Ухвала суду № 88095158, 28.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2020 Справа №607/1114/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.

державного виконавця Гнатюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Надії Володимирівни, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою про визнання протиправною бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Надії Володимирівни та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги зазначив, що постановою від 19 листопада 2019 року головного державного виконавця ТМВ ДВС ГТУЮ Гнатюк Н.В. у виконавчому провадженні №60524801 було визначено місце побачення стягувача з дитиною адресу проживання боржника: АДРЕСА_1 . 20 січня 2020 року він прибув за вказаною адресою на виконання рішення у справі №607/1114/17, проте боржник не впустила його до сина в кімнату гуртожитку за цією адресою. Виконавець при цьому склала акт, про те, що боржник не впустила стягувача до дитини, однак всупереч фактичним обставинам вказала в акті про виконання рішень боржником, в той час як остання його не виконала. Також, всупереч вимогам ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не винесла постанову про накладення на боржника штрафу із зазначенням вимоги виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У зв`язку з цим заявник просить визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н. В. щодо не зазначення в акті державного виконавця від 20.01.2020 року у виконавчому провадженні №№60524801 про невиконання рішення боржником протиправним та зобов`язати скласти акт про невиконання боржником 20.01.2020 року рішення суду через недопущення боржника до дитини, що перебувала за адресою, визначеною державним виконавцем місцем побачень; визнати дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н. В. щодо невинесення передбаченої ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» постанови протиправними та зобов`язати винести постанову про накладення на боржника штрафу із зазначенням вимоги виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У судове засідання із розгляду скарги заявник ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду скарги.

У судовому засіданні головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) просить відмовити у задоволенні скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях щодо скарги.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дана скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні з`ясовано, що на виконанні у головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н. В. перебуває виконавчий лист №607/1114/17, виданий 09.01.2019 про визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що батько проводить з сином час за наступним графіком: - щопонеділка, з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.; - кожну другу та четверту суботу місяця 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; другу частину щорічних літніх канікул.

19.11.2019 головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гнатюк Н. В. винесено постанову про визначення місця побачення стягувача ОСОБА_1 з дитиною, по АДРЕСА_1 (місце проживання боржника).

02.01.2020 винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та 02.01.2020 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

20.01.2020 року державний виконавець скала акт державного виконавця, згідно якого при виконанні виконавчого листа №607/1114/17 20.01.2020 року, стягувач на місце проведення виконавчих дій з`явився о 11.30 год., боржник ОСОБА_2 рішення суду виконала, надала сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для побачень з батьком ОСОБА_1 . Однак, побачення не відбулося через те, що дитина ОСОБА_3 відмовився спілкуватись з батьком та іти з ним на побачення. Білоборода не дозволила зайти ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 , однак неодноразово просила сина іти на побачення з батьком, на що дитина відмовилась та просила батька іти з їх помешкання. Акт підписаний державним виконавцем, стягувачем та понятими.

03.02.2020 головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

ОСОБА_1 у скарзі зсилається на те, що головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В. вчинила протиправну бездіяльність щодо не зазначення в акті про невиконання боржником рішення суду.

Проте, суд з такими доводами заявника не погоджується виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В пункті 3 частини 2 статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1-3, ч. 5 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно акту державного виконавця від 20.01.2020 року вказано, що боржник ОСОБА_2 надала сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для побачень з батьком ОСОБА_1 . Однак, побачення не відбулося через те, що дитина ОСОБА_3 відмовився спілкуватись з батьком та іти з ним на побачення. Білоборода не дозволила зайти ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 , однак неодноразово просила сина іти на побачення з батьком, на що дитина відмовилась та просила батька іти з їх помешкання.

Викладені в акті обставини, що у час та місці виконання рішення суду по АДРЕСА_3 боржник ОСОБА_2 була присутня та надала сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для побачень з батьком ОСОБА_1 , не оспорювались скаржником та іншим учасниками справи.

Доводи скаржника про те, що боржник не впустила стягувача до дитини не підтвердились в судовому засіданні, крім того, у самому змісті акту державного виконавця про такі обставини не вказано.

Викладені у акті обставини про те, що боржник ОСОБА_2 не дозволила зайти ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 не свідчать про невиконання боржником рішення суду, оскільки ні у рішення суду, ні у постанові державного виконавця не вказано, що побачення з дитиною повинні відбуватись саме у приміщенні квартири.

Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець здійснивши перевірку виконання боржником рішення суду у час та місці побачення, склала акт державного виконавця про виконання рішення суду, діяла у відповідності до вимоги ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем не встановлено факту невиконання без поважних причин рішення суду та підстав для складання акту та винесення постанови про накладення на боржника штрафу, також, і в судовому засіданні не встановлено бездіяльності державного виконавця щодо невиконання вимог ч.3 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 3 статті 451 ЦПК України зазначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене суд вважає, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог закону, а тому слід відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Н.В. та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі наведеного, керуючись ст. 260, 261, 352-354, 450-452 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гнатюк Надії Володимирівни – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяК. М. Грицай