Ухвала суду № 88098689, 10.03.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/962/20

Провадження № 2/740/704/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2020 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Ковальова Т.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Аромат» та філії «Ніжинський міськмолзавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

05 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Аромат» та філії «Ніжинський міськмолзавод» про стягнення заробітної плати за період з 01 вересня 2019 року по 10 жовтня 2019 року та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову судовий збір не сплачено. Підставою звільнення від сплати судового збору позивачка зазначила п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" виключено слова "за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин".

В позовній заяві позивачка просить суд стягнути заробітну плату та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, середній заробіток за час вимушеного прогулу не включається до фонду оплати праці підприємства і не є заробітною платою в розумінні оплати праці за відпрацьований час або норму виробництва.

Тобто, відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 01.01.2019 року № 2628-VIII) позивач звільнений від сплати судового збору лише щодо позовних вимог про стягнення збереженої заробітної плати.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 пільга щодо сплати судового збору передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Тобто, у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.

Тобто, позивачка, звертаючись до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку, мала сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 840,80 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без зазначення конкретної суми, таким чином, за вказану вимогу позивачці слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грнта надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В силу ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч. 1, 3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

З позовної заяви вбачається, що позивачка просить стягнути заборгованість по заробітній платі та середній заробіток з філії «Ніжинський міськмолзавод», при цьому,

згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, філія «Ніжинський міськмолзавод» є відокремленим підрозділом ДП «Аромат» (код ЄДРПОУ ВП: 26438127; місцезнаходження: 16600 м.Ніжин, вул.Борзнянський шлях, 68), не є юридичною особою.

Проте в матеріалах справи відсутнє Положення про філію (відокремлений підрозділ) та Статут відповідача.

За таких обставин, позовну заяву відповідно до ст.185 ЦПК України необхідно залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, судя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Аромат» та філії «Ніжинський міськмолзавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без руху, надавши позивачці строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У разі усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовнї заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала негайно набирає законної сили і не може бути оскаржена у апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова