Рішення № 88110168, 20.02.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5355/19

Провадження № 2/369/1909/20

РІШЕННЯ

Іменем України

20.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїка О.В.,

за участю:

представника позивача Войтюк Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал» про стягнення пені за неналежне виконання зобов`язань, та збитків,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Петрівський квартал» про стягнення пені за неналежне виконання зобов`язань, та збитків.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 27 січня 2017 року між нею та ТОВ «Петрівський квартал» був укладений Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 .

У відповідності до умов п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 6 та ст. 656 Цивільного кодексу України продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_3 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що предметом Договору є майнові права на квартиру, які після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію реалізуються шляхом реєстрації покупцем права власності в установленому законом порядку. За умови виконання своїх обов`язків за цим договором продавець зобов`язаний передати покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.

Пунктом 1.4. договору сторони обумовили, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від продавця покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі квартири підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва та за умови повного виконання покупцем своїх зобов`язань за цим договором.

Реалізація покупцем майнових прав на квартиру шляхом реєстрації права власності в установленому законом порядку можлива виключно після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та за умови повного виконання покупцем своїх зобов`язань за цим договором.

В п. 3.1. Договору сторонами було обумовлено, що ціна майнових прав на квартиру на момент підписання договору становить 315403 грн., в тому числі ПДВ 52 567,17 грн., що еквівалентно 1 1902,00 США.

Дотримання покупцем строків оплати ціни договору підтверджується квитанцією № 20800499 від 30.01.2017 року № 20947148 від 06.02.2017 року та квитанції № 20970873 від 07.02.2017 року.

Позивачем були виконані свої грошові зобов`язання за договором купівлі продажу майнових прав, повністю сплачено вартість об`єкта будівництва, встановлену договором, тобто позивачем були вчинені дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або для набуття права на майнові права на цей об`єкт.

Відповідно до умов п. 2.4. договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - 30 грудня 2017 рік. продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Сторони договору встановили строки виконання боржником окремих зобов`язань (прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі цього договору.

Проте станом на день звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів об`єкт будівництва в експлуатацію неприйнятий, а отже продавцем порушено п. 2.4. договору щодо строків прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Також, п.п. 5.2.1. п. 5.2. договору визначено, що продавець зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за договором та виконувати інші функції і обов`язки згідно форвардного контракту.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що у разі недотримання орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), продавець сплачує пеню покупцю у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується.

Оскільки продавець не виконав своєчасно зобов`язання у відповідності до п. 2.4. договору, то на підставі п. 6.2. договору продавець зобов`язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% від ціни договору за кожний день прострочення згідно розрахунку за період прострочення з 03.04.2018 року по 22.04.2019 року за 384 днів прострочення сума нарахованої пені становить 4538,17 доларів США, що в еквіваленті становить 121114,75 грн..

Позивач зазначила, що внаслідок того, що вона була фактично позбавлена можливості користуватись об`єктом будівництва, вимушена буда продовжити договір оренди житла за адресою АДРЕСА_4 .

Факт поживання у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 підтверджується довідкою Виконавчого комітету Святопетрівської сільської ради від 19.04.2019 № 08-1/472.

Факт понесення збитків у вигляду сплати орендних платежів у розмірі 5 тисяч грн щомісячно протягом з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року підтверджується квитанціями про сплату орендних платежів та становить 60000 грн..

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 202, 203, 251, 530, ч. 1, 2 ст. 546, ст. 549, 599, 610, 611, 612, 627, ч. 3 ст. 651 ЦК України, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «Петрівський квартал» пеню за період прострочення з 0.04.2018 року по 22.04.2019 року у розмірі 4538,17 доларів США, що в еквіваленті становить 121114,75 грн.; стягнути з ТОВ «Петрівський квартал» збитки у розмірі 60000,00 грн. Та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1811,15 грн..

У судовому засіданні представник позивача Лісевич В.В. позов підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «Петрівський квартал» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 - ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що 27.01.2017 року між ТОВ «Петрівський Квартал» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 .

Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № АДРЕСА_1 /С105Б-4 від 27.01.2017 року даний договір укладений на виконання Форвардного контракту № 34236-А, укладеного на Товарній Біржі від 27.01.2017 року.

У відповідності до умов п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 6 та ст. 656 Цивільного кодексу України продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_3 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що предметом Договору є майнові права на Квартиру, які після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію реалізуються шляхом реєстрації покупцем права власності в установленому законом порядку. За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором продавець зобов`язаний передати покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.

Пунктом 1.4. Договору сторони обумовили, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від продавця покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі квартири підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва та за умови повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію 30 грудня 2017 рік. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

В п. 3.1. Договору сторонами було обумовлено, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: ціна майнових прав на квартиру на момент підписання договору становить 315403 грн., в тому числі ПДВ 52567,17 грн., що еквівалентно 11902 доларів США.

П.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору визначено, що продавець зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за договором та виконувати інші функції і обов`язки згідно форвардного контракту.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у разі недотримання орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню покупцю в розмірі 0,1% від суми Ціни майнових прав на Квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується.

Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 42/С105Б-4 від 27.01.2017 року, даний договір укладається на виконання Форвардного контракту, придбаного покупцем за результатами відкритого аукціону, проведеного Товарною біржею Перспектива Коммодіті.

Відповідно до п. 4.1. Договору, даний договір укладається під відкладальною обставиною, якою сторони визнають пред`явлення до виконання Форвардного контракту Покупцем, за відповідним актом (прийому-передачі) пред`явлення до виконання форвардного контракту.

Згідно квитанцій № 20800499 від 30.01.2017 року № 20947148 від 06.02.2017 року та квитанції № 20970873 від 07.02.2017 року позивач сплатила ТОВ «Петрівський квартал» в загальному 315403 грн..

Слід зазначити, що зі змісту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 27.01.2017 року № 42/С105Б-4, укладеного між ТОВ «Петрівський квартал» та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони не узгодили всі істотні умови вказаного договору.

Зокрема, пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію 30 грудня 2017 рік. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію.

Статтею 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З врахуванням вказаних норм строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 27.01.2017 року № 42/С105Б-4, конкретно не визначений, оскільки в п. 2.4. Договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому, зобов`язання щодо прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.

Ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Ч.1ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

П. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів встановлено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Повноваження Держархбудінспекції здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларації щодо об`єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється безпосередньо апаратом Держархбудінспекції, а щодо інших об`єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об`єктів.

Оскільки прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.

Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

За вказаних обставин пункт 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 12 липня 2016 року № 65/С105Б2 носить технічний характер, оскільки вказує на технічну характеристику житлового будинку. В даному Договорі пункт 2.4. міститься в розділі 2, який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Це вбачається із судової практики (перша, апеляційна, касаційна інстанції та Касаційний цивільний суд Верховного Суду) по справі № 757/39364/15-ц про стягнення з ПАТ «ХК «Київміськбуд» пені за договором купівлі-продажу майнових прав, а саме:

«Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині нарахування пені... ОСОБА_3 вказує, що відповідачем порушено п.6.1. договору купівлі-продажу майнових прав щодо затримання введення будинку в експлуатацію, разом з тим, суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки вказаний пункт договору регламентує характеристики житлового будинку та за своїм змістом не є зобов`язальним, а тому суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені за цим пунктом договору».

За вказанихобставин,враховуючи,що термінприйняття об`єктабудівництва вексплуатацію вДоговорі купівлі-продажумайнових правна квартируконкретною датоюне визначений,замість цьоговказана орієнтовнадата,а такожте,що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правих відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони позивача відсутній. Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Пред`являючи вимоги про відшкодування збитків позивач має довести, що ці збитки не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених коштів. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що вимоги позивача про стягнення збитків базуються на порушення відповідачем своїх обов`язків щодо введення будинку в експлуатацію. Такий збиток є теоретичними, побудований на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний, дійсний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 42/С105Б-4 від 27.01.2017 року, яким, зокрема, визначено обсяг прав та обов`язків сторін, їх відповідальність та застосування штрафних санкцій.

Дослідивши письмові докази по справі, та врахувавши доводи на які посилалась позивач у позовній заяві про стягнення на її користь завданих збитків у розмірі 60000 грн., суд дійшов висновку, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що через неналежне виконаннявідповідачем ТОВ «Петрівський квартал» позивачу були заподіяні збитки в грошовому еквіваленті 60000 грн..

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог і відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 1, 11, 15, 16, 251, 252, 509, 530, 546-548, 549, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3, п. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 13, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал» про стягнення пені за неналежне виконання зобов`язань та збитків відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал», Код ЄДРПОУ 33400832, адреса місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2-В.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.