Вирок № 88094123, 10.03.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/658/19 Провадження № 1-кп/450/128/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Гук О.П.

з участю прокурорів Федунів Б.Б., Демчина Я.Р., Масного А.М.

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_1

захисника обвинуваченого (представника цивільного відповідача) ОСОБА_1 - Грек А.Б.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Вишневського М.С.

потерпілої ОСОБА_3

законного представника та захисника потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_17, Кук І.В.

потерпілої ОСОБА_5

потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_6

цивільного позивача ОСОБА_7

представника (захисника) потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_6 та цивільного позивача ОСОБА_7 - Сірого А . В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12018140270001373 від 29.07.2018 р., відносно обвинувачених:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, який не одружений, не має на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей, не працює, не навчається, не інвалід, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, військовозобов"язаний, не військовослужбовець, не депутат, безпартійний, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця Хмельницької області, Ізяславського району, с.Добрин, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює за контрактом на посаді командира взводу матеріального забезпечення 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, не інвалід, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, військовозобов"язаний, військовослужбовець, не депутат, безпартійний, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 29.07.2018 р. о 14 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, грубо порушив вимоги Р.1 п.1.5, п.1.10 в частині значення термінів "безпечна швидкість", "дорожня обстановка", "небезпека для руху", Р.12 п.12.4 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки і вчасно не реагував на її зміну, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до повної його зупинки, рухаючись в межах населеного пункту з швидкістю 70 км/год, що є значним перевищенням максимально допустимої швидкості, позбавив себе можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди з моменту виникнення небезпеки для руху у виді транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2 , який виїжджав на головну дорогу та виконував маневр повороту ліворуч, що призвело до зіткнення.

Обвинувачений ОСОБА_2 , 29.07.2018 р. о 14 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та рухаючись ним на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, грубо порушив вимоги Р.1 п.1.5, п.1.10 в частині значення термінів "дорожня обстановка", "небезпека для руху", Р.2 п.2.3 п.п. "б, д", Р.10 п.10.1, Р.16 п.16.11 і вимог дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" Р.33 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не реагував на її зміну, при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу, тобто на перехресті нерівнозначних доріг, виконуючи маневр повороту ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 , своїми діями створив аварійну обстановку, що призвело до зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок зіткнення транспортний засіб марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 під керуванням потерпілого ОСОБА_6 .

Під час дорожньо-транспортної пригоди пасажир транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, пасажир транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, водій транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_6 отримав тяжке тілесне ушкодження, а автомобілі отримали технічні пошкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому не визнав та пояснив, що 29.07.2018 р. він керував транспортним засобом марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 та рухався ним із с.Загір"я Пустомитівського району Львівської області в напрямку м.Львова. На зупинці громадського транспорту він побачив дівчат з свого села, які здійснили посадку в його автомобіль і вони продовжили рух. Близько 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, він рухався з швидкістю приблизно 50 км/год. В зустрічному йому напрямку рухались транспортні засоби, а попереду нього автомобілів не було. В момент роз"їзду із зустрічним мікроавтобусом, він побачив як із-за такого виїхав транспортний засіб марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , тобто виїзд цього автомобіля відбувся з другорядної дороги на головну, який виконував при цьому маневр повороту ліворуч. Він застосував екстренне гальмування, однак відбулось зіткнення передньою лівою частиною його автомобіля із задньою правою частиною транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , який в подальшому виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , що рухався в зустрічному напрямку. Під час гальмування, а саме після зіткнення, він приймав вправо та протерся правими колесами об бордюрний камінь. Стаж його водіння близько 3 років, за період якого він більше 5 разів притягувався до адміністративної відповідальності, однак не за перевищення швидкості. Заподіяну шкоду він не пропонував відшкодувати, оскільки вважає себе невинуватим. На його думку, водій транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , перед виїздом з другорядної дороги на головну, виконуючи маневр повороту ліворуч, не подивився праворуч від себе. Проведений з ним слідчий експеримент не відповідає дійсності та транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 на другорядній дорозі він не бачив. При проведенні з ним слідчого експерименту слідчий запевняв його, що він у даній дорожньо-транспортній пригоді невинен, а тому ним було підписано складені процесуальні документи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненому не визнав та пояснив, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. він керував транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 в районі 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка. Виїжджаючи з другорядної дороги на головну, виконуючи маневр повороту ліворуч, він впевнився у відсутності транспортних засобів. Виїхавши на головну дорогу та вирівнявши свій автомобіль, він відчув удар в задню частину належного йому транспортного засобу, від чого він виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку. В подальшому він побачив, що з належним йому автомобілем здійснив зіткнення транспортний засіб марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , якого до моменту дорожньо-транспортної пригоди не бачив. Стаж його водіння близько 8 років. Заподіяну потерпілому ОСОБА_6 та цивільному позивачу ОСОБА_7 шкоду він відшкодував незважаючи на заперечення ним винуватості. Вважає винуватим водія транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , який на його думку рухався із значним перевищенням швидкості, а саме близько 100 км/год. Слідчий експеримент проводився з кожним водієм, від яких жодних зауважень при проведенні такого не поступало.

