Ухвала суду № 88108009, 11.03.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

11 березня 2020 року Справа №913/486/18

Провадження №16/913/486/18

За позовом приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек", м.Бахмут Донецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 3531839 грн 30 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

бз виклику учасників справи,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 2159360,28 грн, інфляційних нарахувань у сумі 300292,86 грн за період з 27.03.2017 по 24.09.2018, 3% річних у сумі 95575,00 грн за період з 27.03.2017 по 24.09.2018, пені у сумі 275706,08 грн за період з 27.03.2017 по 05.11.2017 та збитків у сумі 637166,43 грн на підставі договору поставки від 11.01.2016 №1761-РА.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по даній справі було призначено на 03.12.2018.

У зв`язку із знаходженням судді господарського суду Луганської області Шеліхіної Р.М. з 23.11.2018 на лікарняному, підготовче судове засідання 03.12.2018 у даній справі не відбулося, про що учасників справи завчасно повідомлено телефонограмою від 30.11.2018 №100.

Відповідно до п. 5.3. Засад функціонування автоматизованої системи документообігу господарського суду Луганської області, затверджених рішенням зборів суддів господарського суду Луганської області від 04 вересня 2015 року №4, повторний автоматизований розподіл справи №913/486/18 між суддями не проводився, оскільки, на час перебування на лікарняному судді, процесуальний строк розгляду справи не закінчився.

У зв`язку із виходом 06.12.2018 з лікарняного судді господарського суду Луганської області Шеліхіної Р.М., суд повторно призначив підготовче засідання на 12.12.2018, в межах строків, визначених ст.177 ГПК України.

У судове засідання 12.12.2018 прибули повноважні представники сторін.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив від 27.11.2018 №б/н, в якому відповідач проти позову заперечив з огляду на наступне.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно заявлено збитки за невиконання перед банком зобов`язань за користування кредитними коштами у вигляді 20% річних. Відповідач вважає, що позивач особисто несе відповідальність за невиконання зобов`язань перед третіми особами.

Також, відповідач вказав що стосовно вимог щодо нарахування пені, строк позовної давності сплив, оскільки нарахування пені здійснено за період березень-жовтень 2017 року, тобто за рік до звернення з даним позовом до суду.

У відзиві відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.2017 у справі №913/615/17 встановлено, що з 13.03.2017 підприємство відповідача, майно та документи первинного бухгалтерського обліку фактично знаходяться на тимчасово окупованій території та доступ до них заблоковано, таким чином, відповідач стверджує, що не має в своєму розпорядженні документів на підтвердження викладених у позові обставин.

Відповідач вважає, що копії документів, які позивач додав до позову в якості доказів на підтвердження факту поставки продукції та не оплати її відповідачем, не спростовують але і не доказують наявності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання та зазначає про витребування у позивача оригіналів цих документів.

Від позивача у судовому засіданні надійшла відповідь на відзив від 11.12.2018 №1781/36, в якій ПрАТ "Вістек" зазначило, що за змістом ст.617 ЦК України, обставини непереборної сили не звільняють від виконання зобов`язання, а відповідно до п.7.3. договору поставки від 11.01.2016 №1761-РА, сторона для якої склалась неможливість виконання зобов`язання за договором повинна протягом п`яти днів письмово повідомити іншу сторону. Проте, як вказує позивач, від відповідача жодних повідомлень про обставини непереборної сили не надходило.

Також позивач вказує, що в нього наявні всі оригінали документів, копії яких надано до суду. Позивач додає копії специфікацій, підписаних також і з боку відповідача за якими відбувалися поставки та надає належним чином засвідчені копії поворотних накладних, на підставі яких відбувалося часткове повернення поставленого товару.

Позивач вважає, що вимоги про стягнення пені та збитків цілком обґрунтовані та справедливі.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, з 17.12.2018 по 16.01.2019 (включно) та відклав підготовче засідання на 14.01.2019.

У судове засідання 14.01.2019 прибули повноважні представники сторін.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання від 14.01.2019 про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій податкових накладних та банківської виписки по рахунку. Суд, оглянувши вказані документи, долучив їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача усно заявив клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, обґрунтовуючи тим, що відповідно до ст.258 ЦК України позовна давність до вимог про стягнення неустойки складає один рік з дня порушення зобов`язання.

Відповідач зазначив, що оскільки строк оплати поставленого товару на суму 275706,08 грн сплив 05.05.2017, строк позовної давності щодо стягнення пені – сплив 05.05.2018.

Представник позивача заперечив проти доводів представника відповідача, посилаючись на ст. 266 ЦК України та зазначив, що строк позовної давності до вимог про стягнення пені спливає разом з позовною давністю до вимог про стягнення основного боргу.

У судовому засіданні представник відповідача оглянув оригінали документів, наданих позивачем для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.01.2019 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 11.02.2019.

У судове засідання 11.02.2019 прибули повноважні представники сторін.

Від позивача через канцелярію суду 14.01.2019 надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені. Позивач стверджує, що строк позовної давності про стягнення пені у сумі 275706,08 грн сплинув 05.05.2018, а позивач звернувся із позовом 08.10.2018.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

У судовому засіданні 11.02.2019 оголошено перерву на 14.02.2019.

У судове засідання 14.02.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання б/д та №б/н про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що ухвалою господарського суду Луганської області від 07.02.2019 відкрито провадження у справі №913/619/18 про банкрутство відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Судом встановлено, що 14.02.2019 на підставі вищезазначеної ухвали суду опубліковано оголошення №57576 про відкриття провадження у справі №913/619/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (http://www.arbitr.gov.ua/pages/157).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.02.2019 суд зупинив провадження у справі №913/486/18 до прийняття рішення про розгляд кредиторських вимог у справі №913/619/18 про банкрутство боржника - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", встановивши суть спору стягнення 3531839 грн 30 коп., дослідивши відзив та заяву про застосування строків позовної давності.

Згідно ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з питань банкрутства.

Абзацом 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з питань банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Абзацом 1 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з питань банкрутства врегульовано, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.01.2020 у справі №913/619/18 про банкрутство боржника - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" грошові вимоги приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек" в розмірі 3004330,32 грн, з яких: 2159360,28 грн - основний борг, 445647,76 грн - інфляційні втрати, 123616,21 грн - 3% річних, 275706,08 пеня та 3842 грн витарт по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, за договором поставки від 11.01.2016 №1761-РА, визнано обгрунтованими.

Враховуючи викладене, предмет спору та суб`єктний склад сторін у цій справі, наявність порушеної щодо ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" справи про банкрутство №913/619/18, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі та передати матеріали справи №913/486/18 до господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи №913/619/18 про банкрутство ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 20, 230, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Поновити провадження у справі №913/486/18.

2.Матеріали справи №913/486/18 за позовом приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек", м.Бахмут Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 3531839 грн 30 коп., передати до господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи №913/619/18 про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 11.03.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М. Шеліхіна