Рішення № 88107696, 06.03.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2020 р. Справа № 911/182/20

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція”

до Приватного підприємства “Ельбрус-69”

про стягнення 322 827,18 грн

За участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

20.01.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція” до Приватного підприємства “Ельбрус-69” про стягнення 322 827,18 грн заборгованості, з яких: 282 603,80 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 товар, 33 210,69 грн пені, 3 970,30 грн інфляційних втрат та 3 042,39 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 911/182/20 та призначено підготовче засідання на 14.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2020 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 21.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/182/20, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 06.03.2020.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 між Національним університетом біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція” (далі – Продавець) та Приватним підприємством “Ельбрус-69” (далі – Покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції № 101-Л, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості та по ціні відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець – оплатити та прийняти товар на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування товару: відповідно до товаросупровідних документів (рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна).

Передача товару здійснюється: за правилами «Інкотермс-2000» на умовах EXW – склад продавця. Вартість завантаження не входить у вартість товару. Термін відпустку товару: до 31.12.2019 (п.п. 3.1., 3.2., 3.2. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору ціна на товар та орієнтовні обсяги вказані у Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору. Загальна сума договору складає: 833 010 грн з ПДВ. Порядок оплати товару: 100 % передоплата.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 8.1. договору).

У специфікації до договору сторони погодили найменування номенклатури, одиниці виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару, яка складає 833 010 грн включаючи ПДВ.

На виконання договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 позивач протягом липня-серпня 2019 року передав відповідачу товар на загальну суму 532 603,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

23.09.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 682 від 23.09.2019, згідно якої просив останнього до 01.11.2019 повернути дебіторську заборгованість для проведення розрахунків. Дана заява отримана 07.10.2019 представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019, розрахувався частково, сплативши позивачу 250 000 грн, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 товар склав 282 603,80 грн (532 603,80 грн – 250 000 грн), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2019 -27.11.2019, підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення 282 603,80 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 товар, 33 210,69 грн пені, 3 970,30 грн інфляційних втрат та 3 042,39 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 позивач протягом липня-серпня 2019 року передав відповідачу товар на загальну суму 532 603,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними; відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019, розрахувався частково, сплативши позивачу 250 000 грн, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за отриманий згідно договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 товар склав 282 603,80 грн (532 603,80 грн – 250 000 грн), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2019 -27.11.2019, підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 282 603,80 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 282 603,80 грн основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019, позивачем за період з 25.07.2019 по 25.11.2019 нараховано 33 210,69 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.4. договору сторонами погоджено, що за прострочення оплати (п. 4.3. договору) покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, суд встановив, що арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 25.07.2019 по 25.11.2019 становить загалом 36 639,19 грн пені. Відтак, вимога про стягнення 33 210,69 грн пені підлягає задоволенню судом повністю, оскільки суд при ухваленні рішення не може вийти за межі позовних вимог.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019, позивачем за період з 04.09.2019 по 25.11.2019 нараховано 3 970,30 грн інфляційних втрат та 3 042,39 грн 3 % річних за період з 25.07.2019 по 25.11.2019.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 04.09.2019 по 25.11.2019 та 3 % річних, нарахованих за період з 25.07.2019 по 25.11.2019 становить загалом 4 256,87 грн інфляційних втрат та 3 331,93 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 3 970,30 грн інфляційних втрат та 3 042,39 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд при ухваленні рішення не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 282 603,80 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 товар, 33 210,69 грн пені, 3 970,30 грн інфляційних втрат та 3 042,39 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Національного університету біоресурсів і природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція” до Приватного підприємства “Ельбрус-69” про стягнення 322 827,18 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Ельбрус-69” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Молодіжна, буд. 74, кв. 44; ідентифікаційний код 33661616) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв оборони, буд. 15; ідентифікаційний код 00493706) в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Боярська лісова дослідна станція” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Лісодослідна, буд. 12; ідентифікаційний код 33441250) 282 603 (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот три гривні) 80 коп. боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу продукції № 101-Л від 01.07.2019 товар, 33 210 (тридцять три тисячі двісті десять гривень) 69 коп. пені, 3 970 (три тисячі дев`ятсот сімдесят гривень) 30 коп. інфляційних втрат, 3 042 (три тисячі сорок дві гривні) 39 коп. 3 % річних та 4 842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві гривні) 41 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 11.03.2020.

Суддя П.В.Горбасенко