Рішення № 88095835, 02.03.2020, Каланчацький районний суд Херсонської області

Справа № 657/79/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 Каланчацький районний суд Херсонської області у складі головуючого судді Скригун В.В.

за участю секретаря Попової Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Каланчак справу за заявою ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Каланчацької селищної ради про встановлення факту не проживання на момент смерті із спадкодавцем та про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживала постійно на час відкриття спадщини з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини в шість місяців, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка на території с. Олександрівка Каланчацького району. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого належне майно вона заповіла своєму синові ОСОБА_1 . Для прийняття спадщини після смерті матері позивач звернувся до нотаріальної контори, проте отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. На день смерті ОСОБА_4 за адресою її проживання була зареєстрована лише племінниця померлої ОСОБА_3 , яка фактично на території села не проживала з 2006 року, що підтверджується довідкою Каланчацької селищної ради. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій стало пропущення позивачем строку на прийняття спадщини. Вказаний строк, позивач пропустив через свою юридичну необізнаність. В свою чергу, ОСОБА_3 , яка була зареєстрована за місцем проживання покійної, в дійсності не проживала разом з померлою щонайменше з 2006 року, з цього ж часу проживала за межами с. Олександрівка Каланчацького району Херсонської області. Її речі в будинку відсутні. Її відсутність за місцем реєстрації не пов"язана з відрядженням чи роботою в іншому місці, тобто обставинами, які змушують проживати за межами реєстрації. Враховуючи вказане, позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою судді від 21.01.2020 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача Кушнеренко І . В. в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, але надіслала на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Представник відповідача Каланчацької селищної ради просить справу розглядати без їх участі. Проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 206 ЦК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані позивачем, приходить до висновку про наявність підстав щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.03.2019 року, актовий запис про смерть № 71, складений Каланчацьким РВ ДРАЦС ГТУЮ у Херсонській області. Після смерті жінки залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 5,49 га. на території с. Олександрівка Каланчацького району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 23 жовтня 2001 року. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який зареєстровано в реєєстрі за № 55 та посвідчено секретарем Олександрівської сільської ради Вінніковою О.М. від 20 квітня 2005 року та відповідно до якого усе належне їй майно, вона заповіла своєму синові, позивачу ОСОБА_1 . Для прийняття спадщини нині покійної матері, позивач звернувся до нотаріальної контори, проте отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. На день смерті ОСОБА_4 , за адресою її проживання була зареєстрована її племінниця ОСОБА_3 . Однак, згідно довідки № 817/4 від 09.12.2019 року, виданої спеціалістом ІІ категорії Виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Каланчацького району Херсонської області, ОСОБА_3 , 1972 року народження дійсно на момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована за її адресою, але фактично на території села не проживала з 2006 року. Постановою приватного нотаріуса Каланчацького нотаріального округу Херсонської області Воропая М.М. від 09.12.2019 року було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, в зв"язку із пропущенням строку на прийняття спадщини. Вказаний строк, позивач пропустив через свою юридичну необізнаність.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Від встановлення факту постійного не проживання відповідача зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав позивача.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на момент смерті постійно не проживала з нині покійною ОСОБА_4 , та взагалі з 2006 року не з`являлася за місцем реєстрації. Вказаний факт відповідачкою не оспорюється, що підтверджується наданою нею заявою. Однак, факт такого не проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту спільного не проживання відповідача ОСОБА_3 зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна позивачем, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного не проживання зі спадкодавцем. Тому позов в частині встановлення факту не проживання на момент смерті із спадкодавцем підлягає задоволенню.

Крім того, з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.12.2019 року приватного нотаріуса Каланчацького нотаріального округу Херсонської області вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку за заповітом, в зв`язку з тим, що останнім було пропущено строк.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно ст. 1270 ЦПК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 89 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини, в зв`язку з тим, що не знав про її відкриття та наявність заповіту, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов в частині визначення додаткового строку для поданн зави про прийняття спадщини також є таким, що підлгає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 81, 89, 206, 247, 258-259, 264, 265, 268, 315, ЦПК України ст.ст. 1220, 1221, 1223,1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Каланчацької селищної ради про встановлення факту не проживання на момент смерті із спадкодавцем та про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживала постійно на час відкриття спадщини з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини в шість місяців, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського Апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН не відомий, зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Каланчацька селищна рада, юридична адреса: вул. Херсонська, 1 смт. Каланчак Херсонської області, код ЄДРПОУ: 04401003.

Суддя: Скригун В.В.