Незважаючи на заперечення винуватості обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх винність стверджується наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка на момент дорожньо-транспортної пригоди була неповнолітньою, даними в судовому засіданні про те, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. на зупинці громадського транспорту вона здійснила посадку в транспортний засіб марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який підвозив її до м.Львова. В автомобілі вона сиділа на задньому пасажирському сидіння позаду водія. Рухались вони приблизно 10 хв. та на її думку дуже швидко. За дорожньою обстановкою вона не слідкувала, оскільки її увага була прикута до належного їй мобільного телефону. В автомобілі грала музика, а з водієм ніхто з присутніх не спілкувався. Під час їх руху вона почула звук гальм автомобіля та удар. Як відбулась дорожньо-транспортна пригода вона не пригадує, однак під час такої отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження. Завдану їй шкоду ніхто не пропонував відшкодувати і така не відшкодована, а за її лікування понесла витрати матір ОСОБА_17 ;

-показаннями потерпілої ОСОБА_5 , даними в судовому засіданні про те, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. вона знаходилась в якості пасажира у транспортному засобі марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , яким керував її чоловік ОСОБА_2 . Знаходилась вона на передньому пасижирському сидіння, а позаду сиділи двоє їх дітей. При виїзді на головну дорогу вони зупинились, пропустили автомобілі, які мали перевагу для руху, а в подальшому розпочали рух. Виїхавши на головну дорогу, виконуючи при цьому маневр повороту ліворуч, вона почула удар в задню частину автомобіял в якому знаходилась. Від удару їх автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення із зустрічним транспортним засобом марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 . Оскільки вона знаходилась в шоковому стані, то що відбувалось далі не пригадує. Під час зіткнення вона отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження. Завдана їй шкода не відшкодована;

-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , даними в судовому засіданні про те, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, він керував транспортним засобом марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 та рухався ним за межі м.Львова. Попереду нього, з правої сторони, із другорядної дороги виїхав автомобіль марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , який рухався повільно та здійснював маневр повороту ліворуч. Виїхавши на головну дорогу та вирівнявши автомобіль марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , в задню частину такого здійснив зіткнення транспортний засіб марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 . Від удару автомобіль марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з належним йому транспортним засобом. Під час зіткнення він отримав тяжке тілесне ушкодження. Швидкість руху транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 на його думку була великою та становила близько 100 км/год. Вважає винуватими у дорожньо-транспортній пригоді обидвох водіїв транспортних засобів марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 . Слідчий експеримент проводився з кожним водієм, від яких жодних зауважень при проведенні такого не поступало. Заявлений ним цивільний позов підримує повністю, оскільки заподіяна йому шкода не відшкодована обвинуваченим ОСОБА_1 та цивільним відповідачем ПрАТ "СК "ВУСО";

-показаннями свідка ОСОБА_11 , даними в судовому засіданні про те, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, вона знаходилась в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , яким керував її син ОСОБА_6 . Рухались вони за межі м.Львова і попереду них автомобілів не було. Дорожнє покриття було сухим, а погода сонячною. Під час їх руху вона побачила, як із зустрічної смуги на дорогу по якій вони рухались, виїхав автомобіль марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , який здійснив з ними зіткнення. Як відбулось зіткнення між транспортними засобами марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 вона не бачила;

-показаннями свідка ОСОБА_12 , даними в судовому засіданні про те, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, вона знаходилась в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні з правої сторони транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . Рухались вони в напрямку м.Львова на її думку дуже швидко, дорожнє покриття було сухим, а погода сонячною. За дорожньою обстановкою вона не слідкувала. Під час їх руху вона почула звук гальмування, який тривав декілька секунд, та схопилась за спинку переднього крісла пасажира, а після цього відчула удар. Як відбулась дорожньо-транспортна пригода вона не бачила, однак внаслідок такої її сестра ОСОБА_3 , яка сиділа на задньому пасажирському сидінні з лівої сторони транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки травмувала голову. Під час дорожньо-транспортної пригоди на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 знаходилась ОСОБА_13 , а на задньому пасажирському сидінні посередині ОСОБА_14 . Завдану шкоду ОСОБА_3 ніхто не відшкодував, а за лікування потерпілої платила матір ОСОБА_17 ;

-показаннями свідка ОСОБА_13 , даними в судовому засіданні про те, що 29.07.2018 р. близько 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, вона знаходилась в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . Рухались вони в напрямку м.Львова з середньою на її думку швидкістю близько 80 км/год. На задньому пасажирському сидінні транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 з лівої сторони знаходилась ОСОБА_3 , посередині ОСОБА_14 , а з правої сторони ОСОБА_12 . Попереду них, з лівої сторони, із другорядної дороги виїжджав на їх смугу руху автомобіль марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , а тому водій ОСОБА_1 розпочав гальмувати. В цей час відстань була приблизно 100 м., а зіткнення відбулось в період до 10 сек. В момент зіткнення вона закрила очі;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою і фототаблицею від 29.07.2018 р., якими встановлено, що зіткнення транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 відбулось на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка, на перехресті нерівнозначних доріг, де при виїзді на головну дорогу встановлено дорожній знак 2.2 Правил дорожнього руху України, а саме "STOP" - "Проїзд без зупинки заборонено" (т.2, а.с.1-16);

-висновком експерта №257/18 судово-медичної експертизи, яка розпочата і закінчена 01.10.2018 р., яким встановлено, що згідно даних огляду судово-медичного експерта та медичних документів у неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 наявні відкритий уламковий перелом зовнішньої пластинки лобної кістки зліва, забій головного мозку легкого ступеня, рани лобної ділянки голови зліва, лівої виличної ділянки, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 29.07.2018 р. від удару до частин салону автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнення автомобілів, та відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров"я (т.2, а.с.20-23);

-висновком експерта №321/18 судово-медичної експертизи, яка розпочата і закінчена 06.12.2018 р., яким встановлено, що згідно даних медичних документів у потерпілої ОСОБА_5 наявні перелом сьомого ребра зліва, забій-гемартроз правого колінного суглобу, закритий перелом головок третьої, четвертої плюсневих кісток лівої стопи, міжтканева гематома лівої гомілки, які утворились від контактів грудної клітки, правого колінного суглобу, лівої гомілки та лівої стопи з тупими предметами, могли бути причинені 29.07.2018 р. від ударів до частин салону автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, а саме зіткнення автомобілів, та відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров"я (т.2, а.с.27-29);

-висновком експерта №235/18 судово-медичної експертизи, яка розпочата і закінчена 28.08.2018 р., яким встановлено, що у потерпілого ОСОБА_6 наявні рани на обидвох гомілках, котрі заподіяні тупими предметами з виступаючими гранями, а згідно даних медичних документів виявлено перелом тіл 5 та 6 шийних хребців зі зміщенням і звуженням спинномозкового каналу, який утворився в результаті різкого перезгинання хребта у цьому відділі. Всі ушкодження могли утворитись 29.07.2018 р. в момент дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння (т.2, а.с.33);

-висновком експерта №1/1107 від 27.08.2018 р., яким встановлено, що на момент огляду транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 його робоча гальмівна система та система рульового управління знаходяться в працездатному стані, можуть виконувати свої функції і будь-яких несправностей не виявлено, а пошкодження системи зовнішнього освітлення утворились під час дорожньо-транспортної пригоди (т.2, а.с.39-43);

-висновком експерта №1/1106 від 28.08.2018 р., яким встановлено, що на момент огляду транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 його робоча гальмівна система знаходиться в працездатному стані, може виконувати свої функції і будь-яких несправностей не виявлено, а пошкодження системи рульового управління та системи зовнішнього освітлення утворились під час дорожньо-транспортної пригоди (т.2, а.с.49-53);

-висновком експерта №1/1108 від 27.08.2018 р., яким встановлено, що на момент огляду транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 його робоча гальмівна система знаходиться в працездатному стані, може виконувати свої функції і будь-яких несправностей не виявлено, а пошкодження системи рульового управління та системи зовнішнього освітлення утворились під час дорожньо-транспортної пригоди (т.2, а.с.59-64);

-висновком експерта №1/1111 від 30.08.2018 р. зі схемами, якими встановлено, що в даній дорожній ситуації мало місце попутнє зіткнення транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , повздовжні осі яких в початковий момент зіткнення знаходились під кутом близько до 0 (нуля) градусів; в даній дорожній ситуації мало місце зустрічно-перехресне зіткнення транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , повздовжні осі яких в початковий момент зіткнення знаходились під кутом 150 плюс, мінус 5 градусів; зіткнення транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 відбулось на правій смузі відносно напрямку руху до м.Львова на ділянці, що передує початку утворення першої зони осипу скла та уламків пластмаси; зіткнення транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 відбулось на лівій смузі відносно напрямку руху до м.Львова на ділянці, що передує початку утворення другої зони осипу скла та уламків пластмаси (т.2, а.с.70-81);

-протоколом проведення слідчого експерименту зі схемами від 29.08.2018 р., якими встановлено, що водій ОСОБА_2 детально вказав, показав і описав деталі дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.07.2018 р. о 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка (т.2, а.с.82-86);

-протоколом проведення слідчого експерименту зі схемами від 29.08.2018 р., якими встановлено, що водій ОСОБА_1 детально вказав, показав і описав деталі дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.07.2018 р. о 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка (т.2, а.с.87-91);

-протоколом проведення слідчого експерименту зі схемами від 29.08.2018 р., якими встановлено, що водій ОСОБА_6 детально вказав, показав і описав деталі дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.07.2018 р. о 14 год. 00 хв. на 558 км + 495 м автодороги "Київ-Чоп", у Львівській області Пустомитівському районі с.Солонка (т.2, а.с.92-96);

-висновком експерта №1/1261 від 20.11.2018 р., яким встановлено, що в даній дорожній ситуації, водій транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними вимогами п.12.3. та п.12.4. Правил дорожнього руху України; в даній дорожній ситуації водій транспортного засобу марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був керуватись технічними вимогами п.9.2. п.п. "а, б", п.9.4., п.10.1., п.16.11. та вимогами дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" Р.33 "Дорожні знаки" Правил дорожнього руху України; в даній дорожній ситуації водій транспортного засобу марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_6 повинен був керуватись технічними вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху України; при варіанті механізму розвитку даної автопригоди, який запропонований водієм ОСОБА_1 , при швидкості руху транспортного засобу марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 в 70 км/год., його водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху; за умови руху автомобіля марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 з максимально допустимою швидкістю руху в межах населеного пункту в 50 км/год., у його водія ОСОБА_1 була б технічна можливість уникнути зіткнення з транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху; при варіанті механізму розвитку даної автопригоди, який запропонований водієм ОСОБА_2 , при швидкості руху автомобіля марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 в 100 км/год., його водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху; в умовах розвитку даної дорожньої ситуації, водій автомобіля марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_6 своїми односторонніми діями був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення з транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 ; в даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_1 не відповідали технічним вимогам п.12.3. та п.12.4. Правил дорожнього руху України; в даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п.10.1., п.16.11. та вимогам дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" Р.33 "Дорожні знаки" Правил дорожнього руху України; в даній дорожній ситуації, дії водія ОСОБА_15 не суперечили технічним вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України; з технічної точки зору при заданих вихідних даних, причиною настання зіткнення автомобілів марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 та марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 при варіанті механізму розвитку даної автопригоди, який запропонований водієм ОСОБА_1 , стали як не відповідаючі технічним вимогам п.12.4. Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , так і не відповідаючі технічним вимогам п.10.1., п.16.11. та вимогам дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" Р.33 "Дорожні знаки" Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля марки Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; з технічної точки зору при заданих вихідних даних, причиною настання зіткнення автомобілів марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 та марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 при варіанті механізму розвитку даної автопригоди, який запропонований водієм ОСОБА_2 , стали як не відповідаючі технічним вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , так і не відповідаючі технічним вимогам п.10.1., п.16.11. та вимогам дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" Р.33 "Дорожні знаки" Правил дорожнього руху України, дії водія автомобіля марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; з технічної точки зору при заданих вихідних даних, причиною настання зіткнення автомобілів марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 та марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 стала та обставина, при якій транспортний засіб марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 виїхав в напрямку зустрічної смуги на такій відстані до автомобіля марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , на якій його водій ОСОБА_15 вже був позбавлений своїми діями уникнути даного зіткнення (т.2, а.с.109-114).

