979, 27.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/12518/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД» (далі – ТОВ «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі – Дніпропетровська митниця ДФС, відповідач) про коригування митної вартості товарів №UA110180/2019/400100/1 від 26.11.2019р.;

- визнання протиправною та скасування картки відмови Дніпропетровської митниці ДФС у прийнятті митної декларації № UA110180.2019.419879 від 25.11.2019р.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що підприємством для митного оформлення і підтвердження митної вартості товарів надано належні та достатні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, дозволяють провести обчислення митної вартості. Також позивач вважає, що відмова митниці у визнанні заявленої декларантом митної вартості є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.

Ухвалою суду від 16.12.2019р. позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано відзив на позов. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що за результатами митного контролю виявлено розбіжності у заявлених позивачем відомостях про митну вартість товарів та декларантом не надано належних документів для підтвердження всіх складових митної вартості товарів, зокрема, витрат на транспортування, тому застосовано коригування митної вартості товару за резервним методом. Таким чином, посадові особи митного органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року здійснено заміну первинного відповідача на його правонаступника.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2019 року між продавцем – Компанією ЗАО «SCT Lubricants» (Литва) та покупцем – ТОВ «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД» (Україна) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №SCT (Р)/2019.19-SIN, за умовами якого поставка товару здійснювалась на умовах EXW Клайпеда (Інкотермс 2010), розрахунки за товар здійснювались на умовах передплати.

06.11.2019 року виставлено рахунок-проформу НН-5152 на поставку товару загальною вартістю 32'000,36дол.США та 14.11.2019 року сплачено у повному обсязі, що підтверджено SWIFT-платежем.

25.11.2019 року позивач для митного оформлення товару подав митну декларацію №UA110180/2019/419879, митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано: зовнішньоекономічний договір №SCT (Р)/2019.19-SIN від 07.02.2019 та доповнення до нього від 25.09.2019 року, рахунок – проформу НН-2271 від 20.05.2019 року, рахунок-фактуру (інвойс) FAS Nr.0079062 від 20.11.2019, рахунок-фактуру (інвойс) FAS Nr.0079063 від 20.11.2019, рахунок-фактуру (інвойс) MUI Nr.0012280 від 20.11.2019, автотранспортну накладну (CMR) від 20.11.2019, сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 від 20.11.2019 року №А123697, висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 14.12.2018 року №142008200-1279, SWIFT-платіж від 14.11.2018 року. Для підтвердження витрат на транспортування товарів надано довідку про транспортні витрати по перевезенню вантажу №112 від 15.11.2019 року та рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №110 від 25.11.2019 року, а також копії митних декларацій країни відправлення №19LTLC0100EK1CAC00 та №19LTLC0100EK1CAC26 від 20.11.2019 року.

25.11.2019 року відповідач направив електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

Для підтвердження фактурної вартості товарів ТОВ «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД» додатково надано прйс-лист від 20.11.2019 року.

Декларантом встановлено, що у SWIFT-платежі від 14.11.2019 року помилково зазначено рахунок – проформу НН-2271 від 20.05.2019 року, замість рахунку – проформи НН-5152 від 06.11.2019 року, тому у порядку та строки, визначені законом звернувся до митного органу для виправлення помилки, про що 05.12.2019 року митним органом складено аркуш коригування.

26.11.2019 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110180/2019/400100/1, яким збільшено митну вартість товару №1 «фільтри для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання» (заявлена митна вартість – 2,93 дол/кг) та товару №3 «фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння» (заявлена декларантом митна вартість – 5,26 дол/кг).

Митну вартість товару №1 скориговано із застосуванням резервного методу до рівня 7,15 дол/кг (за ЕМД UA100030/2019/413013 від 19.11.2019).

Митну вартість товару №3 скориговано із застосуванням другорядного методу до рівня 8,01 дол/кг (за ЕМД UA100030/2019/412950 від 18.11.2019).

Коригування митної вартості стало підставою для видачі картки відмови №UA110180/2019/00187 у прийнятті митної декларації №UA110180.2019.419879 від 25.11.2019.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач з їх оскарженням звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України (надалі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України, оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст.257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.У зв`язку з чим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у SWIFT-платежі від 14.11.2019 року помилково зазначено рахунок – проформу НН-2271 від 20.05.2019 року, замість рахунку – проформи НН-5152 від 06.11.2019 року, тому дана помилка виправлена шляхом письмового звернення до відповідача, за результатом якого складено аркуш коригування.

Крім того, зазначений SWIFT-платіж містить посилання на номер зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом подано: довідку про транспортні витрати по перевезенню вантажу №112 від 15.11.2019 та рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №110 від 25.11.2019, виставлений ПП «Росента».

Транспортування товару відбулось на підставі міжнародної автотранспортної накладної (CRM) від 20.11.2019 року, перевізником якого виступав ТОВ «Центр Біопалива» із зазначенням автомобільних транспортів з реєстраційними номерними знаками, які співпадають у довідці про транспортні витрати по перевезенню вантажу та рахунок-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності митної декларації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3'842грн. 00коп., сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №5888 від 10.12.2019р.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180.2019.419879 від 25.11.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110180/2019/400100/1 від 26.11.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНГЛ-ОІЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42711075) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) судовий збір у розмірі 3'842грн. 00коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова