Рішення № 8811223, 01.04.2010, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа №2-545/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року Шевченківський райсуд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Чебан В.М.

при секретарі - Гладчук А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача, посилаючись на те, що 18.02.2008 р. між ним та відповідачем був укладений кредитно-заставний договір № CVRSAL 00000001, у відповідності до п.п. 2.1, 17.1 якого банк зобов»язується надати кредит у розмірі 21326,17 доларів США. Згідно із п.7.1.2. Договору валютою кредиту є долар США. У відповідності до п.17.8. Договору, Позичальник зобов»язується сплатити щомісячний платіж в розмірі 376,98 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним. Згідно п. 17.1.6. Договору процентна ставка по кредиту складає 11,88 річних.

Відповіддю від 21.09.2009 року №6475 на його лист від 24.06.2009 року йому було повідомлено, що у відповідності до п.6.3.1 Договору, йому збільшено процентну ставку по кредиту. В цьому листі його повідомлено, що дане підвищення процентної ставки відбулося 08.01.2009 року на підставі листа, якого ніби-то йому було відправлено. Окрім того, йому стало відомо від менеджера та касира, що крім підвищення процентної ставки, Відповідач в односторонньому порядку зобов»язує його сплачувати плату за резервування. Зазначені дії банку щодо підвищення процентної ставки по кредиту та встановлення плати за резервування вважає незаконними з огляду на наступні обставини та положення законодавства.

Так, у відповідності до п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. з наступними змінами і доповненнями, про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

В порушення зазначених вимог Закону Відповідач жодним чином не повідомив його про зміну відсоткової ставки по кредиту, що відбулося, як вказує Відповідач, 08.01.2009 року.

Вказівка Відповідача про те, що ним на його ( позивача), адресу був відправлений лист з повідомленням про зміну відсоткової ставки не відповідає дійсності.

Згідно із п.2.4. Постанови правління Національного банку України «Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10.05.2007 року р. №168 – банки зобов»язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

Зазначені дії щодо порушення порядку підвищення відсотків по кредиту також відносяться і до покладення на неї (позивача) обов»язку сплачувати крім щомісячних платежів комісію за резервування, при тому, що Договором даний обов»язок не передбачений, а повідомлення про це йому також не було відправлено.

Окрім того, а ні умовами кредитно-заставного договору, а ні іншими документами не передбачена можливість Відповідача встановлювати на свій розсуд додаткові плати, які не передбачені Договором.

Що стосується права сплачувати щомісячні платежі в національній грошовій одиниці, то позивач в позові зазначає, що у відповідності до ст.5 Декрету КМ України, валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. На здійснення валютних операцій Національний банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Таким чином, позивач вважає, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Отже, предметом Договору кредиту між нею (позивачем) та Відповідачем є надання Відповідачем кредиту в іноземній валюті в розмірі 21326,17 доларів США. А враховуючи положення ч.4 ст.5 вищевказаного Декрету КМ України, вказана валютна операція потребує отримання однією із сторін індивідуальної ліцензії. Проте, дана ліцензія, як у неї, так і у Відповідача відсутня.

На підставі викладеного, позивач просила суд визнати підвищення ПАТ КБ «ПриватБанк» відсоткової ставки до 15% річних, а також встановлення плати за резервування у розмірі 4,8% річних за кредитно-заставним договором № CVRSAL 00000001 від 18.02.2008 року – недійсним. Визнати право сплачувати щомісячні платежі, неустойку, страхові платежі в національній валюті України – гривні, за курсом Національного банку України на день здійснення платежу.

Зобов»язати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 з 24.04.2009 року щомісячних платежів у зв»язку з їх збільшенням , зарахувавши отриману різницю по щомісячним платежам в рахунок дострокового погашення кредитно-заставного договору № CVRSAL 00000001 від 18.02.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному об»ємі та дав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні за безпідставністю. Зауважив на тому, що зміна відсоткової ставки відбулась 01.02.2009 року, а лист про її зміну був направлений 08.01.2009 року. При цьому, банк послав цей лист простою поштою, без повідомлення. Доказів про те, що банк взагалі посилав даного лист, вони не можуть суду представити.

Суд, вислухавши думки сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судом встановлено , що 18.02.2008 р. між сторонами був укладений кредитно-заставний договір № CVRSAL 00000001, у відповідності до п.п. 2.1, 17.1 якого банк зобов»язується надати кредит у розмірі 21326,17 доларів США. Згідно із п.7.1.2. Договору валютою кредиту є долар США. У відповідності до п.17.8. Договору, Позичальник зобов»язується сплатити щомісячний платіж в розмірі 376,98 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним. Згідно п. 17.1.6. Договору процентна ставка по кредиту складає 11,88 річних. (а.с. 14-20)

24.06.2009 року Позивачка звернулась до Відповідача з письмовою заявою з проханням повідомити її офіційним листом про зміни в кредитному договорі від 18.02.2009 р., а також надати виписку по рахунку, на що отримала відповідь від 21.09.209 року, в якій Позивачу було повідомлено, що у відповідності до п.6.3.1 Договору, їй збільшено процентну ставку по кредиту. А також зазначено, що 08.01.2009 року Позивачу було направлено лист (повідомленя) про зміну процентної ставки за Договором. (а.с. 21, 26)