Таким чином, аналізуючи в сукупності зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів і їх діяння слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, оскільки вони порушили правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження, потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження та потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Ухвалами Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.07.2019 р., 06.09.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви захисника Грек А.Б. про відвід прокурора Демчини Я.Р. та у задоволенні скарг від 12.04.2019 р., 18.07.2019 р., 06.09.2019 р. на дії і бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні та на рішення прокурора у кримінальному провадженні.

Орган обвинувачення відмовився від клопотання про допит неповнолітнього свідка ОСОБА_14 , законним представником якої є ОСОБА_16 , і зі згоди сторін кримінального провадження, така відмова прийнята судом.

Що стосується клопотання захисника Грек А.Б. про визнання доказів недопустимими (т.2, а.с.167-169), а саме протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 18.08.2018 р., протоколу проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_1 від 29.08.2018 р. та висновку експерта №1/1261 від 20.11.2018 р., то суд приходить до наступного висновку.

Мотиви клопотання обгрунтовано тим, що допит та слідчий експеримент проведений з участю ОСОБА_1 як свідком. На підставі його показань здобуто висновок експерта №1/1261 від 20.11.2018 р. В подальшому ОСОБА_1 визнаний підозрюваним та обвинуваченим. Отже, вказані докази є недопустимими, які здобуті всупереч вимог ч.1 ст.1, ч.1 та ч.2 ст.86, ч.1 ст.87, п.4 ч.2 ст.87, п.1 ч.3 ст.87 КПК України. Правова позиція з вказаного питання сформована Верховним Судом України на підставі Постанови від 09.06.2016 р. №5-360кс15, а діям слідчого щодо збирання доказів у кримінальному провадженні надано оцінку колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України у справі №464/5860/16-к в ухвалі від 02.05.2018 р.

Вказане клопотання захисника Грек А.Б. є безпідставним та не підлягає до задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.87 КПК передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. Отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання.

В свою чергу, п.1 ч.3 ст.87 КПК України передбачає, що суд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Наведене узгоджується також із положеннями ч.3 ст.240 КПК, яка не містить заборони щодо залучення свідків для проведення слідчої дії з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Вирішуючи питання, чи були відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, надані свідком ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту від 29.08.2018 р. з його участю, такими, що отримані внаслідок вчинення слідчим діянь, які б мали ознаки істотного порушення права особи на мовчання та свободи від самовикриття, слід звернути увагу на наступне.

Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що відомості про дорожньо-транспортну пригоду до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені щодо певної особи (т.1, а.с.7). Свідок ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту викладав власну версію щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Проведенню слідчого експерименту передувало роз"яснення свідку ОСОБА_1 права не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, що можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий експеримент проведено зі згоди свідка ОСОБА_1 . Жодних зауважень чи заперечень з приводу порушень прав свідка ОСОБА_1 при проведенні вказаної слідчої дії чи після її проведення не висловлювалося. Під час цієї слідчої дії свідку ОСОБА_1 була надана можливість висловити свою власну точку зору причин зіткнення і в такий спосіб вплинути на вирішення справи стосовно себе, що не суперечить засаді верховенства права.

У матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б давали підстави вважати, що при проведенні цього слідчого експерименту слідчим були вчинені діяння, якими були б порушені права чи свободи свідка ОСОБА_1 або слідчий у будь-якій формі примушував його до визнання своєї винуватості у дорожньо-транспортній пригоді. Не було у слідчого на той час і достатніх підстав вважати, що надалі свідок ОСОБА_1 буде визнаний підозрюваним. Тільки після проведення відповідних експертиз, свідку ОСОБА_1 15.02.2019 р. було оголошено про підозру (т.1, а.с.11).

З урахуванням наведеного, немає жодного правового підґрунтя вважати протокол проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_1 від 29.08.2018 р. та висновок експерта №1/1261 від 20.11.2018 р. недопустимими доказами.

Наведені вище судом мотиви узгоджуються з правовою позицією сформованою у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати від 30.05.2019 р. у справі №164/1457/16-к провадження №51-8008 км 18.

