Рішення № 88096976, 25.02.2020, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/557/16-ц

Провадження №2/726/108/19

Категорія 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Проскурняк І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г. Й., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_17 та представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно та позов адвоката Тельнова О.А., який представляє інтереси третьої особи ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 , про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно

Позивач ОСОБА_4 в позові посилається на те, що на підставі рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів №340/10 від 20.05.1980 року «Про виділення ділянок під будівництво індивідуальних жилих будинків громадян с.Біла, що потерпіли від зсувів у 1979 році» громадянка ОСОБА_7 отримала земельну ділянку розміром 0,06 га по АДРЕСА_1 . В той же час, згідно вище вказаного рішення ОСОБА_4 також отримала земельну ділянку розміром 0,06 га. по АДРЕСА_2 . Після отримання вище зазначених земельних ділянок було розпочато будівництво житлових будинків як сім`єю ОСОБА_4 так і ОСОБА_7 , яка проживала разом з братом ОСОБА_8 , кожний на своїй відведеній земельній ділянці. ОСОБА_8 проживав та був зареєстрований в даному будинку за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із тим, що земельну ділянку було виділено ОСОБА_7 , а фактично за даною адресою вона проживала разом з ОСОБА_8 рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 20.04.2012 року встановлено факт наявності родинних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та встановлено факт їхнього спільного проживання за адресою АДРЕСА_3 з 1980 року. ОСОБА_8 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 . В період з грудня 1993 по липень 2010 року ОСОБА_8 був одружений з ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно довідки МСЕК від 16.02.2010 року ОСОБА_8 встановлена І група інвалідності та він потребував постійної сторонньої допомоги. З 2008 року ОСОБА_4 здійснювала догляд за ОСОБА_8 , який полягав виключно у забезпеченні останнього соціально - побутовими умовами життя, надання допомоги з харчування. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За його життя родичів або близьких людей у нього не було. Сім`я ОСОБА_4 завжди йому допомагала, щодо придбання продуктів харчування, надання пральних послуг, послуг з прибирання, загалом допомога здійснювалась абсолютно у всьому, оскільки ОСОБА_8 самостійно не міг себе обходити. 09.02.2015 року ОСОБА_4 звернулася до Першої Чернівецької нотаріальної контори, як спадкоємець 4 черги спадкування відповідно до ст.1264 ЦК України. 21.04.2015 року Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою надано відповідь з якої вбачається, що ОСОБА_8 за життя склав заповіт, посвідчений 29.06.2012 року, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_5 , який після смерті ОСОБА_8 почав навідуватися до будівлі померлого. Позивач зазначає, що заповіт складений в червні 2012 року є недійсним, оскільки за станом здоров`я ОСОБА_8 через хворобу не розумів значення своїх дій. Позивач зазначає, що ОСОБА_8 за життя збирав необхідні документи для належного оформлення права власності на земельну ділянку та житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , однак не встиг це зробити: не оформив документи на належне йому нерухоме майно та не зареєстрував його у відповідних органах.

Просить суд визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В., за реєстровим №2413 та визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 19.06.2019 року ОСОБА_6 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.

19.06.2019 року до суду надійшла позовна заява представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 , який представляє ОСОБА_6 . В позові зазначає, що ОСОБА_8 , був хрещеним батьком ОСОБА_6 , його сім`я та його мати завжди допомагала ОСОБА_8 , а саме купляли продукти харчування, надавала пральні послуги, послуги з прибирання, загалом допомога здійснювалась абсолютно у всьому. 26.07.2010 року ОСОБА_8 склав заповіт, який зареєстрований у Першій чернівецькій державній нотаріальній конторі під №4-2026, в якому заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 . У зв`язку з цим ОСОБА_10 звернувся до нотаріальної контори як спадкоємець за заповітом. 21.04.2015 року на адресу ОСОБА_6 з Першої чернівецької державної нотаріальної контори був направлений лист, в якому зазначається, що ОСОБА_8 склав інший заповіт, посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим №2413, який згідно ст.1254 ЦК України скасував попередній заповіт складений у 2010 році. Згідно заповіту від 29.06.2012 року ОСОБА_8 заповідав належне йому все своє майно іншій особі, яка прийняла спадщину та просить видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, тому ОСОБА_6 не мав можливості спадкувати житловий будинок, оскільки даний заповіт скасований.

Про те, цей лист ОСОБА_6 не отримував та дізнався про нього нещодавно, а саме у березні 2019 року при телефонній розмові з матір`ю. Зі слів матері він дізнався, що існує інший заповіт та ідуть судові засідання, з приводу оскарженого заповіту складеного у 2012 році. Також вона йому повідомила, що оспорюваний заповіт складений на ОСОБА_5 , який після смерті ОСОБА_8 почав приходити до будівлі померлого. ОСОБА_6 зазначає, що він не знав про фактичні обставини судових справ, оскільки перебував за кордоном, а саме в Росії на роботі, що підтверджується: дозволом на роботу у місті Москва від 07.05.2014 року, патентом НОМЕР_6 від 20.03.2015 року, патентом НОМЕР_7 від 13.04.2016 року, патентом НОМЕР_8 від 03.04.2017 року, патентом НОМЕР_9 від 03.04.2018 року. ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_8 повністю довірив справи по оформлені спадщини матері ОСОБА_4 , однак вона йому не надала жодної інформації. ОСОБА_6 вважає, що заповіт складений в червні 2012 року є недійсним, оскільки за станом здоров`я ОСОБА_8 не розумів значення своїх дій, що підтверджується висновками судово - прихіатричного експерта №61, в якому зазначено, що ОСОБА_8 при складанні та підписанні оскаржувального заповіту 29.06.2012 року виявив ознаки загострення психічного захворювання у формі органічного галюцинозу, що позбавляло його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_6 зазначає, що на час укладання та підписання заповіту волевиявлення ОСОБА_8 не відповідало його внутрішній волі, тобто в даній ситуації присутній дефект волі, що є основною причиною для скасування заповіту, який посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим №2413.

Просить суд визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим №2413.

Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_11 в судовому засіданні надали свої пояснення та просили суд відмовити в задоволенні позову, а також відповідач подав до суду відзив в якому зазначив, що його матір ОСОБА_9 30.12.1993 уклала шлюб з ОСОБА_8 . Після одруження ОСОБА_8 проживав разом з дружиною ОСОБА_12 та її сином ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , та проживала там по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 зазначає, що починаючи з 2008 року ОСОБА_4 здійснювала догляд за ОСОБА_8 , який полягав у забезпеченні останнього виключно соціально - побутовими умовами життя, надані допомоги з харчування та інше, а ОСОБА_13 померла у 2010 році, тому ОСОБА_8 не потребував допомоги. Після смерті ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 догляд за вітчимом ОСОБА_8 здійснювався його прийомним сином ОСОБА_5 та його дружиною. ОСОБА_5 зазначає, що він прийняв спадщину за заповітом на все майно, яке належало ОСОБА_8 вартістю 204086 грн. та розташоване по АДРЕСА_3 . Після смерті ОСОБА_8 вся організація та оплата похорон, ритуальних послуг, зберігання, бальзамування, місця поховання та перевезення була здійсненна саме ним. Оплата послуг з утримання будинковолодіння також проводиться ним. Просить відмовити в задоволені позову. Також просить суд звернути увагу на те, що позов ОСОБА_6 який подано адвокатом Тельновим О.А. про визнання недійсного заповіту складений ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В., за реєстровим №2413 подано з порушенням правил позовної давності.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що заперечує проти задоволення первісного позову про визнання недійсним заповіту, який складений ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим №2413 та визнання права власності на спадкове майно. Та просить суд задовольнити його позов про визнання недійсним заповіту складеного ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В., за реєстровим №2413.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила ті обставини, що вона повідомила ОСОБА_6 , що у судах розглядаються справи, щодо визнання права власності на спадкове майно за заповітом, складеним на ОСОБА_5 та справа про визнання заповіту недійсним.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а в задоволені позову третьої особи слід відмовити, у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради народних депутатів від 20.05.80 року №340/10 «Про виділення ділянок під будівництво індивідуальних жилих будинків громадян с.Біла, що потерпіли від зсувів у 1979 році громадянки ОСОБА_7 отримала земельну ділянку розміром 0.06 га. за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 отримали земельні ділянки розміром 0.06 га по АДРЕСА_2 (а.с.6).