Таким чином, лише у вересні 2009 року позивач дізнався про те, що відповідачем з 01.02.09 року в односторонньому порядку збільшений розмір процентної ставки за кредитним договором , що , на думку суду, суперечить вимогам ст. 1056-1 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1056-1 ЦК України, введеної в дію з 10 січня 2009 року, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Судом встановлено, що ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” в односторонньому порядку збільшив з 01 лютого 2009 року відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 15 % річних, а також в односторонньому порядку зобов»язав Позивача сплачувати плату за резервування, яка складає 4,8 % річних. (а.с. 26, 54-55)

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з п. 6.3.1. укладеного кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитними коштами при зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара США.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України „ Про захист прав споживачів” у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Згідно із п.2.4. Постанови правління Національного банку України «Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10.05.2007 року р. №168 – банки зобов»язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

При цьому, судом встановлено, що Відповідач належним чином не повідомив Позивача про збільшення процентної ставки за кредитним договором та про зобов»язання Позивача сплачувати плату за резервування.

Позичальник своєї згоди на зміну умов кредитування не давав , графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки йому не направлявся, фактичне підвищення відсотків відбулося з квітня 2009 року.

Зазначені обставини в судовому засіданні не заперечував сам представник Відповідача .

Згідно листа Чернівецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 18.11.2009 р. по розгляду звернення щодо надходження листа за адресою: вул.Гончарова, 17/8 м.Чернівці на ім»я ОСОБА_1 вбачається, що проведеною Чернівецькою дирекцією УДППЗ «Укрпошта» перевіркою встановлено, що надходження у січні місяці поточного року рекомендованої кореспонденції на прізвище ОСОБА_1 по вищезазначеній адресі та яка б була відправлена із м.Дніпропетровськ – не було. (а.с. 58)

Зазначені дії щодо порушення порядку підвищення відсотків по кредиту також відносяться і до покладення на позивача обов»язку сплачувати крім щомісячних платежів комісію за резервування, при тому, що Договором даний обов»язок не передбачений, а повідомлення про це позивачу також не було відправлено. Окрім того, а ні умовами кредитно-заставного договору, а ні іншими документами не передбачена можливість Відповідача встановлювати на свій розсуд додаткові плати, які не передбачені Договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку , що позовні вимоги в частині визнання підвищення ПАТ КБ «ПриватБанк» відсоткової ставки та встановлення плати за резервування за кредитно-заставним договором № CVRSAL 00000001 від 18.02.2008 року недійсним, а також зобов»язання ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 з 24.04.2009 року щомісячних платежів у зв»язку з їх збільшенням, зарахувавши отриману різницю по щомісячним платежам в рахунок дострокового погашення кредитно-заставного договору № CVRSAL 00000001 від 18.02.2008 року – є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог стосовно визнання права сплачувати щомісячні платежі , неустойку, страхові платежі в національній валюті України – гривні, за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

За приписами статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Виходячи з вищевикладеного банківський кредит взагалі і в іноземній валюті зокрема, за своєю правовою природою не ототожнюється із договором купівлі-продажу, а іноземна валюта є не засобом платежу, а валютою виконання зобов'язання.

Посилання позивача на вимоги статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки на даний час законодавець не визначив межі термінів і сум надання /одержання/ кредитів в іноземній валюті. Пунктами "в" та "г" частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, операції щодо: 1) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; 2) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, законодавець встановив чіткі умови щодо обов'язковості наявності індивідуальної ліцензії для здійснення валютної операції. Виходячи з положень коментованої статті, обов'язковість одержання індивідуальної ліцензії на проведення валютної операції зумовлено лише у випадках перевищення встановлених законодавством меж термінів і сум таких кредитів, та у випадках використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави. Оскільки чинним законодавством України не встановлені будь-які обмеження щодо граничних розмірів сум та термінів повернення кредитів в іноземній валюті, тому здійснення операцій по отриманню чи наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог стосовно визнання права сплачувати щомісячні платежі , неустойку, страхові платежі в національній валюті України – гривні, за курсом Національного банку України на день здійснення платежу слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись: ст.ст. 192, 526, 651, 652, 1056-1 ЦК України ; ч. 4 ст. 11 Закону України „ Про захист прав споживачів” , ст.ст. 2, 47, 49, 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги - ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2, до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача задовольнити частково.

Визнати підвищення ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку відсоткової ставки до 15% річних, а також встановлення плати за резервування у розмірі 4,8% річних за кредитно-заставним договором № CVRSAL 00000001 від 18.02.2008 року – недійсним.

Зобов»язати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 з 24.04.2009 року щомісячних платежів у зв»язку з їх збільшенням , зарахувавши отриману різницю по щомісячним платежам в рахунок дострокового погашення кредитно-заставного договору № CVRSAL 00000001 від 18.02.2008 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави – судові витрати в сумі 17 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: