Рішення № 88112266, 10.03.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/14090/19

Провадження № 2/219/982/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю: секретаря судового засідання Дубаніної О.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмуті в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у вказаній квартирі, але з 14 липня 2014 року, тобто більш ніж 5 років, він, у зазначеній квартирі, фактично не проживає. Цей факт підтверджується актом про не проживання від 28.11.2019 року. Відповідач з 14 липня 2014 року мешкає в Росії де і знаходитися в даний час і, саме з цього періоду відповідач - ОСОБА_2 , жодного разу не з`явився в квартирі, де він зареєстрований і всі обов`язки по оплаті комунальних послуг, покладені на позивача. Майна, включаючи особисті речі ОСОБА_2 у квартирі немає.

Реєстрація відповідача у квартирі, створює позивачу перешкоди вільно володіти та користуватися нею. Комунальні служби, що надають послуги по утриманню будинку в своїх розрахунках (квитанціях) вказують кількість мешканців, з урахуванням відповідача, та нараховують по своїм тарифам відповідні розміри грошових коштів, які він має сплатити. Крім того, позивач не має можливості оформити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі викладених обставин позивач вимушена звернутися до суду із дійсним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити на підставі викладених у ньому обставин. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 , є комунальною власністю, не приватизована. В зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 (квартиронаймач), ОСОБА_3 (чоловік), ОСОБА_2 (син) (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 25.09.2003 року Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області (а.с.13).

Згідно довідки виданої Начальником відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб Часовоярської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 має наступний склад сім`ї: син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

Згідно з актом про не проживання складеним 28.11.2019 року, ОСОБА_2 , не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 14.07.2014 року по теперішній час (а.с.60).

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Бахмутської районної державної адміністрації №98 від 22.01.2020 року, ОСОБА_2 не перебуває на обліку опікунів та піклувальників служби у справах дітей Бахмутської райдержадміністрації (а.с.37).

Як вбачається з листа Управління охорони здоров`я Бахмутської міської ради №01-36/133 від 24.01.2020 року, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , до комунальних некомерційних підприємств, підпорядкованих Управлінню, з 24.07.2017 року по теперішній час за лікуванням або отриманням медичної допомоги не звертався, на обліку не перебуває (а.с.38).

Як вбачається з листа Бахмутського об`єднаного міського військового комісаріату №4/539 від 27.01.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військовому обліку в Бахмутському ОМВК не перебуває.

Як вбачається з листа Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області №2941/201/01-2020 від 10.02.2020 року, Бахмутським ВП ГУНП в Донецькій області здійснена перевірка відносно громадянина ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Часів Яр Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Наявна інформація за обліками обліково-довідкової картотеки УІАП ГУНП Донецької області щодо перебування гр. ОСОБА_2 в державному розшуку як особи, яка переховується від органів досудового розслідування. Станом на 07.02.2020 розшук особи не припинений, місцезнаходження гр. ОСОБА_2 не встановлено. Відповідно до обліків інформаційно-пошукових систем будь-які інші відомості відносно гр. ОСОБА_2 після оголошення особи у розшук відсутні (а.с.50).

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

З аналізу вказаної норми слідує, що наявність у особи статусу наймача або члена сім`ї наймача не є визначальним при вирішенні питання щодо їх права на користування житловим приміщенням та реєстрацію в ньому. Обов`язковою умовою для цього є встановлення факту відсутності особи в займаному ним приміщенні понад встановлені законом строки без поважних на те причин, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в п. 9 Постанови Пленуму № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Відповідно до положень ст.72 ст.71 Житлового кодексу Української РСР , ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться виключно в судовому порядку. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі такого судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання, що в повному обсязі відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала показання про те, що ОСОБА_2 востаннє вона бачила приблизно в травні 2014 року. Коли проводили перепис осіб по військовому обліку було встановлено, що на військовому обліку він не перебуває. Відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації, точне місцезнаходження його свідок не знає. Зазначила, що речей, які б належали відповідачу вона не бачила, матері він не допомагає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала показання про те, що відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації біля 6 років. Точне місце його знаходження свідку невідоме.

Оцінюючи докази у їх сукупності, в тому числі показання свідків, які повідомили про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оскільки відповідач не проживає за місцем реєстрації понад шість місяців без поважних причин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.71,72 Житлового кодексу Української РСР, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2020 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_2 /, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_3 /, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М.Фролова