Ухвала суду № 88105483, 05.03.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"05" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/4747/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.

при секретарі судового засідання Касьяновій А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4747/15

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одеський Нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора,1/1, код ЄДРПОУ 00152282)

про стягнення 690 261,80 грн.

Представники сторін:

від Емпсон Лімітед - Сільницький І.В., ордер

ТОВ "Енергія і Газ України" - не з`явився,

ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" - Швидкий О.О., довіреність

розпорядник майна - Фоменко М.С., посвідчення

від ТОВ "Інфокс" - Никисла О.І., довіреність

від ГУ ДФС в Одеській області - Порохова А.Є., довіреність

від ГУ ПФУ в Одеській області - Бикова Ю.А., довіреність

від ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" - Дабіжа О.А., ордер

від ТОВ "Виробничо-комерційна торгівельна фірма "Техпобутсервіс-Юг" - Музиченко В.В., довіреність

позивач - ОСОБА_1 , паспорт серія

вільний слухач - ОСОБА_2 , паспорт серія

В С Т А Н О В И В:

31.10.2019р. позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства „Одеський Нафтопереробний завод", в якій просить суд стягнути з відповідача додатковий середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 612159,84 грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 72915,65 грн., індексацію у сумі 5186,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2019р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№3315/19 від 31.10.2019р.) до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в межах справи №916/4747/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. продовжено строк підготовчого провадження з розгляду позовної заяви ОСОБА_1 по справі №916/4747/15 на 30 днів.

В судовому засіданні 05.03.2020р. представником ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» надано до суду заперечення на відповідь на позов, в якому просить суд, зокрема, залишити без руху позов ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою судового збору посилаючись на правову позицію Великої палати Верховного суду у постанові №910/4518/16 від 30.01.2019р.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Враховуючи викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. (Вказана правова позиція підтримана Великою палатою Верховного суду у постанові від 31.01.2019р. по справі №910/4518/16).

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 11 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, як вбачається зі змісту позовної заяви, в порушення вимог чинного законодавства не надано доказів сплати судового збору за подання позову.

Згідно до ч.1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що позивач просить суд з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог стягнути з ПАТ «Одеський НПЗ» 756349,23 грн., за подання даного позову, позивач має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 11345,24 грн.

З урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст.174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору за подання позову у розмірі 11345,24 грн.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 176 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Законом України „Про судовий збір" суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 за вх. № 3315/19 від 31.10.2019р. залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк у 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання позову у розмірі 11345,24 грн.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ПАТ „Одеський Нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора,1/1).

Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2020р.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.Д. Найфлейш