Покликання захисника Грек А.Б. про визнання недопустимим доказу, а саме протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 18.08.2018 р., є необгрунтованими, оскільки вказаний процесуальний документ не досліджувався судом.

Показання ОСОБА_1 про те, що проведений з ним слідчий експеримент не відповідає дійсності, слідчий запевняв його, що він у даній дорожньо-транспортній пригоді невинен, тому ним було підписано складені процесуальні документи, не заслуговують на увагу, оскільки такі обставини спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_6 , особистими підписами обвинуваченого, а тому суд розцінює такі свідчення як спосіб ухилення від належної кримінальної відповідальності.

Суд не бере до уваги виступ в судових дебатах захисника Грек А.Б. в частині покликань на правову позицію колегії суддів Верховного Суду України, викладену у постанові від 05.11.2015 р. у справі №5-218кс15 (т.2, а.с.209-211), оскільки такі мотиви спростовуються висновком експерта №1/1261 від 20.11.2018 р., яким встановлено, що за умови руху автомобіля марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 з максимально допустимою швидкістю руху в межах населеного пункту в 50 км/год., у його водія ОСОБА_1 була б технічна можливість уникнути зіткнення з транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху (т.2, а.с.109-114).

Також суд не бере до уваги виступ в судових дебатах захисника Вишневського М.С., який зі слів допитаного свідка ОСОБА_13 , яка зі слів органу обвинувачення відмовилась від проведення слідчого експерименту, проводить математичні розрахунки в частині відстаней, швидкості і часу, не будучи при цьому спеціалістом у вказаній галузі (т.2, а.с.206-208).

З врахуванням викладеного, судом повно та всебічно досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази, які з власної ініціативи суду здобувати заборонено вимогами КПК України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину з необережності, особу винуватого, який раніше не судимий (т.2, а.с.125), на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває (т.2, а.с.118, 119), позитивно характеризується по місцю народження, реєстрації та проживання (т.2, а.с.117), відсутність пом"якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, приходить до переконання обрати покарання в межах санції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, та вважає, що його виправлення є можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування санкції ст.ст.75, 76 КК України про звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із покладення певних обов"язків, яке є необхідне й достатнє для його виправлення.

Призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_1 щодо позбавлення права керувати транспортними засобами сприятиме меті попередження вчинення ним нових злочинів, які пов"язані з діяльністю джерела підвищеної небезпеки і відносяться до необережних.

До вказаного висновку про застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить з врахуванням відсутності в обвинуваченого ОСОБА_1 елементарних знань Правил дорожнього руху України, нехтування такими, який отримавши 14.11.2015 р. посвідчення водія в період з 17.10.2016 р. по 13.02.2019 р. систематично вчиняє адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (т.2, а.с.120, 126-136).

Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого ОСОБА_1 в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України, що надалі унеможливить становити його загрозу для оточуючого суспільства, в тому числі учасників дорожнього руху серед яких знаходяться діти і люди похилого віку.

Покликання захисника Грек А.Б. щодо оплати штрафів обвинуваченим ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення в період з 17.10.2016 р. по 13.02.2019 р. суд не бере до уваги, оскільки такі не спростовують вчинених протиправних адміністративних діянь.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину з необережності, особу винуватого, який раніше не судимий (т.2, а.с.152), на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває (т.2, а.с.150, 151), позитивно характеризується по місцю праці та проживання (т.2, а.с.145, 147), має на утриманні двох неповнолітніх дітей (т.2, а.с.148, 149), пом"якшуючу покарання обставину як добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_6 і цивільному позивачу ОСОБА_7 , відсутність обтяжуючих покарання обставин, приходить до переконання обрати покарання в межах санції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, та вважає, що його виправлення є можливе без ізоляції від суспільства, шляхом застосування санкції ст.ст.75, 76 КК України про звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із покладення певних обов"язків, яке є необхідне й достатнє для його виправлення.

Призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_2 щодо позбавлення права керувати транспортними засобами сприятиме меті попередження вчинення ним нових злочинів, які пов"язані з діяльністю джерела підвищеної небезпеки і відносяться до необережних.

До вказаного висновку про застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить з врахуванням відсутності в обвинуваченого ОСОБА_2 елементарних знань Правил дорожнього руху України та нехтування такими.

Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого ОСОБА_2 в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України, що надалі унеможливить становити його загрозу для оточуючого суспільства, в тому числі учасників дорожнього руху серед яких знаходяться діти і люди похилого віку.

Покликання захисника Вишневського М.С., який просить виправдати обвинуваченого ОСОБА_2 за недоведеністю в його діях вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суперечить позиції сторони захисту щодо невинуватості вказаної особи. Мотиви клопотання захисника Вишневського М.С., який стверджує, що посвідчення водія необхідне ОСОБА_2 з метою використання автомобіля в інтересах дітей, є безпідставним, оскільки відсутність в обвинуваченого знань Правил дорожнього руху може призвести до наведених вище негативних наслідків.

Процесуальні витрати по справі за проведення експертних досліджень в сумі 7865,00 грн. (т.2, а.с.38, 48, 58, 69, 108), слід стягнути в доход держави з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3932,50 грн. із кожного.

Речові докази, а саме транспортний засіб марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , слід вважати повернутим обвинуваченому ОСОБА_1 згідно його розписки від 04.09.2018 р. (т.2, а.с.153, 154); транспортний засіб марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , слід вважати повернутим обвинуваченому ОСОБА_2 згідно його розписки від 05.09.2018 р. (т.2, а.с.155, 156); транспортний засіб марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , слід вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 згідно його розписки від 21.08.2018 р. (т.2, а.с.157, 158).

Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Що стосується заявленого потерпілим ОСОБА_6 та цивільним позивачем ОСОБА_7 цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_1 і ПрАТ "СК "ВУСО", то суд приходить до наступного висновку.

Цивільний позивач ОСОБА_7 28.02.2019 р. звернувся в суд з цивільним позовом у кримінальному провадженні до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.1, а.с.20, 21) який в подальшому уточнював 18.07.2019 р. до відповідачів ОСОБА_1 , ПрАТ "СК "ВУСО" (т.1, а.с.114-116), у якому просив стягнути шкоду, завдану злочином. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване 29.07.2018 р. в ЄРДР за №12018140270001373, про вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Зауважує, що за результатами проведеної в межах кримінального провадження судової інженерно-технічної експертизи №1/1261 від 20.11.2018 р. (т.2, а.с.109-114), дії потерпілого ОСОБА_6 визнані такими, що відповідають вимогам Правил дорожнього руху України, а тому вина водія належного йому автомобіля у дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулась 29.07.2018 р., відсутня.

Внаслідок зазначеної пригоди належний йому автомобіль марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 отримав значні механічні пошкодження. Згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи №2092 від 30.01.2019 р. (т.1, а.с.22-45), вартість відновлювального ремонту згаданого автомобіля дорівнює ринковій вартості такого і становить 161893,00 грн. Вартість пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля складає 38357,00 грн. Враховуючи наведене, зазначає, що йому завдано майнову шкоду у розмірі 123536,00 грн. Крім того ним понесені витрати на проведення судово-автотоварознавчої експертизи у сумі 3600,00 грн. та витрати за стоянку автомобіля на арештмайданчику ДП МВС України "Інформ-Ресурс" у розмірі 1416,00 грн. Також вважає, що йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 10000,00 грн.

12.04.2019 р. від представника цивільного відповідача ОСОБА_2 - Вишневського М.С. до суду надійшов відзив на позов (т.1, а.с.61-64), у якому він з позовними вимогами не погодився, зазначив, що цивільно-правові відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 як водія наземного транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО", а тому вимоги про стягнення майнової шкоди слід заявляти саме до страхової компанії. Зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 , враховуючи розмір заявлених позовних вимог, повинен сплатити лише половину від 28552,00 грн., оскільки сума страхового відшкодування становить 100000,00 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 128552,00 грн. Окрім цього зазначив, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу завдання йому моральної шкоди. З огляду на вказане, просить у задоволенні позову відмовити.

18.07.2019 р. цивільний позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з уточненою позовною заявою (т.1, а.с.114-118), у якій просив солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО" на його користь майнову шкоду у розмірі 114276,00 грн, а також моральну шкоду у сумі 5000,00 грн. Повідомив, що він дізнався про страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 , як водія наземного транспортного засобу у ПрАТ "СК "ВУСО", з огляду на що заявив позовні вимоги до страхової компанії. 16.04.2019 р. він звернувся до ПрАТ "СК "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування, однак станом на 09.05.2019 р. відшкодування або відповіді не отримав. Крім того зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 добровільно відшкодував йому 14276,00 грн. майнової та 5000,00 грн. моральної шкоди. Враховуючи наведене, просить суд стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО" на його користь матеріальну шкоду, завдану злочином, у сумі 114276,00 грн., та моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 5000,00 грн.

13 та 19 листопада 2019 р. від представника ПрАТ "СК "ВУСО" Шилін В.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с.176-181, т.2, а.с.176-182), у якому він з позовними вимоги не погодився, оскільки, відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1989 р. №3 не підлягають розгляду у кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред"явленого обвинувачення. Такі позови заінтересовані особи можуть пред"явити в порядку цивільного судочинства. Зауважив, що вина особи встановлюється виключно рішенням суду, якого позивачем не надано ПрАТ "СК "ВУСО" для виплати страхового відшкодування. З огляду на вказане, вважає, що на даний момент відсутні підстави для виплати страхового відшкодування. Вказав, що ПрАТ "СК "ВУСО" не несе цивільно-правову відповідальності за законом, а сплачує страхове відшкодування за договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги залишити без розгляду.

В частині заявленого ОСОБА_7 цивільного позову від 28.02.2019 р., який уточнювався 18.07.2019 р., суд приходить до наступного висновку.

Цивільний позов з врахуванням уточнень від 18.07.2019 р. подано до відповідачів ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО", про стягнення з них солідарно матеріальної шкоди, завданої злочином, у сумі 114276,00 грн., та моральної шкоди, завданої злочином, у розмірі 5000,00 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 встановлено, що транспортний засіб марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 (т.1, а.с.22-45).

Як вбачається з висновку експерта №2092 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 30.01.2019 р. судовим експертом Шатковським А.Ю. , ринкова вартість автомобіля марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 на дату дорожньо-транспортної пригоди 29.07.2018 р. до пошкодження становила 161893,00 грн., вартість пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 29.07.2018 р. згаданого транспортного засобу станом на день події складає 38357,00 грн.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди цивільному позивачу ОСОБА_7 завдано майнову шкоду у розмірі 123536,00 грн.

Крім того, як вбачається з рахунку №07/12/2018 від 07.12.2018 р. (т.1, а.с.47), потерпілий ОСОБА_6 сплатив 3600,00 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи, а з квитанції про переказ коштів №116991537 від 21.08.2018 р. (т.1, а.с.48) вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 сплатив 1416,00 грн. за зберігання транспортного засобу у ДП МВС України "Інформ-Ресурс".

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для стягнення 3600,00 грн. витрат на судову автотоварознавчу експертизу та 1416,00 грн. витрат, пов"язаних із зберіганням транспортного засобу на арештмайданчику ДП МВС України "Інформ-Ресурс" з відповідачів на користь позивача ОСОБА_7 .

Судом встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання обвинуваченим ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 вимог Р.1 п.1.5, п.1.10 в частині значення термінів "безпечна швидкість", "дорожня обстановка", "небезпека для руху", Р.12 п.12.4 Правил дорожнього руху України, а також недотримання обвинуваченим ОСОБА_2 при керуванні автомобілем марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 вимог Р.1 п.1.5, п.1.10 в частині значення термінів "дорожня обстановка", "небезпека для руху", Р.2 п.2.3 п.п. "б, д", Р.10 п.10.1, Р.16 п.16.11 і вимог дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено" Р.33 Правил дорожнього руху України.

Як зазначив цивільний позивач ОСОБА_7 у позовній заяві, обвинувачений ОСОБА_2 відшкодував йому 14276,00 грн. майнової шкоди та 5000,00 грн. моральної шкоди. Дана обставина не оспорюється сторонами, а тому приймається судом.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Полісом №АК/8645106 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т.1, а.с.60), автомобіль марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 є застрахованим в ПрАТ "СК "ВУСО". Сума страхового відшкодування за шкоду, завдану здоров"ю особи, становить 200000,00 грн., а за шкоду, завдану майну - 100000,00 грн. Розмір франшизи - 0 грн.

Інформації щодо страхування цивільно-правової відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 , як законного володільця транспортного засобу, суду надано не було.

За ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі №465/4621/16 встановлено, що положення ч.1 ст.128 КПК України щодо можливості пред"явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред"явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов"язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою), як це має місце у випадку з МТСБУ у справі, що розглядається. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що цивільний позов може бути пред"явлено в межах кримінального провадження до МТСБУ як до цивільного відповідача, оскільки його зобов"язання витікають із положень Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Пред"явлення цивільного позову до страховика у кримінальному провадженні є можливим без попереднього звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

За п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Згідно п.9.4 ст.9 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхові виплати за договорами обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Частиною 2 ст.1190 ЦК України встановлено, що за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Судом встановлено, що ступінь винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і, відповідно, у завданні майнової шкоди цивільному позивачеві ОСОБА_7 , є рівним. Тобто, частка кожного з водіїв у завданні шкоди становить 1/2.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про солідарне стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО" (в межах суми страхового відшкодування) завданої злочином майнової шкоди підлягає до часткового задоволення, а тому з ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО" слід стягнути пропорційно 109260,00 грн. майнової шкоди, завданої злочином, а саме по 54630,00 грн. з кожного.

Щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди суд зазначає наступне.

За п.9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відтак, завдана моральна шкода може відшкодовуватися виключно особою, яка таку шкоду завдала. Крім того, з наданого суду полісу обов"язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що моральна шкода за таким не відшкодовується.

Окрім цього, як зауважив цивільний позивач ОСОБА_7 у позовній заяві, моральна шкода, завдана протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_2 , була ним відшкодована в розмірі 5000,00 грн.

Частиною 2 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд приймає до уваги той факт, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний цивільному позивачу ОСОБА_7 транспортний засіб був істотно пошкоджений. Дана обставина підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначений цивільним позивачем ОСОБА_7 розмір завданої йому моральної шкоди, яку він оцінив у 5000,00 грн., є співмірним з завданими йому душевними стражданнями, тому така позовна вимога підлягає до часткового задоволення, а суму такої слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_6 28.02.2019 р. звернувся до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні (т.1, а.с.17-19), який в подальшому уточнював 18.07.2019 р. (т.1, а.с.120-123), у якому просив солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4343,00 грн. матеріальної шкоди та 70000,00 грн. моральної шкоди, завданої злочином. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване 29.07.2018 р. в ЄРДР за №12018140270001373, про вчинення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Зауважує, що вказаним злочином йому завдано тяжких тілесних ушкоджень, що покликало здійснення ним витрат на лікування у сумі 4343,00 грн. Крім того, вказаним злочином йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 70000,00 грн.

12.04.2019 р. від представника цивільного відповідача ОСОБА_2 - Вишневського М.С. подано до суду відзив на позов (т.1, а.с.57-60), у якому з позовними вимогами такий не погодився. Зазначив, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО", відтак позовні вимоги слід заявляти до останнього. В свою чергу зауважує, що потерпілим ОСОБА_6 не подано суду жодних доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди. З огляду на зазначене, просив у задоволенні позову відмовити.

18.07.2019 р. потерпілий ОСОБА_6 подав до суду уточнений позов (т.1, а.с.120-123), у якому зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 відшкодував йому 10724,00 грн. завданої моральної шкоди. З огляду на вказане, просив стягнути 4343,00 грн. матеріальної шкоди та 59276,00 грн. моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО".