Відповідно до довідки від 16.10.1980 року вбачається, що ОСОБА_8 проживав в АДРЕСА_1 та його сім`я складалася з сестри ОСОБА_7 (а.с.7).

Відповідно до довідки виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію №2663 від 31.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_8 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3 (а.с.7).

Довідкою квартального комітету №10 Органу самоорганізації населення Садгірського району м.Чернівці від 15.10.2010 року №0123 вбачається, що ОСОБА_8 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 з 24.07.1980 року (а.с.8).

Копією паспорта серія НОМЕР_1 виданого 26.02.2002 року вбачається, що ОСОБА_8 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 (а.с.10).

Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 28.11.2014 року вбачається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Відповідно до Акту - характеристики квартального комітету Органу самоорганізації населення Садгірського району м.Чернівці від 05.02.2015 року №0254 вбачається, що ОСОБА_4 з лютого 2008 року по вересень 2014 року фактично проживала за адресою АДРЕСА_3 без реєстрації та разом з нею за вказаною адресою проживали ОСОБА_13 та ОСОБА_8 (а.с.12).

Відповідно до листа Першої Чернівецької державної нотаріальної контори від 21.04.2015 року№768/02-14 вбачається, що ОСОБА_8 склав заповіт, посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим №2413, за яким заповідав належне йому все майно іншій особі, тому спадкування відбуватиметься за заповітом (а.с.13).

Згідно до інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 09.02.2015 року №39574137 вбачається, що після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрито спадкову справу під №56857219 (а.с.15).

Відповідно до рішення Садгірського районного суду м.Чернівці № 2-о-10/2012 року від 20.04.2012 року суд встановив факт наявності родинних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та встановлено факт спільного проживання за адресою АДРЕСА_3 (а.с.16-17).

Відповідно до копії заповіту від 29.06.2012 року посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. під №2413 вбачається, що ОСОБА_8 усе своє майно, яке буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом матиме право заповів - ОСОБА_5 (а.с.37).

Із довідки Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 24.12.2015 року №3454 вбачається, що технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_4 виготовлений на замовлення ОСОБА_5 (а.с.64-69).

Відповідно до довідки Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації №3454 року від 24.12.2015 року інвентаризаційна вартість майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_5 станом на 24.12.2015 року становить 204 086 грн. (а.с.69).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 18.01.1993 року вбачається, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_9 . Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 від 18.01.1994 року вбачається, що ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_8 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (а.с.70).

Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 від 20.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.71).

Згідно копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_5 оплатив ритуальні послуги та послуги з похованням ОСОБА_8 (а.с.72-74).

Відповідно до листа Чернівецького обласного наркологічного диспансера від 06.06.2016 року№221 вбачається, що ОСОБА_8 зареєстрований в КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» з 21.06.2006 року (а.с.87).

Відповідно до листа Чернівецької обласної психіатричної лікарні №3126 від 03.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_8 з 1964 по 1991 роки перебував на диспансерному обліку з діагнозом: інстерична психопатія з суїцидальними спробами і бродяжництвом, з 19.08.91 року по 13.09.91 року, з 25.07.06 по 08.08.06 роки з діагнозом: розлади особистості та поведінки внаслідок зловживанням алкоголем, маячні включення, з 23.04.07 по 26.04.07 роки з діагнозом алкогольна енцефалопатія з полінейропатією, з 25.05.07. по 29.05.07 роки з діагнозом стан відміни з делірієм; з 30.10.09 по 04.11.09 роки знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом церебральний атеросклероз ДЕ ІІ змішаного генезу (а.с.90-95, 128-143).

