Ухвала суду № 88110344, 21.02.2020, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/396/20

Провадження № 2-з/376/9/2020

У Х В А Л А

"21" лютого 2020 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агросолюшнс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яремчук Марина Володимирівна, Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Іванець Василь Васильович про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації речового права,-

встановив :

20.02.2020 року до Сквирського районного суду Київської області надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обгрунтування клопотання позивачка ОСОБА_1 вказала, що згідно до договору оренди землі б/н від 16.08.2012 року, ОСОБА_2 передала Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОСОЛЮШНС», в особі директора Завадського Віталія, в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області, загальною площею 1,2506 га, в тому числі ріллі 1,2506, яка належала Орендодавцю згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , виданого 22.06.2006 року Сквирською районною державною адміністрацією, кадастровий номер земельної ділянки 322 408 72 00:03:010:0014.

Крім цього, між зазначеними сторонами в подальшому було укладено Додаткову угоду б/н від 10.11.2016 року, якою викладено п. 6 договору оренди в наступній редакції: «Договір укладено на 12 років», тобто, відбулася пролонгація зазначеного договору оренди землі.

Також, на підставі договору оренди землі б/н від 09.10.2016 року ОСОБА_2 , передала Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОСОЛЮШНС», в особі директора Завадського Віталія Станіславовича, в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області, загальною площею 1,2505 га, в тому числі ріллі 1,2505, яка належала Орендодавцю згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого Яремчук М.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.11.2014 року за №3 121 право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 7839787, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 511940332000, кадастровий номер земельної ділянки 322 408 7200:03:010:0016.

Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.08.2018 року, виданого виконавчим комітетом Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Остання визначена як Орендодавець за вищевказаними договорами оренди землі і додаткової угоди до договору оренди землі та на момент смерті була власником відповідних земельних ділянок.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В. 21.02.2019 року видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 1/2018) зареєстроване в реєстрі за № 398. Відповідно до вказаного свідоцтва, за мною зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,2506 га, кадастровий номер 3224087200:03:010:0014, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, номер запису про право власності: 30404319, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1771122132240, що підтверджується Витягом з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 157183953 від 21.02.2019 року.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В. 21.02.2019 року видано позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 1/2018) зареєстроване в реєстрі за № 395, у відповідності до якого, за нею зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,2505 га, кадастровий номер 322 408 720 0:03:010:0016, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, номер запису про право власності: 30403016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 511940332000, що підтверджується Витягом з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 157172735 від 21.02.2019 року.

Після реєстрації за позивачкою права власності на зазначені земельні ділянки, вона із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналась про наявність оспорюваних Додаткової угоди до договору оренди землі та Договору оренди землі, які було укладено з ТОВ «АГРОСОЛЮШНС», при цьому, позивачкою встановлено, що зазначені правочини покійна ОСОБА_2 не укладала та не підписувала.

Зазначені обставини вказують на безпідставне використання ТОВ «АГРОСОЛЮШНС» земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_1 , а тому, позивачка вважає зазначені правочини недійсними та такими, що підлягають визнанню недійсними, у зв`язку із порушеннями її законних прав та інтересів.

На теперішній час є обґрунтована необхідність у використанні зазначених земельних ділянок Позивачем за їх цільовим призначенням.

Враховуючи умисне і цілеспрямоване порушення Відповідачем законних прав та інтересів Позивача, існує загроза незаконного розпорядження і можливого незаконного використання ним земельних ділянок, що перебувають у власності Позивача, що може унеможливити виконання рішення суду, та може призвести до спричинення шкоди законним інтересам Позивача як власника земельної ділянки, а також призвести до заподіяння Позивачеві збитків у вигляді недоотриманих доходів.

Позивач вважає, що на даний час відповідач може вжити заходів для того, щоб рішення суду не виконувалося: приховати або продати належне йому майно, відчужити його в інший спосіб третім особам тощо.

Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як наслідок, захист порушених прав позивача також стане неможливим.

Заявник просить вжити заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АГРОСОЛЮШНС», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яремчук Марина Володимирівна, третя особа: Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Іванець В.В. визнання Додаткової угоди до договору оренди землі недійсною; визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації речового права, шляхом винесення ухвали про заборону ТОВ «АГРОСОЛЮШНС» вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянками з кадастровими номерами:

I.3224087200:03:010:0014, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,2506 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада;

II.3224087200:03:010:0016, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,2505 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада

а саме: обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.З абезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суду необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Суд розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши на відповідність доказів викладеним обставинам, беручи до уваги предмет позову, обґрунтування необхідності вказаного виду забезпечення позову, вважає, що вимога щодо заборони вчиняти дії є обґрунтованою, а заява про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню, оскільки дійсно існує загроза незаконного розпорядження і можливого незаконного використання спірних земельних ділянок, що також може в подальшому унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку судом згідно ч. 3 ст.154 ЦПК України не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 153 ЦПК України Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149-153, 154, 258 - 261,353,354 ЦПК України, п. 20 Постанови Пленуму ВСУ України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5, п. Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року суд, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агросолюшнс», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яремчук Марина Володимирівна, Державний нотаріус Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Іванець Василь Васильович про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації речового права - задовольнити.

Заборонити ТОВ «АГРОСОЛЮШНС» вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянками з кадастровими номерами:

- 3224087200:03:010:0014, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,2506 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада;

- 3224087200:03:010:0016, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,2505 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, а саме: обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Копію ухвали направити для виконання у Сквирський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

З текстом ухвали можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Ухвала може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного відповідноїухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О. М. Коваленко