13 та 19 листопада 2019 р. від представника ПрАТ "СК "ВУСО" Шилін В.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1, а.с.176-181, т.2, а.с.176-182), у якому він з позовними вимоги не погодився, оскільки, відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1989 р. №3 не підлягають розгляду у кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред"явленого обвинувачення. Такі позови заінтересовані особи можуть пред"явити в порядку цивільного судочинства. Зауважив, що вина особи встановлюється виключно рішення суду, якого позивачем не надано ПрАТ "СК "ВУСО" для виплати страхового відшкодування. З огляду на вказане, вважає, що на даний момент відсутні підстави для виплати страхового відшкодування. Вказав, що ПрАТ "СК "ВУСО" не несе цивільно-правову відповідальності за законом, а сплачує страхове відшкодування за договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги залишити без розгляду.

Що стосується заявленого потерпілим ОСОБА_6 цивільного позову від 28.02.2019 р., який уточнювався 18.07.2019 р., суд приходить до наступного висновку.

Згідно з обвинувальним актом від 21.02.2019 р. (т.1, а.с.2-6), ОСОБА_6 є потерпілим від вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Як вбачається з висновку експерта №235/18 судово-медичної експертизи, яка розпочата і закінчена 28.08.2018 р. (т.2, а.с.33), у потерпілого ОСОБА_6 наявні рани на обидвох гомілках, котрі заподіяні тупими предметами з виступаючими гранями, а згідно даних медичних документів виявлено перелом тіл 5 та 6 шийних хребців зі зміщенням і звуженням спинномозкового каналу, який утворився в результаті різкого перезгинання хребта у цьому відділі. Всі ушкодження могли утворитись 29.07.2018 р. в момент дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння.

Як зазначає потерпілий ОСОБА_6 , вказаним злочином йому завдано майнової шкоди у розмірі 4343,00 грн. Мотивує таку необхідністю здійснення витрат на лікування, в підтвердження яких надає суду копії фіскальних чеків у кількості десяти штук, вісім з яких видані на придбання лікарських препаратів "Кокарніт", "Новаксон", "Новаксікам" тощо і шприців (т.1, а.с.19).

При цьому, потерпілий ОСОБА_6 не надає суду жодних доказів, які б підтверджували необхідність приймання даних ліків для проведення лікування. Так, суду не надано рецептів або листків призначень, у яких була б вказана необхідність придбання та вживання зазначених медикаментів.

Крім того, як вбачається з наданих потерпілим ОСОБА_6 фіскальних чеків від 30.07.2018 р. та від 11.09.2018 р., які видані ТзОВ "Міра-Мед", позивачу двічі проводилося МСКТ одного відділу хребта та форматування обстеження для друку. Вартість МСКТ становила 750,00 грн., що у загальній сумі становить 1500,00 грн. (т.1, а.с.19).

Враховуючи те, що відповідно до вищезгаданого висновку судово-медичної експертизи потерпілий ОСОБА_6 отримав в тому числі травми хребта, суд вважає, що проведення МСКТ відділу хребта було необхідним для його належного лікування.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що попередньо встановлено рівний ступінь винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО" майнової шкоди підлягає до часткового задоволення, а тому з останніх на користь позивача ОСОБА_6 слід пропорційно стягнути 1500,00 грн. майнової шкоди, а саме по 750,00 коп. з кожного.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

За п.9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 2 ст.23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими отримав чисельні травми, ступінь тяжкості яких визначено судовим експертом як тяжке тілесне ушкодження.

Первинно потерпілий ОСОБА_6 заявляв вимогу про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкода у розмірі 70000,00 грн. (т.1, а.с.17-19) В подальшому, після уточнення позовних вимог, потерпілий ОСОБА_6 просив стягнути моральну шкоду з ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ВУСО" у розмірі 59276,00 грн. (т.1, а.с.120-123). Мотивував такі зміни тим, що обвинувачений ОСОБА_2 відшкодував йому моральну шкоду у розмірі 10724,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що оскільки потерпілий ОСОБА_6 погодився на компенсацію моральної шкоди від обвинуваченого ОСОБА_2 у розмірі 10724,00 грн., а ступінь винуватості останнього у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є рівним ступеню винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 , стягненню з останнього на користь позивача підлягає 10724,00 грн. завданої моральної шкоди.

Щодо заявленої позовної вимоги в частині моральної шкоди до ПрАТ "СК "ВУСО", то суд зазначає, що за п.9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відтак, завдана моральна шкода може відшкодовуватися виключно особою, яка таку шкоду завдала. Крім того, з наданого суду полісу обов"язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що моральна шкода за таким не відшкодовується.

Окрім цього, як зауважив потерпілий ОСОБА_6 у позовній заяві, моральна шкода, завдана протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_2 , була останнім відшкодована.

З огляду на зазначене, позовна вимога про стягнення з ПрАТ "СК "ВУСО" моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування обраного основного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування обраного основного покарання з випробуванням, надавши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки, передбачені ст.76 КК України, а саме періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертних досліджень в сумі 3932,50 гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертних досліджень в сумі 3932,50 гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 750,00 гривень завданої майнової шкоди та 10724,00 гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь потерпілого ОСОБА_6 750,00 гривень завданої майнової шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 54630,00 гривень завданої майнової шкоди та 5000,00 гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь цивільного позивача ОСОБА_7 54630,00 гривень завданої майнової шкоди.

Речові докази, а саме транспортний засіб марки "БМВ-318і" номерний знак НОМЕР_1 , - вважати повернутим засудженому ОСОБА_1 ; транспортний засіб марки "Фольксваген Пассат" номерний знак НОМЕР_2 , - вважати повернутим засудженому ОСОБА_2 ; транспортний засіб марки "Мерседес Бенц Спрінтер" номерний знак НОМЕР_3 , - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 .

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.