Рішення № 88112740, 11.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 р. Справа № 120/429/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради та заступника Вінницького міського голови Тимощука Сергія Володимировича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької міської ради (відповідач 1) та заступника Вінницького міського голови Тимощука С.В. (відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача 2 щодо неналежного розгляду скарги позивача від 21.01.2020;

- зобов`язати відповідача 2 провести розгляд скарги позивача від 21.01.2020 та надати аргументовану відповідь із забезпеченням прав позивача, передбачених ст.ст. 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", зокрема правом бути запрошеним, присутнім при перевірці, розгляді скарги, надавати особисто аргументи особі, що перевіряє скаргу, та знайомитись з матеріалами перевірки;

- стягнути з відповідача 1 на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21.01.2020 позивач звернувся до Вінницької міської ради зі скаргою, в якій просив здійснити її розгляд за обов`язковою участю позивача. Однак вже 04.02.2020 позивачу було надано відповідь за підписом заступника Вінницького міського голови Тимощука С.В. Відтак, на думку позивача, розгляд його скарги відбувся з порушенням ст.ст. 5, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", а саме з позбавленням права особисто викладати аргументи особі, що перевіряла скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги, знайомитись з матеріалами перевірки, подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу та бути присутнім при розгляді скарги. При цьому позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний запросити його на розгляд скарги, оскільки в іншому випадку практична реалізація вищевказаних прав є неможливою.

Таким чином, позивач вважає, що під час розгляду його звернення відповідачі діяли неправомірно та порушили його законні права, оскільки здійснили розгляд скарги без його участі. Водночас цими діями позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 100000,00 грн.

07.02.2020 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме листа Вінницької міської ради від 06.02.2020 № К-01-13331/1-00-10 за підписом начальника відділу звернень апарату міської ради та її виконкому Єлізарової І.Є.

Ухвалою суду від 11.02.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду. Також судом вирішено долучити до матеріалів справи наданий позивачем лист Вінницької міської ради від 06.02.2020 № К-01-13331/1-00-10.

28.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника Вінницької міської ради Федчишина В.А.

У відзиві зазначається, що 21.01.2020 позивач звернувся на офіційний сайт Вінницької міської ради зі зверненням, в якому просив вжити заходи для повернення на картку вінничанина коштів в сумі 4,00 грн, надати письмову інформацію про можливість перевіряти баланс картки, а також притягнути до відповідальності винних у ненаданні належної, своєчасної інформації про можливість перевірити баланс картки. Водночас розгляд скарги заявник просив здійснювати за його участі.

Вказане звернення зареєстроване відділом звернень Вінницької міської ради 21.01.2020, вх. № К-01-7555.

23.01.2020 на адресу позивача направлено лист-запрошення за вих. № К-01-7555/01-04, в якому повідомлено про призначення розгляду скарги від 21.01.2020 (вх. № К-01-7555) на 9:00 год 28.01.2020. Однак у призначений час позивач не з`явився, що зафіксовано в акті від 28.01.2020.

Також відповідач зазначає, що 29.01.2020 на електронну адресу міської ради надійшов лист, в якому позивач повідомляв про неможливість прибуття на розгляд скарги 28.01.2020, оскільки отримав запрошення лише 28.01.2020.

За цих обставин на адресу позивача надіслано лист від 31.01.2020 № К-01/7555/01-11, № К-11-10757/01-11, яким позивача повторно запрошено на розгляд його скарги на 14:00 год 07.02.2020. Але позивач не з`явився, про що було складено відповідний акт.

Відтак, на думку відповідача, звернення позивача правомірно розглянуто без його участі, з наданням обґрунтованої письмової відповіді № К-01-7555/1-00-10 від 18.02.2020.

Враховуючи наведене відповідач вважає, що не порушував прав позивача та розглянув його скаргу з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян".

Одночасно відповідач звертає увагу на те, що лист-відповідь виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.02.2020 № К-01-6715/1-11-10, на який посилається позивач у позовній заяві, стосується аналогічного звернення позивача, яке було зареєстроване 20.01.2020 за № К-01-6715, та адресоване директору департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради Романенку В.Б. Крім того, лист від 06.02.2020 № К-01-13331/1-00-10 за підписом начальника відділу звернень апарату Вінницької міської ради та її виконкому ОСОБА_2 . також не стосується спірних відносин, оскільки наданий у відповідь на звернення позивача від 05.02.2002 (вх. № К-01-13331) щодо розгляду його скарги від 20.01.2020 (вх. № К-01-6715).

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду відзиву відповідача, суд зважає на таке.

В силу положень абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Разом з тим, відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Отже, Конституцією України передбачено винятки із загального правила щодо обов`язкового представництва інтересів особи в суді виключно адвокатом, а також представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування виключно прокурорами або адвокатами починаючи з 01.01.2020. Такі винятки поширюються, зокрема, на так звані "малозначні справи".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частиною першою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Враховуючи наведені норми та з огляду на те, що ця справа є малозначною і розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про можливість прийняття до розгляду відзиву відповідача за підписом представника Вінницької міської ради Федчишина В.А., який діє як представник відповідача на підставі довіреності за № 14 від 03.01.2020.

10.03.2020 до суду надійшла відповідь на відзив. Однак за змістом положень ч. 3 ст. 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Відтак суд не приймає до розгляду та під час ухвалення рішення не бере до уваги відповідь позивача на відзив та додані до неї документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 21.01.2020 позивач звернувся до Вінницького міського голови на офіційному сайті міської ради (https://www.vmr.gov.ua/Lists/CitizenAddressResponses/DispForm.aspx?ID=13405). Таке звернення зареєстроване відділом звернень Вінницької міської ради 21.01.2020 під вх. № К-01-7555. В пункті 4 свого звернення позивач просив розглянути скаргу за його участю.

Звернення позивача передано на розгляд профільному департаменту економіки і інвестиції Вінницької міської ради. Водночас, беручи до уваги прохання заявника, було вирішено здійснити розгляд звернення в його присутності.

З цією метою 23.01.2020 на адресу позивача рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслано лист-запрошення за № К-01-7555/01-04, в якому позивача для розгляду по суті звернення від 21.01.2020 № К-01-7555 запрошено на 09:30 год 28.01.2020 в кімнату особистого прийому № 3 приміщення відділу звернень апарату Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Вказаний лист позивач отримав 28.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2105015656224.

Позивач на розгляд його звернення не прибув, у зв`язку з чим посадові особи Вінницької міської ради склали відповідний акт від 28.01.2020.

29.01.2020 на електронну адресу Вінницької міської ради позивач надіслав лист (вх. № К-11-10757), в якому зазначив, що отримав запрошення від 23.01.2020 № К-01-7555/01-04 із запізненням, а тому не може з`явитися на розгляд його звернення 28.01.2020.

Враховуючи зазначений лист, відповідач направив на адресу позивача лист від 31.01.2020 № К-01-7555/01-11, № К-11-10757/01-11, яким повторно запросив позивача на 14:00 год 07.02.2020 для розгляду звернення від 21.01.2020. При цьому позивача повідомлено, що у разі його неявки розгляд скарги буде проведено без його участі.

Як видно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2105015800040, вказаний лист позивач отримав 03.02.2020.

Разом з тим, на розгляд свого звернення позивач не з`явився та про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано в акті від 07.02.2020 за підписом начальника відділу фінансового аналізу та тарифної політики управління економічної політики департаменту економіки і інвестицій міської ради Вернигори Т. ОСОБА_3 ., директора КП "Вінницякартсервіс" Бабіної К.В., заступника начальника відділу з житлово-комунальних питань, транспорту, зв`язку департаменту правової політики та якості міської ради Федчишена В.А., головного спеціаліста відділу інформатизації департаменту інформаційних технологій міської ради Бондарчука О.А. та заступника начальника відділу звернень апарату міської ради та її виконкому Килимник ОСОБА_4 .М.

18.02.2020 за вих. № К-01-7555/1-00-10 позивачу надіслано лист-відповідь за результатами розгляду його скарги від 21.01.2020, вх. № К-01-7555.

Окрім того, текст відповіді 18.02.2020 опубліковано на офіційному сайті Вінницької міської ради в розділі "Публічні звернення громадян" (https://www.vmr.gov.ua/Lists/CitizenAddressResponses/DispForm.aspx?ID=13405).

Водночас позивач зазначає, що на його звернення від 21.01.2020 відповідач надав відповідь за підписом заступника Вінницького міського голови Тимощука С.В. від 04.02.2020, а отже здійснив розгляд скарги без участі позивача, що є порушенням вимог ст.ст. 5, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Закон України "Про звернення громадян".

Так, частиною першою статті 1 цього Закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

В силу положень ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Виходячи зі змісту позовних вимог та наведених позивачем обґрунтувань, предмет спору у цій справі стосується розгляду звернення позивача без його участі і, як наслідок, порушення права позивача бути запрошеним, присутнім при перевірці та розгляді скарги, надавати особисто аргументи особі, що перевіряє скаргу, та знайомитись з матеріалами перевірки.

В цьому контексті суд враховує, що згідно із ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Водночас статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У своєму зверненні від 21.01.2020, вх. № К-01-7555, позивач дійсно просив здійснити розгляд скарги за його участі.

Водночас з наданих суду доказів вбачається, що відповідач вжив необхідних заходів для розгляду вказаного звернення в присутності позивача.

Так, листами від 23.01.2020 № К-01-7555/01-04 та від 31.01.2020 № К-01-7555/01-11, № К-11-10757/01-11 позивача двічі було запрошено до Вінницької міської ради для розгляду скарги від 21.01.2020 № К-01-7555.

При цьому обставини справи вказують на те, що про розгляд свого звернення, який мав відбутися 07.02.2020, позивач повідомлявся завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Втім, позивач на запрошення не з`явився та про причини неприбуття відповідача не повідомив, що зафіксовано в акті від 07.02.2020.

Відтак 18.02.2020, тобто в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", позивачу надано відповідь на скаргу від 21.01.2020 № К-01-7555, зміст якої також оприлюднено на офіційному сайті Вінницької міської ради.

Отже, відповідач належним чином виконав свій обов`язок щодо розгляду звернення за участю заявника та створив необхідні умови для реалізації позивачем своїх прав, визначених статтею 18 Закону України "Про звернення громадян", зокрема права бути запрошеним, присутнім при перевірці та розгляді скарги, надавати особисто аргументи особі, що перевіряє скаргу, та знайомитись з матеріалами перевірки.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що звернення позивача від 21.01.2020 № К-01-7555 було розглянуте з дотриманням вимог ст.ст. 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", а порушення, про які зазначає позивач, в ході розгляду справи не підтвердились та спростовані відповідачем.

Щодо відповіді Вінницької міської ради від 04.02.020 № К-01-6715/1-00-10 за підписом заступника міського голови Тимощука С.В., то, як встановлено судом, ця відповідь була надана на звернення позивача від 20.01.2020 за вх. № К-01-6715. Отже, вона не стосується предмету доказування та не має значення для розгляду цієї справи.

Крім того, позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на лист від 06.02.2020 № К-01-13331/1-00-10 за підписом начальника відділу звернень апарату Вінницької міської ради та її виконкому Єлізарової І ОСОБА_5 . На думку позивача, цим листом підтверджується той факт, що станом на 25.01.2020 він не отримував запрошення на розгляд його звернення, який призначався на 28.01.2020.

Судом досліджено вказану відповідь та встановлено, що вона знову-таки стосується звернення позивача від 20.01.2020 № К-01-6715, а тому не може вважатися належним доказом у цій справі.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача 2 щодо неналежного розгляду скарги позивача від 21.01.2020 слід відмовити.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога – вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, при відмові у задоволенні основної позовної вимоги, суд відмовляє також у задоволенні похідних позовних вимог. При цьому в адміністративній справі вимоги про відшкодування шкоди завжди є похідними, оскільки прямо залежать від вимог щодо вирішення публічно-правового спору про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відтак, враховуючи відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача 2 щодо неналежного розгляду скарги позивача від 21.01.2020 (основна вимога), не підлягають задоволенню також похідні від неї вимоги, а саме про зобов`язання відповідача 2 надати позивачу аргументовану відповідь із забезпеченням прав, передбачених ст.ст. 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", та про стягнення з відповідача 1 на користь позивача моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, суд зауважує, що 10.03.2020 від позивача до суду надійшло повідомлення про відсутність в електронній справі окремих матеріалів, поданих суду в паперовому вигляді, зокрема відзиву на позовну заяву та довіреності представника відповідача. У зв`язку з цим позивач просить суд доповнити електронну справу такими документами.

Проте вказане клопотання не може бути задоволене, оскільки, як видно з інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС), відповідні матеріали збережені в електронному форматі та повинні відображатися в електронній справі.

Оскільки ухвалою суду від 10.02.2020 позивача звільнено від сплати судового збору, а витрат суб`єкта владних повноважень, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач 1: Вінницька міська рада (код ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач 2: заступник Вінницького міського голови Тимощук Сергій Володимирович (службова адреса: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050).

Рішення суду складено та підписано суддею 11.03.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович