
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2006 р.
Справа № 19/129
за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Цеху електрозвязку №1 (м.Тисмениця) вул.Л.українки,6,м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400
до відповідача ТзОВ"Прикапатська криниця" с.Узин, Івано-Франківськ, місто Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості в сумі 980 грн. 83 коп.
Cуддя Максимів Тетяна Володимирівна
При секретарі Вінтоняк Оксана Іванівна
Представники:
Від позивача: Л.К.Машталер - юрисконсульт, (довіреність № 13-3-29 від 12.01.06 )
Від позивача: представники не з"явилися,
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 980 грн.28 коп., в тому числі 908 грн.27 коп. основного боргу, 31 грн.10 коп. пені за невиконання умов договору, 30 грн.89 коп. інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 10 грн.57 коп.
Позивач підтримав позовні вимоги, на підставі ст.22 ГПК України.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимоги суду, не виконав.
Згідно ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи, суд
встановив:
між позивачем та відповідачем 29.05.03 укладений договір №402 про надання послуг електрозв"язку. Згідно умов договору підприємство зв»язку (позивач) зобов»язувалося надати споживачу послуги електрозв"язку, а споживач ( відповідач) зобов»язався своєчасно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, проводити оплату за надані йому послуги.
Цивільним законодавством України передбачений обов’язок сторін виконувати зобов’язання належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вказівок закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться /стаття 161 ЦК України , в редакції, чинній на момент укладання та виконання позивачем договору та стаття 526 ЦК України, в редакції, що чинна з 01.01.04р та згідно п.4 Перехідних положень ЦК України підлягає застосуванню до тих прав і обов’язків , що продовжують існувати після 01.01.04р./ .
Відповідачем не подано доказів про виконання ним обов”язку щодо здійснення оплати за надані йому послуги, вимоги позивача про стягнення заборгованості, за період з липня 2005р. по листопад 2005р., не спростовано, тому позов в частині стягнення основної заборгованості в сумі 908 грн.27 коп. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин до стягнення підлягають нараховані, за період з липня 2005р. по листопад 2005 р., інфляційні витрати в сумі 30 грн.89 коп. та 3% річних, які становлять 10 грн.57 коп.
Враховуючи наявність заборгованості, відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»та п.5.2. договору №2602, сторони узгодили відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату послуг у вигляді пені в розмірі добової абонентної плати за кожну добу перевищення контрольного терміну, але не більше, як за три місяці, розмір якої за період з липня 2005р. по листопад 2005р. становить 31грн.10 коп.
Направлену позивачем претензію №5 від 05.01.06. про сплату боргу, відповідач залишив без відповіді та виконання.
Відповідач не подав доказів про виконання ним обов»язку щодо здійснення оплати за надані йому послуги, не заперечив розмір заборгованості, а тому відповідно до приписів встановлених ст..33 ГПК України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в сумі 980грн.83 коп. .
Відповідно до положень ст.49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 161, 214 ЦК України (в редакції 1963р.), ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.36 ЗУ »Про телекомунікації», ст.232 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю, 77434, с.Узин, вул.Івана Франка, 1,
код 20535335 на користь ВАТ"Укртелеком" в особі Цеху електрозв"язку №1 (м. Тисмениця), Івано-Франківська обл. , м.Тисмениця, вул.Л.Українки,6, код 01184835 - 980 грн.83 коп. основного боргу,
31 грн.10 коп.- пені, 30 грн.89 коп. інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 10 грн.57 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю, 77434, с.Узин, вул.Івана Франка, 1,
код 20535335 на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр»(код ЗКПО 30045370 , МФО 325707, р/р 26002014180001 у ВАТ»Банк Універсальний») - 118 грн. інформаційно-технічних послуг.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю, 77434, с.Узин, вул.Івана Франка, 1,
код 20535335 в доход державного бюджету, код платежу 22090200, р/р 31116095600002 - 102грн. державного мита..
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити для виконання в ДПІ в м.Івано-Франківську.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
.
Суддя Максимів Тетяна Володимирівна
Судове рішення № 8810, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 19.06.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/129. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: