Рішення № 88109909, 25.02.2020, Вишгородський районний суд Київської області

25.02.20 363/9/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участі секретаря Клименко В.В.,

представника позивача Петранюка О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 26.12.2019 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця Чміль А.В. від 12.12.2019 року, відповідно до якої на боржника Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, за невиконання вимог державного виконавця накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн. Вказана постанови винесена при примусовому виконання виконавчого листа №2 «А» -1082/2010 виданого 04.08.2011 року Вишгородським районним судом Київської області про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 19.05.2010 року по 01.11.2010 року з подальшим її нарахуванням у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки, в 2011 році внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області не мало змоги виконати рішення суду. Крім того, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України є органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів державного бюджету України. Згідно ч.3 Постанови Кабінету Міністрів України №440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державною» встановлено, що рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Таким чином, оскільки погашення заборгованості здійснюється за кошти державного бюджету України, а не за ресурси Пенсійного фонду.

На підставі викладеного позивач просив визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чміль Артема Володимировича - протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.12.2019 року ВП №28240921 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чміль А.В. від 12.12.2019 року, при примусовому виконанні виконавчого листа №2 «А» -1082/2010 виданого 04.08.2011 року Вишгородським районним судом Київської області про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 19.05.2010 року по 01.11.2010 року з подальшим її нарахуванням у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі статті 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання вимог державного виконавця накладено на боржника Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.

Згідно ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відповідно до п.1, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою» від 03.09.2014 року №440, цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними. Рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Пунктом 19, 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою» від 03.09.2014 року №440 встановлено, що бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845.

Згідно правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (№405/3663/13-а) від 24.01.2018, К/9901/12146/18 (№757/29541/14-а) від 13.06.2018 року, відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Згідно ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч.5 ст.287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач не являється розпорядником бюджетних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою», а виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чміль А.В. з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою».

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 246, 250, 287 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чміль Артема Володимировича - протиправними.

Скасувати постанову про накладення штрафу від 12.12.2019 року ВП №28240921 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Д. Рудюк