Рішення № 88109631, 26.02.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/746/2020

Справа №359/8341/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

за участю

секретаря Кулик Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року на адресу Бориспільського міськрайонного суд Київської області надійшла вищевказана позовна заява.

Позов вмотивований тим, що позивач є власником трикімнатної квартири у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 у якій проживає вона та її чоловік. Виконавцем послуг є ТОВ «Сітістейсервіс» з яким позивач уклала договір №КП/14-129 від 01 вересня 2012 року про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Вищевказаним договором відповідач безпідставно припинив постачання в квартиру позивача та квартири всіх мешканців будинку гарячої води, мотивуючи даний факт «боротьбою» з неплатником за гарячу воду, яким є інша юридична особа». Однак, пунктом 12.3 Договору передбачений вичерпний перелік підстав у відповідності до якого відповідач не несе відповідальності перед позивачем за припинення надання послуг. Однією з таких підстав є несвоєчасна оплата наданої позивачу послуги. Натомість, позивач у справі зазначає, що вчасно сплачує всі надані відповідачем послуги, і на час припинення постачання їй гарячої води у позивача була відсутня заборгованість.

З огляду на неправомірні дії відповідачів, позивачка зазнала моральної шкоди виходячи з того, що в літній час вона та її чоловік не можуть здійснити необхідні гігієнічні заходи та нормально підготуватись до роботи; через відсутність гарячої води вони не можуть запросити своїх дітей та неповнолітніх онуків до себе погостювати на тривалий час; позивачка та її чоловік вимушені витрачати час та здоров`я на зібрання й спори з представниками відповідачів з метою повернути постачання гарячої води до квартири позивачки; витримувати психологічний та моральний тиск із сторони відповідачів котрі вимушують позивачку приймати участь у вирішенні їх ділових спорів; вимушені придбати та встановити у квартирі бойлер, що призвело до додаткових витрат із сімейного бюджету позивачки, а тому просить суд стягнути з відповідачів солідарно 20 000,00 гривень моральної шкоди та зобов`язати ТОВ «Сітістейсервіс» та його директора ОСОБА_3 негайно відновити безперебійне постачання гарячої води до квартири ОСОБА_5 та заборонити зупинення постачання гарячої води, холодної води, електроенергії, тепла у цю квартиру в разі відсутності у власника даної квартири заборгованості по оплаті послуг.

Ухвалою судді від 06.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримала поданий нею позов та просила суд його задовольнити, пославшись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник ТОВ «Сітістейсервіс» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову пославшись на його необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомляла. Від неї на адресу суду надійшов відзив, у якому вона просила відмовити в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю. Також просила розглядати справу у її відсутності.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи дійшов наступного висновку.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Судом встановлено, що 01 квітня 2013 року ТОВ «Сітістейсервіс» в особі директора Лещенка В.В. та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до договору №КП/14-129 від 01 вересня 2012 року про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Вказаною угодою було змінено та доповнено ряд пунктів договору №КП/14-129 від 01 вересня 2012 року (а.с.6-8).

03.08.2019 року та 05.08.2019 року мешканці багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і позивачка у справі, звернулися із актами-претензіями №1 та №2 до ТОВ «Сітістейсервіс» у якому вимагали негайно відновити постачання гарячої води всім споживачам будинку АДРЕСА_2 які своєчасно сплачують за поставлену їм гарячу воду (а.с.9-12).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При зверненні із позовом до суду, позивач вказує на порушення прав споживача комунальних послуг.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п.5ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до закону.

Також положеннями ст.16 даного Закону встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» № 3390-VI від 19.05.2011, яким внесено зміни в положення п.5ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», що передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), визначено термін такої шкоди - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Отже, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тільки за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть у зв`язку з придбанням товару неналежної якості.

Але, з вимог позивача вбачається, що спричинення моральної шкоди виникло у зв`язку з неналежним виконання відповідачами своїх обов`язків.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Для стягнення моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов, як наявність вини заподіювача шкоди та протиправність його дій, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою та вина в заподіянні шкоди.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок неправомірних дій відповідача недоведена, а тому не підлягає задоволенню

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача негайно відновити безперебійне постачання гарячої води до квартири позивача та заборонити зупинення (припинення) постачання гарячої води, холодної води, електроенергії, тепла у цю квартиру в разі відсутності у власника даної квартири заборгованості по оплаті послуг, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим, позивачка звернулась до суду з позовом, у якому серед іншого просила зобов`язати ТОВ «Сітістейсервіс» та його директора ОСОБА_3 негайно відновити безперебійне постачання гарячої води до квартири ОСОБА_5 та заборонити зупинення постачання гарячої води, холодної води, електроенергії, тепла у цю квартиру в разі відсутності у власника даної квартири заборгованості по оплаті послуг.

Таким чином, суд вважає оскільки позивачка заявляючи вказану позовну вимогу, обрала невірний спосіб захисту своїх цивільних прав, а тому суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в даній частині.

Відтак, у задоволенні пред`явленого позову слід відмовити в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Беручи до уваги, що відповідач не подав доказів, а тому суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 2, 12,13,81,82,89, 141, 274, 275, 279,264,265,268 ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 06.03.2020 року.

Суддя: Чирка С.С.