Рішення № 88097479, 26.02.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/437/19

Провадження № 2/752/1363/20

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

встановив:

09.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що їй та її ж неповнолітній дочці ОСОБА_3 належить на праві приватної власності по Ѕ частці квартитри за адресою - АДРЕСА_1 . На житловій площі зазначеної квартири зареєстровано проживання відповідача ОСОБА_2 . Шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано рішенням суду від 16.10.2018 року. Починаючи з січня 2018 року, відповідач не проживає в спірній квартирі та не несе жодних витрат по її утриманню. Реєстрація місця проживання відповідача в належній їй та її ж неповнолітній дочці квартирі ставить її в скрутне фінансове становище, оскільки вона позбавлена можливості отримати субсидії на оплату житлово-комунальних послуг., крім того, останній не надає їй матеріальну допомогу на утрниаання дочки.

Будь-яких перешкод у проживанні відповідачу в спірній квартирі не чинила, його місцезнаходження їй невідоме. Факт реєстрації відповідача в її житловому приміщенні, створює для неї перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні майном, у зв`язку з чим просила визнати ОСОБА_2 такими, що втратив право користування належним їй та її ж неповнолітній дочці на праві приватної власності житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивачка відсутня, подала до суду клопотання про розгляд справи за її ж відсутності, повідомивши суд, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримує, проти судового розгляду справи за її відсутності в порядку заочного провадження не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, судові повістки надіслані на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку його місця проживання повернуто до суду з відміткою відділу зв`язку про причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Третя особа - Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена, явку представника у судове засідання не забезпечила.

З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін та третьої особи, ухвалити заочне рішення на підставі даних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.

Суджом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожна є власником Ѕ частки квартитри за адресою - АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18.07.2018 року та 12.11.2015 року за № № 42112597 та 26093246 (а.с.7-10).

Як видно зі змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с.11).

За даними довідки про реєстрацію місця проживання особи №2843311 від 19.03.2019 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.18).

За правилами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а ст. 317 цього ж Кодексу передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка стверджувала, що відповідач на житловій площі належної їй та її ж неповнолітній дочці непроживає з з січня 2018 року, витрат по утриманню житлового приміщення не несе..

Зазначені позивачкою обставини, як підстави позову не можуть бути перевірені судом через відсутність у судовому засіданні відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Зважаючи на те, що відповідач у справі з 16.10.2018 року не є членом сім`ї позивачки, за твердженням останньої не проживає в належному їй та її ж неповнолітній дочці житловому приміщенні з початку 2018 року без поважних на те причин, витрат по утриманню спірного житлового приміщення не несе, місцеперебування його невідоме, відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирім АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316,317,319,321,325,405 ЦК України, ст.ст.4,6,23,27,49,76,141,259,263,288 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк