Ухвала суду № 88097203, 10.03.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6036/19

Провадження № 1-кп/727/77/20

У Х В А Л А

ІМЕНМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 р. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого, судді: Слободян Г.М.

секретар судового засідання Ільчук М.В.

за участю учасників судового провадження:

- прокурора Ситенко О.Б.

- захисника Сторчак А.І. Чернушка А.Е.

- обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження, застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці на розгляді знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260000000253 від 23.05.2019 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором Ситенко О.Б. заявлено клопотання (письмово) про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують мати місце, а тому, з метою запобігання ризиків, а саме - впливу обвинуваченого свідків; ризику його переховування від суду та вчинення нового злочину, вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти цим ризикам, а тому, просить продовжити в установленому законом застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в його інтересах захисник Сторчак А. відповідно заперечили проти задоволення клопотання з наведеної позиції, що прокурором та усно заявили клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вгляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши доводи учасників судового процесу в рамках заявлених клопотань, перевіривши матеріали справи, суд зважає на наступне.

Ухвалою суду від 10.06. 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням йому альтернативного заходу у вигляді застави у розмірі 80.000 грн., який в установленому законом порядку було продовжено.

Ухвалою суду від 13.01. 2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовжено терміном дії до 12.03. 2020 року з застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту…., чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосований судом відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжний захід із урахуванням його тривалості у співвідношенні з тяжкістю обвинувачення на даний час, не виходить за межі розумного строку; який кореспондується з характером суспільного інтересу, конкретними обставинами справи та підставами і метою обраного запобіжного заходу; при цьому судом враховується і об`єктивність порядку та обсягу дослідження доказів, зокрема, судовий розгляд провадження не завершено, в засіданні, не допитано свідка - «покупця», в режимі відео конференції, не заявлено прокурором до дослідження письмові і речові докази та не допитано обвинуваченого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд, виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідка, вчинити нове кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином. Тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Наведеним вище спростовуються доводи сторони захисту щодо відсутності ризику суспільної небезпеки, ризику впливу на свідка. З матеріалами кримінального провадження обвинувачений в установленому законом порядку був ознайомлений та йому відомі адреси проживання місця знаходження свідків. Доводи неможливості переховування від суду обвинуваченого за відсутності в нього закордонного паспорту, суд вважає не доведеним; в засіданні стороною захисту не зазначено доказів наявності взагалі чи відсутності закордонного паспорта в ОСОБА_1 , відсутні посилання на докази в обґрунтування обставин наявності постійного місця проживання, утримання обвинуваченим неповнолітньої дитини, тощо, заявленого клопотання щодо застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з зазначенням того, що такі обставини виникли після прийняття попереднього рішення

Окрім цього, при розгляді клопотання, не здобуто відомостей міцних соціальних зв"язків ОСОБА_1 та даних щодо неможливості за станом здоров"я утримуватись в слідчому ізоляторі та доказів того, що наведені вище заходи забезпечення кримінального провадження, не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи їх підзахисного.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

За наведених обставин, суд вважає, не доведеними обставини на які посилалася сторона захисту по заявленому клопотанню про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Відповідно до п.3 ст. 183 КПК України, суд з врахуванням обставин пред`явленого обвинувачення, вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, слід одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави. Розмір застави визначити в 30 прожиткових мінімумів доходів громадян, в розмірі 60.810 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

Керуючись ст.. ст. 21, 31 ч.2, 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити застосований запобіжний захід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 08 травня 2020 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60.810 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Чернівці МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області, рахунок 37319021008745. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною першою вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з свідками. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08.05.2020 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суд і прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення, ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту - захисників в інтересах обвинуваченого та обвинуваченого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор № 33 для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку визначеному законом.

Суддя Слободян Г.М.