Рішення № 88101749, 25.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24458/17

Провадження № 2/761/243/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва ВО КМР (КМДА), про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, щовона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який знаходитьсяпо сусідству із земельною ділянкою, власником якої є на час подачі позову був відповідач, що має площу 0,0461 га., кадастровий номер 8000000000:91:262:0361, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У липні 2015 р. відповідач подав до органів державного архітектурного-будівельного контролю м.Києва повідомлення про початок будівельних робіт із будівництваіндивідуального (садибного) житлового будинку АДРЕСА_2 . Так, позивачка вказує, що відповідач без відповідних документів та з істотними порушеннями будівельних, архітектурних, протипожежних вимог і правил збудував чотири поверховий будинок АДРЕСА_2 . Вказаний будинок збудований на відстані 1,00 метру від межі земельної ділянки позивачки і буквально нависає над її ділянкою, що в свою чергу, завдає їй чимало незручностей, оскільки стіна, яка збудована майже на межі земельних ділянок, має десять вікон квартир, які спрямовані прямо на подвір`я позивачки, що порушує її право на приватне життя. Крім того, позивачка вважає, що під час будівництва відповідачем чотириповерхового будинку АДРЕСА_2 , ним не були дотримані протипожежні розриви між стіною будинку і стіною її гаражу, оскільки зазначена відстань складає лише 4 метра, в той час як вимоги державних будівельних норм вимагають наявності відстані - 6 метрів. Разом з тим, земельна ділянказа адресою: АДРЕСА_2 знаходиться в зсувонебезпечній зоні, а тому відповідач повинен був отримати технічні умови і вимоги ПАТ «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» та надати на йому на розгляд проектну документацію і погодити схему забудови, однаквідповідач вказаних дій не здійснив.За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що відповідач порушив вимог законодавства та будівельні норм, позивачка просить суд визнати житловий будинок АДРЕСА_2 самочинним будівництвом та зобов`язати власника будинку - відповідача ОСОБА_2 провести відповідну перебудову об`єкта будівництва,усунувши порушення вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм і правил.

Ухвалою від 17.08.2017р. відкрито провадження в справі.

Разом з тим, у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_3 , розпорядженням Керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва від 28.11.2017 р. за № 01-08-1390 вищевказану цивільну справу було передано на потворний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2017 р. справа передана для розгляду судді Савицькому О.А.

Ухвалою від 29.11.2017 р.справа прийнята до провадження суддею Савицьким О.А.

В судовому засіданнізалучено до участі у справі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва ВО КМР (КМДА) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою від 27.03.2018р.розгляд справи вирішено продовжити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

14.08.2018 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позов, у якому останній виклав свої заперечення проти нього.

27.08.2018 р.представник третьої особи через канцелярію суду подав пояснення, у яких зазначивсвої міркування щодо вимог позовної заявита просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

28.08.2018 р. на адресу судунадійшла відповідь позивачки на відзив представника відповідача, в якому остання виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених представником відповідачау відзиві заперечень.

Ухвалою від 09.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачкив судовому засіданніпозовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачта його представникв судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодовирішення справи поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справита оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, щона підставі договору купівлі-продажуземельної ділянки від 19.03.2002 р.№ 344 позивачка набула у власність земельну ділянку площею 0,0802 га.Цільове призначенняданої земельної ділянки визначено для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що підтверджуєтьсяДержавним актом на право приватної власності на землю серії І-КВ № 122007.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 03.12.2008 р.у справі № 2-9348/08, якимсправу вирішено по суті, визнано за позивачкою право власностіна садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідач на час подання позовної заяви був власником земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:262:0351, площею 0,0461 га, цільове призначення якої визначено для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 19.11.2014 р. за № 29681466.

Вказані земельні ділянки межують одна з одною.

В 2015 році відповідач перед початком будівництва житлового (садибного) будинку отримав від позивачкинотаріально посвідчену заяву, в якій остання вказує, що не заперечує щодо оформлення відповідної правової і технічної документаціїна будівництво та надає згоду на побудову житлового будинку з відповідними господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , який буде розташований на відстані один метр від межі її земельної ділянки,ця заява зареєстрованау нотаріуса 14.05.2015 р.

16.07.2015 р. відповідач подав до Департаменту державно архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 062151970316 на об`єкт будівництва «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ».

У відповідь Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) листом від 31.08.2017 р. № 055-14055 повідомив, що замовнику будівництва ОСОБА_2 , надано будівельний паспорт від 06.07.2015 р. № 416/15/12/010-15 для будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку АДРЕСА_2 .

У зв`язку зі зміною намірів забудови, замовнику будівництва ОСОБА_2 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 618/17/012/009-17 від 20.04.2017 р. для будівництва зблокованого житлового (садибного) будинку АДРЕСА_2 . Після надання вказаних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, будівельний паспорт № 416/15/12/010-15 від 06.07.2015 р. вважається таким, що втратив чинність.

В подальшому, а саме після завершення будівництва зблокованого житлового (садибного) будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119587482 від 04.04.2018 р.,ставвласником житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 366,2 кв.м., житловою площею 180,2 кв.м.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що відповідач без відповідних документів та з істотними порушеннями будівельних, архітектурних, протипожежних вимог і правил збудував чотириповерховий будинок АДРЕСА_2 , а тому вказаний будинок є об`єктом самочинного будівництва.

Так, відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети: немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Як вже встановлено судом, на момент подачі позовувідповідач був власником земельної ділянки, яка знаходиться по сусідству з земельною ділянкою позивачки.

В судовому засіданні встановлено, що 28.09.2017 р. Департаментом з питань державного архітектурного-будівельного контролю м.Києва ВО КМР (КМДА) зареєстрованоподане відповідачем ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робітщодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначнимнаслідками (СС1) «Будівництво зблокованого житлового (садибного) будинку АДРЕСА_2 » за № КВ 061172710450.

Проте згодом, Департаментом з питань державного архітектурного-будівельного контролю м.Києва ВО КМР (КМДА) було встановлено, що відповідач зазначив недостовірні відомості у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначнимнаслідками (СС1) «Будівництво зблокованого житлового (садибного) будинку АДРЕСА_2 » від 28.09.2017 р. № КВ 061172710450, в частині проведення експертизи проектубудівництва вказавши, що експертиза проекту не потребується,згідноч.3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р.

У зв`язку з чим, посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурного-будівельного контролю м.Києва ВО КМР (КМДА)була проведена перевірка, за результатами якої складено акт про результати проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 03.11.2017 р.

Так, вказаним актом встановлені порушення замовником ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, внаслідок чого,останньому видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03.11.2017 р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.11.2017 р.та тим же числом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києві № 57/17 від 30.11.2017 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96, ч.5 ст. 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Вказаною постановою було встановлено, що чотирьохповерховий будинок АДРЕСА_2 з порушенням вимог п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міськихі сільських поселень», ч.8 ст. 36, ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.3 ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Тобто, враховуючи вказані обставини, можливо зробити висновок, що житловий будинок АДРЕСА_2 був збудований з певними порушеннями.

Разом з тим, не зважаючи на вказані порушення,після завершення будівництва зблокованого житлового (садибного) будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 булозареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119587482, 29.11.2017 р.

А в подальшому, відповідно до Договору про поділ житлового будинку, що є спільною житловою власністю від 13.11.2019 р, посвідченогоприватним нотаріусом КМНО Василенко О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 9873, в якому ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 домовились про поділ житлового будинку АДРЕСА_2 на п`ять окремих квартир та про припинення спільної часткової власності, оформлення приватної власності кожного на отримані в результаті поділу будинку з наступним присвоєнням окремих реєстраційних номерів.При цьому відповідачу на момент пред`явлення позову належали та належать до даного часу лише дві квартири під номером 2, загальною площею 111,0 кв.м. та номером 3, загальною площею 110,4 кв.м.

Вимоги до нових співвласників поділеного житлового будинку в межах даного позову позивачкою не заявлялись.

Отже, з врахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинокне може вважатись самочинним будівництвом в розумінні ст. 376 ЦК України, оскільки,після завершення будівництвастосовно нього були внесені відповідні відомості про право власності в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, після чого у встановленому законом порядку та спосібміж новими співвласникамибув здійснений поділ житлового будинку АДРЕСА_2 на п`ять окремих квартир,при цьому вказані акти ніким неоспорювались в судовому порядку та є чинними.

Частиною 7 статті 376 ЦК України регламентовано, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, системний аналіз зазначених положень законів дає підстави для висновку про те, що самочинне будівництво підлягає перебудові або знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільних інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Разом з тим, у разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч.4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням стр. для добровільного виконання припису.

Таким чином, враховуючи положення вказаних норм та статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Аналогічний правовийвисновок викладенийу постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 р.у справі № 6-1721цс16 та в постанові Верховного суду від 16.01.2019 р.у справі № 458/1173/14-ц.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Тобто, з урахуванням змісту статті 376 ЦК України вимоги про відповідну перебудову самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

За таких обставин,оскільки підчас розгляду справи стороною позивача не було надано будь-яких доказівна підтвердження того, що внаслідок дій відповідача відбулось порушення права власностіна її майно,при цьому на даний час ОСОБА_2 не є єдиним власником поділеного житлового будинку,авимоги до інших співвласниківбудинкув межах розгляду даної справи позивачкою не заявлялись, тому суд вважає, що позов у частині вимог про зобов`язання відповідача провести перебудову також задоволенню не підлягає.

Натомість, виявлення уповноваженими державними органами або органом місцевого самоврядування, з урахуванням їх компетенції, певних порушень - є підставою для належного реагування, а саме зверненнядо суду з відповідним позовому відповідності до ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу для задоволення свого позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а ґрунтуються лише на припущеннях про зазначенів позовній заяві факти та події, які на думку позивачкипорушують її право на мирне та безпечне володіння майном, суд приходить до висновку,що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання будівництва самочинним та зобов`язання вчинити дії.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення стр. подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: