Ухвала суду № 88106937, 10.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

10.03.2020м. ДніпроСправа № 904/5753/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак Групп", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська друкарня", м. Дніпро

про визнання недійсним договору поруки

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним договір поруки №0312/2018 від 03.12.2018, укладений між ТОВ "Юнипак Групп" та ТОВ "Дніпровська Друкарня".

В обгрунтування заявлених вимог про недійсність договору поруки позивач зазначає таке:

договір поруки було укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (не з метою поручительства), а виключно для нівелювання пункту договору поставки, в якому викладено третейське застереження з метою унеможливлення розгляду спору ТОВ "Юнипак Групп" та ТОВ "Фудком" в третейському суді. Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним;

ТОВ "Юнипак Групп" та ТОВ "Дніпровська Друкарня" зареєстровані за однією адресою, керівником обох підприємств є одна і та сама особа - Рудницький Ю.В. ;

договір поруки укладено за відсутності економічної вигоди від його укладення. ТОВ "Фудком" не має жодних правовідносин з ТОВ "Дніпровська друкарня". Від імені поручителя на підставі довіреності діє Христенко О.О., при цьому відсутні реквізити довіреності - її номер та дата;

ТОВ "Юнипак Групп" не мало достатніх правових підстав укладати договір поруки з ТОВ "Дніпровська Друкарня", оскільки договором поставки таке право не передбачено. Згідно п. 12.5 договору поставки необхідно було отримати письмову згоду позивача на укладення договору поруки, а також, чинним законодавством не вимагається забезпечувати договори поставки, що кореспондується зі ст. 548 ЦК України.

Позивач зазначає, що ТОВ "Юнипак Групп" у квітні 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ТОВ "Фудком" та ТОВ "Дніпровська друкарня" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 974 281, 24 грн., інфляційних втрат в розмірі 5 171, 73 грн., 3% річних в розмірі 2 184,26 грн. за договором поставки № NF988 (4600042524) від 24.02.2017, що укладено між ТОВ "Юнипак Групп" та ТОВ "Фудком". В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Юнипак Групп" посилається на договір поруки №0312/2018 від 03.12.2018, укладений між ТОВ "Юнипак Групп" та ТОВ "Дніпровська Друкарня", за яким ТОВ "Дніпровська Друкарня" поручилось перед ТОВ "Юнипак Групп" за виконання зобов`язань ТОВ "Фудком" за договором поставки.

22.04.2019 Господарським судом міста Києва відкрито провадження у вказаній справі № 910/4937/19.

Директор ТОВ "Юнипак Групп" надав до Господарського суду міста Києва, де розглядається справа №910/4937/19 заяву про визнання поручителем позовних вимог, що свідчить про намагання отримати штучних процесуальних переваг.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує мотивуючи тим, що спірний договір поруки №0312/2018 від 03.12.2018, укладений між ТОВ "Юнипак Групп" та ТОВ "Дніпровська друкарня" з додержанням усіх вимог, передбачених законом, є чинним та дійсним. На думку відповідача-1 звернення з цією позовною заявою обумовлено бажанням ТОВ "Фудком" затягнути (зупинити) судовий розгляд справи № 910/4937/19 за позовною заявою ТОВ "Юнипак Групп" про стягнення заборгованості з ТОВ "Фудком" та ТОВ "Дніпровська друкарня".

Позивач вважає доводи, викладені у відзиві ТОВ "Юнипак Групи" незаконними та зазначає, що обставини викладені у позовній заяві відповідач-1 не спростував, обмежився формальним перерахуванням норм ЦК України.

05 березня 2020 року від ТОВ "Фудком" до господарського суду надійшло клопотання, яким просить зупинити провадження у справі № 904/5753/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Верховного Суду справи № 761/21994/15-ц (провадження № 61-762св 18) за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання договору поруки недійсним та за позовом Національного банку України до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" про визнання недійсним договору поруки.

Клопотання мотивоване тим, що правовідносини у справі № 904/5753/19 та у справі № 761/21994/15-ц, яка розглядається Об`єднаною палатою Верховного Суду є подібними з огляду на їх підстави та предмет, що зумовлює необхідність зупинення провадження у даній справі.

Сторони у підготовче засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для його задоволення та зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7 частини 1 та частиною 3 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору поруки.

Судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду перебуває справа №761/21994/15-ц (провадження №61-762св19) за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до відповідачів: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання договору поруки недійсним та за позовом Національного банку України до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 зазначена справа передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з підстав застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу для вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той же предмет спору, і які врегульовані одними і тими ж нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 22.01.2020:

- Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30 січня 2019 року у цивільній справі № 755/11560/16-ц (провадження № 61-38539цс18) у аналогічній справі дійшов висновку про відмову у визнанні недійсним договору поруки, через те, що оспорюваний у справі договір поруки було укладено до віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних постановою Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Верховний Суд у цій справі не погодився з висновками апеляційного суду, який зауважив, що оспорюваний правочин ставить інших кредиторів ПАТ "Дельта Банк" із кредиторськими вимогами у невигідне становище, оскільки умови договору, укладеного для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, передбачають договірне списання грошових коштів з рахунку відповідача, відкритих у цьому банку. Відтак, відповідач фактично отримав право на задоволення своїх кредиторських вимог у рахунок позачергового задоволення вимог відповідно до договору забезпечення, укладеного з ПАТ "Дельта Банк";

- Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 червня 2018 року при розгляді аналогічної справи № 761/22001/15-ц (провадження № 61-643св17) дійшов висновку про те, що укладення договору поруки та його виконання поручителем жодним чином не порушує законні права та інтереси Національного банку України, як заставодержателя за зазначеними вище договорами застави. Відсутність порушення оспорюваним договором прав та інтересів особи, яка не є його стороною, є підставою для відмови в позові про визнання його недійсним (стаття 215, 216 ЦК України). При цьому Верховний Суд у цій постанові зауважив, що вищезазначені норми не передбачають й обов`язкового визначення основним зобов`язанням видів забезпечення його виконання. Зазначення поруки як виду забезпечення у тексті основного зобов`язання є факультативною умовою, недотримання якої не тягне за собою визнання правочину недійсним. Також у постанові наголошено, що обмеження АТ "Дельта Банк" щодо погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку, приймати тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об`єкти застави за погодженням з куратором банку), яке було введено постановою Національного банку України від 30 жовтня 2014 року не стосується укладення договору поруки, оскільки порука є новим та додатковим забезпеченням виконання зобов`язання за кредитним договором.

Правовими підставами позову позивач у справі №904/5753/19 зазначає статті 203, 215, 234 (фіктивність правочину), 546, 548 Цивільного кодексу України, у той час, як позовні вимоги у справі № 761/21994/15-ц, яка передана на розгляд Об`єднаної палати Верховного Суду, обгрунтовані посиланням на інші норми матеріального права, зокрема: Закон України "Про заставу", статті 576,587 Цивільного кодексу України, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (ст.38 цього Закону, яка визначає підстави нікчемності договору).

Незважаючи на подібність справ з огляду на їх предмет (визнання недійсним договору поруки), підстави позову у цих справах різні.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для реалізації права, передбаченого п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України.

Наведене є підставою для відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд також враховує таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Крім того, норми статті 228 Господарського процесуального кодексу України регулюють право, а не обов`язок суду зупинити провадження у справі.

За наведених обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" про зупинення провадження у справі №904/5753/19 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 228 (п. 7 ч. 1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком" (вх. №11373/20 від 05.03.2020) про зупинення провадження у справі №904/5753/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили - 10.03.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 11.03.2020.

Суддя Н.М. Євстигнеєва