Відповідно до медеко - експерної справи №635 громадянина ОСОБА_8 , 1951 року народження, йому встановлена І група інвалідності, відповідно до висновку про умови та характер праці зазначено, що потребує постійної сторонньої допомоги (а.с. 157-158).

Відповідно до висновків судово - психіатричної екпертизи №61 від 25.01.2017 року вбачається, що наявність психотичної симптоматики при психічному розладі у формі органічного галюцинозу з рецидивуючим перебігом, на який страждав підекспертний ОСОБА_8 , при укладенні та підписанні заповіту 29.06.2012 року позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто 29.06.2012 року на час укладання заповіту, підекспертний ОСОБА_8 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.222-227).

Згідно копії заповіту посвідченого державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори Назарчук Г.Я. від 26.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті, і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_6 (а.с.49 Том -2).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №764/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , яка знаходиться у провадженні Першої чернівецької державної нотаріальної контори з 04.12.2014 року до 16.05.2019 року. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 від 04.12.2014 року про прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_8 за заповітом від 26.07.2010 року за реєстровим №4-2026 (а.с.119-196 Том №2).

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2424цс16, зазначено, що судам відповідно до ст. 215ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220, ч.1 ст.224 ЦК України, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст.222, ч.2 ст.223, ч.1 ст.225 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду, відповідно до статей 215,216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання, оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

У відповідності з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання заповіту недійсним, позивач у силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Вимоги щодо форми та змісту заповіту встановлені ст. 1247 ЦК України. Так, цією нормою Кодексу визначено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4.ст. 207 цього Кодексу.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

Як визначено в ст. 1234 ЦК України, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Відповідно дост. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 225 ЦК України, правочин який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно заповіту від 29.06.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2413, ОСОБА_8 все своє майно заповів ОСОБА_5 . Однак згідно висновків судово - психіатричної експертизи №61 від 25.01.2017 року вбачається, що на час укладання заповіту ОСОБА_8 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому вказаний заповіт є недійсним.

Позивач також просить визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , як спадкоємець четвертої черги.

Так, відповідно до ч.4, ст. 1254 ЦК України, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_16 26.07.2010 року склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті, і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_6 .

Отже, оскільки заповіт складений ОСОБА_16 від 29.06.2012 року, за яким останній все своє майно заповів ОСОБА_5 визнаний судом недійсним, на підставі ст. 225 ЦК України, а тому попередній заповіт від 26.07.2010 року, за яким ОСОБА_16 все своє майно, заповів ОСОБА_6 підлягає відновленню, що в свою чергу виключає право на спадкування за законом, а тому в задоволенні позову в частині визнання права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_6 , слід відмовити.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 4 грудня 2014 року звернувся до нотаріальної контори як спадкоємець за заповітом, а 21 квітня 2015 року був направлений лист з Першої Чернівецької державної нотаріальної контори про наявність іншого заповіту, яким ОСОБА_8 все своє майно заповів ОСОБА_5 , тобто ОСОБА_6 міг довідатись про порушення свого права, отже порушив вимоги ст. 257 ЦК України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, вислухавши пояснення свідка, вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним заповіту складеного ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим номером слід задовольнити, а в частині визнання права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 - відмовити.

В задоволені позову ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту - відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Позивач при зверненні до суду у позовній заяві просив суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 01.01.2016 року, тобто станом на момент звернення до суду, у разі подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 % від ціни позову, враховуючи, що відповідно до довідки Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації №3454 року від 24.12.2015 року інвентаризаційна вартість майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_5 станом на 24.12.2015 року становить 204 086 грн., тобто судовий збір становить 2040,86 гривень.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже слід стягнути судові витрати з позивача та відповідача пропорційно по 1020,4 грн. з кожного в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,16, 207, 215, 216, 225, 256, 257, 261, 1223, 1233, 1234, 1236,1247, 1254, 1257, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 265, 268, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 01.01.2016 року , суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати заповіт складений ОСОБА_8 , посвідчений 29.06.2012 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. за реєстровим №2413 - недійсним.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В задоволені позову представника ОСОБА_3 , який представляє інтереси третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1020,4 грн. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в сумі 1020,4 грн. в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк